"19" листопада 2025 р. Справа № 363/5105/25
19 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Поліщук Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
29 серпня 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за тілом кредиту 37020,97 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00гривень.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 13 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг і підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (monobank) та на підставі укладеного договору отримав кредит у розмірі 32000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Банк свої зобов'язання за договором виконав і надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), тобто свої зобов'язання за договором не виконав. Станом на 04 липня 2025 року розмір заборгованості за кредитом становить 37020,97 гривень.
Процесуальні дії та рішення у справі.
09 вересня 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
13 листопада 2025 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
Позиції учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи 16.10.2025 року, 13.11.2025 року повідомлений належним чином причин неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи у його відсутність, не подав ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.
Відповідач повідомлявся шляхом направлення судових повісток, що підтверджується поштовим повідомленням, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду «адресат відсутній за вказаною адресою» а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача.
Відповідно до відомостей, отриманих з Державного реєстру (або з витягу про місце проживання), підтверджено зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові повідомлення надсилалися на зазначену адресу, проте поштове відправлення було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що, відповідно до правової позиції Верховного Суду, є належним врученням. (Постанова ВС від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Копію позовної заяви з додатками відповідачем не було отримано у зв'язку із поверненням поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яке міститься в матеріалах справи.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
13 серпня 2022 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Універсал Банк» договір про надання банківських послуг, підтвердивши укладення анкетою-заявою через мобільний додаток monobank.
Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення вартості кредиту є невід'ємними частинами договору (п. 2 анкети-заяви).
Відповідно до анкети-заяви ОСОБА_1 просив відкрити рахунок в АТ «Універсал Банк» у національній валюті (гривні) на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначеному у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % місяць з першого дня користування кредитом. Клієнт погодився вважати власноручний підпис або його аналоги (електронний підпис, SMS-підтвердження тощо) обов'язковими для операцій по рахунку .
Довідкою АТ «Універсал Банк» від 04 липня 2025 року підтверджено, що рахунок було відкрито, кредитний ліміт становив 32 000,00 грн.
Роздруківка руху коштів по рахунку за період з 27 вересня 2024 року по 02 травня 2025 року підтверджує користування кредитними коштами.
Станом на 04 липня 2025 року сума заборгованості становить 37 020,97 грн. Застосовані норми права.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абз. 1 ч. 2).
За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).
Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Якщо позичальник у визначені кредитним договором порядку та строки поверне кредит і сплатить проценти, тобто здійснить належне виконання зобов'язання за договором, то це зобов'язання припиняється.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Мотиви та висновки суду.
Із досліджених доказів встановлено, що між позивачем і відповідачем було підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг і банківська установа відкрила йому поточний рахунок, встановила кредитний ліміт. Анкета-заява містить докладну інформацію щодо відповідача - дату народження, паспортні дані, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус, місце роботи / навчання, джерела доходу, ідентифікаційний номер, до неї долучено копію паспорта громадянина України.
Позивач надав докази із яких встановлено, що установою банку відповідачу було відкрито банківський рахунок і він отримав та користувався кредитними коштами, тобто банк виконав свої зобов'язання перед відповідачем належним чином, проте відповідач не повернув кредитні кошти в повному обсязі і своєчасно установі банку, тому у нього й виникла заборгованість, що свідчить про невиконання ним своїх зобов'язань.
Відповідач не надав суду доказів того, що кредитні кошти не отримував, ними не користувався або що відсутня заборгованість за вказаним кредитним договором.
У відповідності до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надав доказів, які спростовують твердження позивача, що є його процесуальним обов'язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 13 серпня 2022 року у розмірі 37020 (тридцять сім тисяч двадцять) гривень 97 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя С.В. Олійник