Єдиний унікальний №333/1783/25 Головуючий в 1 інст.Холод Р.С.
Провадження №33/807/657/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
07 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 12 лютого 2025 року, приблизно о 01 год. 23 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Great Wall», державний номерний знак НОМЕР_1 на чорному фоні, у м.Запоріжжя по вул.Новокузнецькій, буд.31, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. На пропозицію поліцейського пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 погодився, але у подальшому, перебуваючи вже безпосередньо у медичному закладі, відмовився від проходження вказаного огляду, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з відеозапису не убачається наявності у нього ознак сп'яніння.
Посилається на порушення процедури проведення його огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, оскільки йому не було роз'яснено, що означає відлік 2 годин часу після «відкриття висновку» для здачі біологічного матеріалу та сам огляд був проведений з порушенням часового інтервалу, що свідчить по недотриманням вимог Інструкції.
Вказані обставини, на думку апелянта, унеможливлюють його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та результати такого огляду не можуть вважатись дійсними.
Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки вперше апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 08 квітня 2025 року. Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто особі, що її подала, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутню клопотання про поневолення строку на апеляційне оскарження. Вдруге з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся вже 28 квітня 2025 року, в якій, окрім вимог щодо скасування вищевказаної постанови суду, просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування доводів щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначив, що строк на апеляційне оскарження ним був пропущений з поважної причини, оскільки у період, коли спливав визначений законом строк на подачу апеляційної скарги, він виконував обов'язки військової служби в ЗСУ, у зв'язку з чим не мав фізичної та технічної можливості своєчасно подати апеляційну скаргу, що підтверджується довідкою командира певної військової частини про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів Держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від 24 квітня 2025 року №306. Враховуючи те, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається.
В судове засідання, призначене на 07 листопада 2025 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього до суду також не надходили.
Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд провадження за для виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, яка повернулась до суду із відміткою «вручено особисто ОСОБА_1 », а також за допомогою оголошення на сайті Судової влади України.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно якої, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний сам з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та дотримання його права на особисту участь під час апеляційного розгляду провадження.
Проте, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №244653 від 12 лютого 2025 року, з якого убачається, що 12 лютого 2025 року, приблизно о 01 год. 23 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Great Wall», державний номерний знак НОМЕР_1 на чорному фоні, у м.Запоріжжя по вул.Новокузнецькій, буд.31, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. На пропозицію поліцейського пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 погодився, але у подальшому, перебуваючи вже безпосередньо у медичному закладі, відмовився від проходження вказаного огляду, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 лютого 2025 року;
- у висновку №1031 від 12 лютого 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким, ОСОБА_1 відмовився від проходження повного медичного огляду;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Прінь С., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби в Комунарському районі м.Запоріжжя, 12 лютого 2025 року о 01:23 год. за адресою м. Запоріжжя вул.Новокузнецька, 31, на підставі ст.35 ЗУ про НПУ було зупинено транспортний засіб Great Wall Wingle 5 д.н.з НОМЕР_1 (на чорному фоні) під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , котрий мав в транспортному засобі зброю. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, на що останній відповів згодою. По прибуттю до медичного закладу водій ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу №1031 від 12 лютого 2025 року.Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 244653 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР України. Вилучено ПВ: НОМЕР_2 . Видано ТД:ТЗ 151263. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Велась відеофіксація на нагрудну бодікамеру Motorola Solution vb400 474887;474570, 70mai.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Згідно з оскаржуваною постановою суду, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 12 лютого 2025 року, приблизно о 01 год. 23 хв., він керував транспортним засобом «Great Wall», державний номерний знак НОМЕР_1 на чорному фоні, у м.Запоріжжя по вул.Новокузнецькій, буд.31 та був зупинений працівниками поліції. Після перевірки документів, поліцейський повідомив про свої підозри щодо знаходження його у стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку з цим, працівник поліції запропонував йому пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він погодився. Коли приїхали до медичного закладу, лікар запропонував здати йому аналіз сечі. Він здав аналізи, але у малій кількості, недостатній для проведення лабораторного дослідження. У подальшому, лікар запропонував йому здати аналізи сечі ще два рази упродовж 2 годин, попередивши, що у разі, якщо він не здасть, то це буде розцінено як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Після цього, він ще намагався здати зразки сечі, але у нього не вийшло, тому працівники поліції на нього склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Заперечує проти того, що він відмовився від здачі зразків сечі.
Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання від останнього до суду теж не надходили.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення процедури проведення його огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, оскільки, як стверджує апелянт, йому не було роз'яснено, що означає відлік 2 годин часу після «відкриття висновку» для здачі біологічного матеріалу, та сам огляд був проведений з порушенням часового інтервалу, що свідчить по недотриманням вимог Інструкції, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння №1452/735 та після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.
Зокрема, у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, що підтверджується відомостями, зазначеними в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеозаписом події.
Згідно з направленням від 12 лютого 2025 року, працівниками поліції в результаті огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу Драгер не проводився, у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд на стан наркотичного сп'яніння не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 , що підтверджується висновком лікаря-нарколога №1031 від 12 лютого 2025 року.
З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку із цим, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній після суперечок з працівниками поліції погодився. Працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Далі, вказаним відеозаписом події зафіксовано, що лікар-нарколог дав ОСОБА_1 для проходження огляду спеціальний технічний прилад Драгер. Після цього, лікар надав ОСОБА_1 одноразовий стаканчик та запропонував надати біологічний матеріал (сечу) для дослідження, на що останній погодився та прослідував до кімнати для забору біологічного матеріалу. Після надання ОСОБА_1 біологічного матеріалу (сечі), фельдшер лаборант повідомила, що в кімнаті для забору біологічного матеріалу присутня ще якась ємкість з біологічною речовиною та припустила, що, ймовірно, товариш ОСОБА_1 залишив йому свою сечу. З розмови поліцейських з особами, що прибули до медичного закладу разом з ОСОБА_1 , убачається, що один з товаришів ОСОБА_1 заходив до вбиральні. Після цього, лікар-нарколог надав ОСОБА_1 додатковий час для здачі біологічного матеріалу. В подальшому відеозаписом події зафіксовано, що через певний час ОСОБА_1 вдруге повернувся до медичного закладу, де лікар-нарколог знову надав останньому одноразовий стаканчик для надання біологічного матеріалу (сечі) для дослідження, на що ОСОБА_1 повідомив, що він не бажає до туалету, у зв'язку з чим, лікар-нарколог склав висновок про відмову ОСОБА_1 від повного медичного огляду.
Висновок лікаря КНП «Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
У вищевказаному висновку лікаря зазначено про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження повного огляду на стан сп'яніння. Від підпису в графі «підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду» ОСОБА_1 теж відмовився.
Порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі лікарем-наркологом, з наявних матеріалів справи не убачається.
Доводи апелянта про те, що його огляд на стан сп'яніння в медичному закладі був проведений з порушенням передбачених законом строків, є недоречними, оскільки згідно з матеріалами справи, зокрема і з відеозаписом, дії ОСОБА_1 свідчили про його ухилення від проходження такого огляду.
З будь-якими скаргами на дії лікаря-нарколога, у встановленому законом порядку ОСОБА_1 теж не звертався.
За наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, на підставі висновку лікаря та інших матеріалів був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, згідно з положеннями п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в матеріалах справи відсутні.
Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 333/1783/25