Головуючий І інстанції: С.О. Удовіченко
21 листопада 2025 р. Справа № 440/7830/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025, по справі № 440/7830/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо розрахунку моєї пенсії, виходячи з заробітної плати за період з 01.04.1987 по 31.03.1988;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916320118862 від 13.05.2025 про перерахунок пенсії з 20.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимального розміру та з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо розрахунку з 20.03.2024 пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати за період з 01.04.1987 по 31.03.1988.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916320118862 від 13.05.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції, зокрема апелянт вказав, що на виконання листа Пенсійного фонду України №2800-030101-9/17594 від 14.03.2025 та в ході контрольно-перевірочних заходів, проведених на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі №440/975/24 встановлено, що розрахунок заробітної плати, з якої проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 , не відповідає вимогам Порядку №1210, а саме - розрахунок пенсії проведено з урахуванням заробітної плати за липень 1987 року згідно довідки про заробітну плату №212-3182 від 28.09.2016 року виданої “Чорнобильським спецкомбінатом». Відповідно документів, наявних в пенсійній справі, ОСОБА_1 працював в зоні відчуження з 08.03.1987 року по 03.05.1988 року, а отже розрахунок пенсії необхідно проводити з урахуванням заробітної плати за будь-які 12 місяців підряд роботи в зоні відчуження, що передбачено пунктом 2 Порядку №1210.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до протоколу від 25.02.2023 позивачу проведено перерахунок пенсії, за наслідками якого розмір пенсії з надбавками склав - 25019,60 грн., застосоване обмеження максимального розміру пенсії на рівні 23610 грн.
Не погодившись із діями пенсійного органу позивач оскаржив обмеження розміру пенсії у судовому порядку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимального розміру та з урахуванням виплачених сум.
13.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення № 916320118862, яким здійснено перерахунок пенсії та встановлено її розмір - 20643,75 грн.
Зі змісту вказаного рішення пенсійним органом на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24 проведено аналіз документів пенсійної справи. В ході контрольно-перевірочних заходів проведених на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24 встановлено, що розрахунок заробітної плати з якої проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 , не відповідає вимогам Порядку №1210, а саме розрахунок пенсії проведено з урахуванням заробітної плати за липень 1987 року, згідно довідки про заробітну плату № 212-3182 від 28.09.2016 виданої "Чорнобильським спецкомбінатом". Згідно пункту 3 Порядку № 1210 пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні, якщо особа працювала з дня аварії не менш як 12 місяців підряд. Відповідно документів наявних в пенсійній справі ОСОБА_1 працював в зоні відчуження з 08.03.1987 по 03.05.1988, а отже розрахунок пенсії необхідно проводити з урахуванням заробітної плати за будь-які 12 місяців підряд роботи в зоні відчуження.
Позивач, не погодившись із проведеним відповідачем перерахунком пенсії, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з 20.03.2024 із урахуванням відомостей про заробітну плату за період з 01.04.1987 по 31.03.1988.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі ст. 10 Закону №796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Частиною 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ встановлено, що порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 57 Закону № 796-ХІІ визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до п. 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 2 Порядку №1210 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Згідно з п. 3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Судовим розглядом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю другої групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до матеріалів справи пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розрахована, виходячи із заробітної плати за липень 1987 згідно з довідкою про заробітну плату №212-3182 від 28.09.2016, виданої "Чорнобильським спецкомбінатом".
В подальшому, 28.02.2024 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача та застосовано обмеження її розміру максимальним розміром.
При цьому, заперечень щодо обчислення розміру пенсії, виходячи із даних про заробітну плату позивача за липень 1987 відповідно до довідки №212-3182 від 28.09.2016, виданої "Чорнобильським спецкомбінатом", пенсійним органом не викладено.
Зазначені дії відповідача були оскаржені позивачем у судовому порядку та рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимального розміру.
13.05.2025 відповідач на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24 провів перерахунок пенсії позивача з 20.03.2024, за наслідками якого визначено розмір пенсії на рівні 20643,75 грн.
При цьому, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення № 916320118862 від 13.05.2025 відповідачем проведено аналіз документів пенсійної справи та встановлено, що розрахунок заробітної плати з якої проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 , не відповідає вимогам Порядку №1210, оскільки відповідно до п. 3 Порядку № 1210 пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні, якщо особа працювала з дня аварії не менш як 12 місяців підряд.
На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку, що оскільки відповідно документів наявних в пенсійній справі ОСОБА_1 працював в зоні відчуження з 08.03.1987 по 03.05.1988, розрахунок пенсії необхідно проводити з урахуванням заробітної плати за будь-які 12 місяців підряд роботи в зоні відчуження, а не виходячи із заробітної плати за липень 1987 згідно з довідкою про заробітну плату №212-3182 від 28.09.2016, виданої "Чорнобильським спецкомбінатом".
