Справа № 699/1493/25
Номер провадження 2/699/842/25
про відмову у відкритті провадження
14.11.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Мельник А.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 31992,34 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
ОСОБА_1 , як фізична особа звернулася до Господарського суду Черкаської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку ст. 115 КУзПБ, у зв'язку з наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.09.2025 по справі № 925/983/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією у справі призначено арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Водночас, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
21.10.2019 в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/928/17).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.05.2020 у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується з загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14, від 11.07.2018 у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05.02.2020 у справі № 921/557/15-г.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не може бути розглянута у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 Цивільно-процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи предмет спору та суб'єктний склад у цій справі, наявність відкритого провадження у справі про неплатоспроможність відповідача ОСОБА_1 №925/983/25, суд уважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, оскільки заява має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Керуючись п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 4, 20 ГПК України, ст. 186, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Роз'яснити позивачу, що з цим позовом він має право звернутись до Господарського суду Черкаської області в порядку господарського судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
СуддяМельник А. В.