20 листопада 2025 р. Справа № 520/15361/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 23.09.25 у справі № 520/15361/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними бездіяльності та дії, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач), в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів обліковий запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, вийшовши за межі позовних вимог, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду в цій частині ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка, із посиланням на обставини справи, зазначає, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та вихід за їх межі, суд першої інстанції обрав неефективний спосіб захисту порушених прав позивачки. На її переконання спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає можливість подальших протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому має виключатися необхідність повторного звернення до суду з позовом, а рішення суду має бути таким, щоб його можна було виконати примусово. Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог може створити ризик відмови відповідачем у задоволенні заяви позивачки від 08.05.2025 про виключення з військового обліку, оскільки суд не зазначив, яким саме має бути рішення, прийняте за її розглядом, обмежившись тим, що воно має бути відповідним. Тим самим суд першої інстанції залишив позивача у стані правової невизначеності щодо питання перебування на військовому обліку. Окрім того, допущена відповідачем помилка щодо взяття позивача на військовий облік, за відсутності законних підстав для цього, не була виправлена.
За результатами апеляційного розгляду позивачка просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 працює на посаді доцента кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в України евакуювалась з міста Харків, з 10.03.2022 перебуває за кордоном.
Позивачка 03.09.2024 встановила застосунок «Резерв+» та сформувала електронний військово-обліковий документ, з якого дізналась, що вона перебуває на обліку як військовозобов'язана в ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер в реєстрі Оберіг: 040220221455578400004.
29.01.2025 позивачка оновила військово-обліковий документ та з'ясувала, що наведені в ньому відомості не змінилися.
Оновивши 06.03.2025 військово-обліковий документ в застосунку Резерв+, позивачка з'ясувала, що в Резерв + додатково з'явилась інформація про те, що вона має військове звання: рядовий, а також військово-облікову спеціальність: 879249 (Молодший спеціаліст з медичною освітою, сестра медична (брат медичний)).
Позивачка через свого представника звернулась до відповідача для з'ясування та уточнення підстав перебування ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про наявність позивачки військово - облікової спеціальності 879249 (Молодший спеціаліст з медичною освітою, сестра медична (брат медичний).
Відповідач надіслав лист № 10/278 від 10.04.2025, в якому повідомив, що відповідно до відомостей, що містяться в АІКС «Оберіг», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_6 з 04.02.2022 року. Проте підстави для взяття її на військовий облік неможливо встановити.
Згідно з Випискою ЄДЕБО та листа № 3/3125-25 від 09.04.2025 Міністерства освіти і науки України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здобула вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста (диплом з відзнакою НОМЕР_2 , виданий 30.06.1999 Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого) і вищу освіту за спеціальністю «Фінанси» та кваліфікацію спеціаліста з фінансів (диплом з відзнакою НОМЕР_3 , виданий 05.07.2005 Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна).
ОСОБА_1 08.05.2025 надіслала до відповідача заяву про виключення її з військового обліку, оскільки підстави для перебування на обліку відсутні. Дана заява згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6112300048808 була отримана відповідачем 12.05.2025 року, однак не розглянута.
Не погоджуючись з такими діями та бездіяльністю відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку.
Проте для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд, на підставі положень ч. 2 ст. 9 КАС України, вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи в межах вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ (далі за текстом - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За нормами частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов'язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.
Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням.
Перелік спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік, затверджений Наказом від 11.10.2021 за № 313 Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями (зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 35 від 07.02.2022).
Вказаний перелік не містить спеціальність «Правознавство» та спеціальність «Фінанси».
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.
Водночас порядок взяття на облік жінок, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", сам закон не містить.
30 грудня 2022 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 50 Порядку заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою подають список щодо таких жінок (додаток 14) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані.
Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам тимчасового посвідчення військовозобов'язаного (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов'язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Видача тимчасових посвідчень військовозобов'язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень - 30 діб.
Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов'язаного (із строком дії 30 діб), повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.
Взяття жінок на військовий облік військовозобов'язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.
Згідно з п. 51 Порядку керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Непрацевлаштовані жінки прибувають самостійно до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов'язаних.
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому Міноборони, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням на загальних засадах, визначених цим Порядком.
Наведене свідчить про те, що законодавець визначає порядок для трьох категорій жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність та підлягають взяттю на військовий облік, а саме: 1) жінки, які лише закінчили навчання, 2) працевлаштовані жінки, 3) не працевлаштовані. При цьому взяття на облік всіх категорій жінок здійснюється лише після визначення їх придатності до військової служби, що встановлюється за результатами ВЛК.
Так, про жінок, які закінчують навчання за медичною або фармацевтичною спеціальністю, подаються списки закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти до Р(М)ТЦК та СП, які видають вказаним жінкам тимчасові посвідчення військовозобов'язаного строком дії на 30 днів. В свою чергу, такі жінки повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до Р(М)ТЦК та СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.
Списки працевлаштованих жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю подають до відповідних Р(М)ТЦК та СП саме керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, де вони працюють.
Згідно з випискою ЄДЕБО та листа № 3/3125-25 від 09.04.2025 Міністерства освіти і науки України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здобула вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста (диплом з відзнакою НОМЕР_2 , виданий 30.06.1999 Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого) і вищу освіту за спеціальністю «Фінанси» та кваліфікацію спеціаліста з фінансів (диплом з відзнакою НОМЕР_3 , виданий 05.07.2005 Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна).
Окремо слід звернути увагу, що абз. 2 п. 10 ч. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який набрав чинності 18 травня 2024 року, передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органівУкраїни чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Тобто вказаний обов'язок стосується саме уточнення персональних даних, а не взяття на облік.
Такий висновок ґрунтується на системному аналізі цієї норми, зважаючи, що особа ні через центр надання адміністративних послуг, ні через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста не зможе стати на військовий облік.
Згідно з пунктом 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов'язаних. Військовий облік усіх призовників і військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників і військовозобов'язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.
У ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
У цій справі суд виходить із того, що з 16 березня 2017 року діє Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року за № 1951-VIII (надалі - Закон № 1951-VIII), який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру відповідно до статті 2 Закону № 1951-VIII є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Статтею 9 цього Закону № 1951-VIII визначено права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів: 1. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. 2. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" № 1951-VIІІ вказує, що такий реєстр містить дані про:
- призовників - це громадяни України приписані до призовних дільниці;
- військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти військовозобов'язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.
Статтею 33 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII визначено загальні правила військового обліку, де військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року за № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно з пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як зазначалось вище, ОСОБА_1 08.05.2025 надіслала до відповідача заяву про виключення її з військового обліку, оскільки підстави для перебування на обліку відсутні. Дана заява згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6112300048808 була отримана відповідачем 12.05.2025.
Проте відповідачем заяву позивача не розглянуто та рішення по суті заяви не прийнято. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку.
Водночас для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд, на підставі положень ч. 2 ст. 9 КАС України, вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.
Разом із тим суд першої інстанції, установивши бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та внесення інформації про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, обмежився лише констатацією протиправної бездіяльності відповідача у цій частині, не застосувавши ефективний спосіб захисту порушеного права.
Так, у даному випадку колегія суддів уважає за необхідне зауважити, що ключовим у спірних правовідносинах є факт прийняття рішення про виключення позивача з військового обліку та його реалізація, оскільки саме виключення з військового обліку є юридичним фактом, який свідчить про остаточну втрату позивачем статусу військовозобов'язаного.
Матеріалами справи підтверджено, що представник позивачки - адвокат Сільченко С. О. направив адвокатський запит від 03.04.2025 відповідачу для з'ясування та уточнення підстав перебування ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також унесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про наявність у позивачки військово - облікової спеціальності 879249 (Молодший спеціаліст з медичною освітою, сестра медична (брат медичний).
У відповідь на цей адвокатський запит відповідач надіслав лист за № 10/278 від 10.04.2025, в якому повідомив, що відповідно до відомостей, що містяться в АІКС «Оберіг», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_6 з 04.02.2022 року. Проте підстави для взяття її на військовий облік неможливо встановити.
Посилаючись на ч. 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідач зазначив, що він не має правових підстав для виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних осіб через наявність в неї освіти, спорідненої з відповідною військово-обліковою спеціальністю, після одержання якої жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних, визначеною переліком Міністерства оборони України.
Отже, відповідно до змісту зазначеного листа за № 10/278 від 10.04.2025, відповідач фактично відмовив позивачці у виключенні її з військового обліку військовозобов'язаних осіб.