Отже, відповідно до наведених мотивів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача із врахуванням заробітної плати за період з 01.04.1987 по 31.03.1988.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; 3) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, саме на відповідача було покладено обов'язок, при призначенні пенсії позивачу, щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Наведені висновки були сформовані Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.02.2020 у справі № 607/14668/16-а, від 27.03.2020 у справі № 607/4451/16-а, від 22.08.2022 у справі №540/1748/19.
Разом з тим, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для перерахунку пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на перерахунок та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Відповідачем повідомлено, що на виконання листа Пенсійного фонду України № 2800-030101-9/17594 від 14.03.2025 в ході контрольно-перевірочних заходів на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24 встановлено, що проведений розрахунок заробітної плати позивача не відповідає вимогам Порядку № 1210, внаслідок чого здійснено перерахунок пенсії.
Таким чином, фактично підставою для перерахунку пенсії позивача стало виявлення пенсійним органом помилки під час призначенні та обчисленні пенсії ОСОБА_1 .
Так, згідно зі ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; 3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання; 6) застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню, передбачені законом, та умовами договорів з установами та організаціями, що здійснюють виплату пенсій; 7) стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків; 8) отримувати безоплатно від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій; 9) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 10) у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів; 11) укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 12) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Отже, підставою для перегляду рішення про перерахунок пенсії є виявлення в пенсійній справі документів, які містять неточності, виправлення та/або у яких відсутні відповідні записи, а також виявлення порушень законодавства, обумовлених повідомленням особою недостовірних відомостей чи надання документів, що містять недостовірні відомості, на підставі яких здійснювалось призначення пенсії.
Разом з тим, із матеріалів справи встановлено, що призначення позивачу пенсії по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII здійснено 20.08.1997.
В подальшому розмір пенсії позивача був обчислений, виходячи із відомостей про заробітну плату позивача, наведених у довідці про заробітну плату №212-3182 від 28.09.2016, виданій "Чорнобильським спецкомбінатом".
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Згідно із п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Форма Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644.
Встановлено, що довідка №212-3182 від 28.09.2016, видана "Чорнобильським спецкомбінатом", містить необхідні відомості, що передбачені наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644.
Згідно з п. 4.7 розд. 4 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що наявність підстав для обчислення розміру пенсії позивача, виходячи з відомостей довідки №212-3182 від 28.09.2016, мала перевірятися пенсійним органом під час первісного перерахунку пенсії на її підставі.
Зазначена довідка є чинною, доказів повідомлення позивачем пенсійному органу недостовірних відомостей чи вчинення інших дій з метою призначення пенсії у розмірі, який не відповідає чинному законодавству, судовим розглядом не встановлено.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку пенсійного забезпечення гарантує стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
До того ж, Європейським судом з прав людини напрацьована практика за якою пенсія включається в поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». Отже, при з'ясуванні змісту поняття «майно» недостатньо керуватися національним законодавством держав-учасниць Конвенції.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 07.11.2013 у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06, пункти 41- 43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства.
Водночас юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається ЄСПЛ не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки.
Згідно з уже сталою практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку.
Також, у справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ зазначив, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Отже, у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984 щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).
Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і, якщо людина очевидно підходить під ці критерії, це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що позивачу здійснювалась виплата пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка була обчислена пенсійним органом, виходячи із заробітної плати за липень 1987 згідно з довідкою про заробітну плату №212-3182 від 28.09.2016, виданої "Чорнобильським спецкомбінатом".
Разом з тим, пенсійним органом не наведено вагомих підстав для перегляду власного рішення, щодо призначення пенсії ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24 з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром, безпідставно здійснило її розрахунок виходячи із заробітної плати за період з 01.04.1987 по 31.03.1988.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Вказана стаття крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Колегія суддів звертає увагу, що перерахунок пенсії 13.05.2025 пенсійний орган проводив на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимального розміру.
Інших приписів зобов'язального характеру зазначене судове рішення не містило.
Відповідачем на виконання вказаного рішення суду було здійснено перерахунок пенсії позивача в результаті якого розмір пенсії був зменшений з початкового 23610 грн. (із застосуванням максимального розміру) до 20643,75 грн.
Втім, у даному випадку, право позивача на перерахунок пенсії та її виплату без обмеження її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами встановленими для осіб, які втратили працездатність, а саме у розмірі 25019,6 грн., було встановлено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі № 440/7975/24.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області стосовно розрахунку з 20.03.2024 пенсії, виходячи з заробітної плати за період з 01.04.1987 по 31.03.1988, та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 916320118862 від 13.05.2025 про перерахунок пенсії з 20.03.2024.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі № 440/7830/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло