Єдиний унікальний №336/2958/25 Головуючий в 1 інст.Дацюк О.І.
Провадження №33/807/687/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
07 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Полуляха С.Ю., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Полуляха С.Ю., на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17 квітня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 16 березня 2025 року приблизно о 03.09 годині ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №57 по вул.Фабрична у м.Запоріжжя, керував автомобілем Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння та на пропозицію поліцейських відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Полулях С.Ю. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на відеозаписі події не зафіксовано ані зупинку транспортного засобу, ані відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, ані факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також, на відеозаписі не зафіксовано ані державні номерні знаки, ані марку та модель транспортного засобу.
Вказує про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Також, сторона захисту зазначає про відсутність в матеріалах справи відомостей про те, яким саме відеореєстратором було зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Заявлене захисником-адвокатом Полуляхом С.Ю. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, відомостей щодо отримання копії постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять, доводи захисника-адвоката Полуляха С.Ю. про те, що копія оскаржуваної постанови йому була вручена 29 квітня 2025 року (після закінчення строку на апеляційне оскарження), матеріалами справи не спростовуються, при цьому 07 травня 2025 року захисником - адвокатом Полуляхом С.Ю. подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Полуляха С.Ю., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272876 від 16 березня 2025 року, з якого убачається, що 16 березня 2025 року приблизно о 03.09 годині ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №57 по вул.Фабрична у м.Запоріжжя, керував автомобілем Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння та на пропозицію поліцейських відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager не проводився у зв'язку із відмовою останнього;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 березня 2025 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП рядового поліції Воєводіна К., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби 16 березня 2025 року о 03 год. 09 хв. було отримано виклик «Порушення ПДР» за адресою: м.Запоріжжя, Шевченківський район, вул.Фарбрична, буд.57. Під час відпрацювання виклику на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено схожий за орієнтуванням автомобіль - Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу або в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 відповів відмовою. Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Вилучено посвідчення водія. Тимчасовий дозвіл не видався у зв'язку з відмовою. Фізична сила та спеціальні засоби не застосовувались. Подія зафіксована на нагрудний реєстратор.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
При апеляційному розгляді справи захисник ( ОСОБА_1 ) - адвокат Полулях С.Ю. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково зазначив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у день, час та місці, зазначеному у протоколі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Що стосується доводів захисника-адвоката Полуляха С.Ю., викладених в апеляційній скарзі, про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відеозаписом події, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується, що працівники поліції переслідували транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
Коли працівники поліції на патрульному автомобілі під'їхали до транспортного засобу Mazda саме ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля, двигун якого був увімкнений.
Також, згідно з цим записом, працівниками поліції водію ОСОБА_1 було повідомлено про причину зупинки транспортного засобу під його керуванням, а саме: порушення комендантської години, та те, що є достатні підстави вважати, що водій цього транспортного засобу вчинив адміністративне правопорушення.
Після того, як ОСОБА_1 став заперечувати те, що він керував автомобілем, поліцейський продемонстрував йому відео, де цей факт зафіксований.
Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи.
Об'єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.
Те, що на відеозаписі не чітко видно державні номерні знаки, марка та модель транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а також не зафіксовано моменту відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем (на що звертає увагу сторона захисту), само по собі не вказує на недопустимість долученого до протоколу відеозапису як доказу.
Вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.
Даних про те, що після оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 дозволено керувати автомобілем, в матеріалах справи немає.
Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, сторона захисту не заявляла.
В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.
Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника-адвоката Полуляха С.Ю. залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 17 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 336/2958/25