Разом із тим відповідно до виписки ЄДЕБО та листа № 3/3125-25 від 09.04.2025 Міністерства освіти і науки України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здобула вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста (диплом з відзнакою НОМЕР_2 , виданий 30.06.1999 Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого) і вищу освіту за спеціальністю «Фінанси» та кваліфікацію спеціаліста з фінансів (диплом з відзнакою НОМЕР_3 , виданий 05.07.2005 Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна).
Таким чином за офіційною інформацією Міністерства освіти і науки України позивачка не має медичної / фармацевтичної освіти, а тому відповідач протиправно та за відсутності належних підстав, передбачених Законом 2232-XII, взяв позивачку на військовий облік військовозобов'язаних та вніс дані про позивачку до Єдиного державного реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом із тим судом першої інстанції не було надано оцінки діям відповідача з постановки позивачки на військовий облік за відсутності підстав для цього, а також активним діям позивачки, спрямованим на доведення відсутності підстав для взяття на військовий облік.
Відповідно до частини одинадцятої статті 1 Закону № 2232-XII жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов'язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.
Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військовообліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням.
Наявними у справі доказами, а саме відповіддю МОН України на адвокатський запит № 3/3125-25 від 09.04.2025, випискою з ЄДЕБО, наданою 17.09.2025 представником позивачки, копією трудової книжки позивачки, розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 28.05.2025 підтверджується, що позивачка не має освіти за спеціальністю, спорідненою з військово-обліковою спеціальністю 879 «стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування»; ніколи не працювала за професією, спорідненою з військово-обліковою спеціальністю 879 «стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування»; добровільно на військовий облік ніколи не ставала.
Доказів на спростування цього відповідач у відповідь на адвокатський запит від 03.04.2025 та до суду не надав.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач протиправно вніс дані про позивачку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та поставив її на військовий облік військовозобов'язаних за відсутності належних підстав.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Наразі Закон № 2232-XII не встановлює правових наслідків протиправної постановки на військовий облік військовозобов'язаних за відсутності належної підстави у вигляді виключення з військового обліку.
Разом із тим відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. З аналізу положень Закону № 2232-ХІІ висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних (пункти 37, 39 постанови).
Оскільки частина шоста статті 37 Закону № 2232-XII розрахована на випадки правомірного взяття на військовий облік військовозобов'язаних, зокрема жінок, відповідно до частини одинадцятої статті 1 Закону № 2232-XII, рішення про виключення позивачки з військового обліку має обумовлюватися встановленням факту протиправного взяття її на військовий облік.
Саме таким є ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи у цій справі.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі №804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18, від 22 листопада 2019року у справі №815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі №1340/4044/18, від 23 червня 2020 року у справі №820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі №805/3147/16-а).
Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18).
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З огляду на викладене, зважаючи на встановлену в ході розгляду справи протиправність внесення відповідачем даних про позивачку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та поставлення її на військовий облік військовозобов'язаних за відсутності належних підстав, а також фактичну відмову відповідача у виключенні позивачки з військового обліку військовозобов'язаних осіб, викладену у листі за № 10/278 від 10.04.2025, та виходячи з принципу ефективності захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, колегія суддів, із урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку; визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 ; визнання протиправною та скасування відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних осіб, викладену у листі за № 10/278 від 10.04.2025; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів обліковий запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач в даному випадку не має дискреційних повноважень щодо виключення з військового обліку військовозобов'язаних позивачки та видалення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів облікового запису про позивачку, оскільки остання в силу Закону № 2232-XII не підпадає під визначення військовозобов'язаних.
Вищезазначені висновки колегії суддів не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а є заходом, спрямованим на остаточне вирішення спору між сторонами та повне відновлення порушених прав та законних інтересів позивачки.
Доводи апеляційної скарги позивачки щодо зазначених обставин приймаються колегією суддів у якості належних.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат із урахуванням положень статті 139 КАС України, колегія суддів, виходячи з того, що Другим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено, рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, уважає за необхідне стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8526,85 грн (3875,84 грн за подання позовної заяви + 4651,01 грн за подання апеляційної скарги).
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 520/15361/25 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 08.05.2025 про виключення з військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних, викладену в листі за № 10/278 від 10.04.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів обліковий запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8526 (вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн 85 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц