"18" листопада 2025 р. Справа № 363/6528/25
18 листопада 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 89 КУпАП, ч. 3 ст. 88-1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 852454 від 27.10.2025 року, 27.10.2025 року за адресою: с. Воропаїв, вул. Київська, 100 (готель «Сосновель») ОСОБА_1 будучи адміністратором комплексу порушила правила утримання поводження з твариною, а саме не створено умови, що відповідають біологічним та індивідуальним особливостям птаха роду Сич, що є родом птахів родичі Сови, а також відсутній дозвіл на утримання птаха, що видаються дозвільним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього середовища, що є порушенням ст. 8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 89 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 852455 від 27.10.2025 року, 27.10.2025 року за адресою: с. Воропаїв, вул. Київська, 100 (готель «Сосновель») ОСОБА_1 будучи адміністратором комплексу порушила правила утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах, а саме птах роду Сич, а саме п. 3.1. наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 № 429, по неволі умови не відповідають біологічним видовим і індивідуальним особливостям птаху та відсутні документи, що підтверджують набуття даної тварини, п. 3.5. вищевказаного наказу, приміщення де утримується птах мав розміри 1,3 кв.м., що менше ніж мінімальний розмір норм для птаху, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 88-1 КУпАП.
На підтвердження зазначених обставин до протоколів про адміністративні правопорушення додано: рапорт чергового Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, зареєстрований в ЄО за № 26453 від 24.10.2025 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.10.2025 року; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 27.10.2025 року; та ілюстровану фототаблицю.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи наведене вище, а також те, що вказані адміністративні матеріали складені стосовно тієї самої особи та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення слід об'єднати в одне провадження.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень не визнала та просила закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 89 КУпАП, ч. 3 ст. 88-1 КУпАП з підстав поданих останньою письмових пояснень. Зазначила, що дійсно на території комплексу «Сосновель» за адресою: АДРЕСА_2 , проживає птах Сич. Даний птах тимчасово утримується на території комплексу, оскільки був врятований від смерті, а саме відпочиваючі комплексу знайшли птаха у лісі, за територією комплексу та з метою врятування птаха він був переданий комплексу. В птаха зламане крило та він не може літати, йому надається ветеренарна допомога, систематичне годування, створені належні умови для його знаходження на території комплексу. Клітка в якій він утримується відповідає вимогам законодавства та має розмір приблизно 2 кв.м. Натомість працівниками поліції, які складали відповідні матеріали, зазначена клітка не замірялась, яким чином було визначено її розмір, зазначений в протоколі, їй не відомо та вона з ним не погоджується. Зауважила, що вона не приймала жодних рішень, щодо залишення на території комплексу зазначеного птаха та умов його утримання. Більше того за адресою Вишгородський район, вул. Київська 100 (територія комплексу «Сосновель») здійснюють діяльність ряд інших суб'єктів господарювання, зокрема ТОВ «РГК «ЗНАХАР»; Науково-виробниче підприємство «ФАКЕЛ»; ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 . Хто з посадових осіб зазначених товариств приймав відповідні рішення їй не відомо. Лише знає, що безпосередньо доглядом та утриманням цього птаха займається працівник зоопарку, який також знаходиться на території комплексу, та відноситься до іншого товариства. ОСОБА_1 є директором Приватного підприємства «МОРЕ 2» та в її службові обов'язки не входять дії щодо догляду/утриманням птахів на території комплексу.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Богуш М.К. у судовому засіданні провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , просила закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушень передбачених ч. 1 ст. 89 КУпАП, ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, а також з підстав викладених у поданих ОСОБА_1 письмових пояснень.
Суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Відповіно до ч. 1 ст. 89 КУпАП жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров'я.
Частина 3 ст. 88-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах, що тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.
Згідно з ст. 7 ЗУ «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. При цьому утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини. Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог цього Закону.
Згідно з п. 3.1 Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 № 429 утримання диких тварин у неволі допускається, якщо: створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; дотримані вимоги, встановлені Законом України "Про захист тварин від жорстокого поводження"; наявні документи, що підтверджують законність набуття дикої тварини.
Відповідно до п.3.5 зазначеного Порядку Умови утримання диких тварин повинні забезпечувати їх біологічні, видові та індивідуальні потреби, а також запобігати виходу з місць їх утримання. Дикі тварини повинні утримуватися у вольєрах, клітках або інших приміщеннях, норми площі яких не можуть бути менші, ніж мінімальні норми згідно з додатком до цього Порядку.
В даному випадку, матеріали справи не містять належних та об'єктивних доказів факту, що ОСОБА_1 жорстоко поводиться з твариною - знущається над твариною, наносить тілесні ушкодження або вчиняє інші насильницькі дій, що завдають тварині фізичного болю, страждань, тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварини напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварини.
Разом з тим, враховуючи те, що сич, який тимчасово утримується на території комплексу «Сосновель», набутий не забороненим шляхом, а саме відпочиваючі комплексу знайшли птаха у лісі, та з метою врятування постраждалого птаха він був переданий адміністрації комплексу, утримання цієї дикої тварини у неволі в даному випадку допускається без дозволу, відповідно до ст. 8 «Про захист тварин від жорстокого поводження»
В свою чергу, вказаний птах наразі не може бути повернутий в дике середовище через неможливість польоту, має перелом коракоїда, що підтверджується випискою з медичної картки тварини від 07.11.2025 року.
Мінімальний розмір клітки для совоподібних згідно з п. 2.3 Додатку до зазначеного вище Порядку становить 1.5 кв.м. Однак матеріали справи не містять жодного доказу, щодо невідповідності розміру клітки, зокрема що птах утримується в клітці площею 1,3 кв.м., як зазначено у протоколі.
Окрім цього, як було встановлено судом, ОСОБА_1 є директором Приватного підприємства «МОРЕ 2» та в її службові обов'язки не входять дії щодо догляду/утриманням птахів на території комплексу, що підтверджується наказом № 01-К від 12.10.2023 року та посадовою інструкцією директора Приватного підприємства «МОРЕ 2». Натомість на території комплексу здійснюють свою діяльність інші товариства, в тому числі знаходиться зоопарк. Жодних доказів, що саме ОСОБА_5 є суб'єктом інкримінованих їй правопорушень, та як посадова особа приймала рішення щодо утримання відповідного птаха суду не надано.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Таким чином, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи приписи ст. 62 Конституції України, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 89 КУпАП, ч. 3 ст. 88-1 КУпАП, а тому відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП адміністративна справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 36, 88-1,89, 283 і 284 КУпАП,
Адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 89 КУпАП, ч. 3 ст. 88-1 КУпАП № 363/6528/25, № 363/6529/25, об'єднати в одне провадження та присвоїти №363/6528/25.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в її діях складу адміністративноих правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 89 КУпАП, ч. 3 ст. 88-1 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.А. Свєтушкіна