Іменем України
21 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1840/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
18 вересня 2025 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Лугаській області, яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не переведення позивача ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, відповідно до пункту “а» частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 04.09.2025 № 1213010059 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, та зобов'язати на підставі пункту “а» частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перевести позивача ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років з урахуванням пільгового обрахунку вислуги років згідно довідки ГУНП в Луганській області від 02.02.2022 № 438/111/19-2022, відповідно до пункту “а» частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі збереженням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. встановленої відповідно до Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 як складової пенсійної виплати.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач починаючи з 22.10.2001 по 18.11.2017 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17.11.2017 № 823 о/с позивача з 18.11.2017 звільнено із Національної поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 ЗУ “Про Національну поліцію» (через хворобу).
Згідно наданої ГУНП в Луганській області від 02.02.2022 № 438/111/19-2022, вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні дорівнює: 18 років 00 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні: 10 років 07 місяців 22 дня. Пільгове обчислення вислуги років здійснено на підставі послужного списку та відомостей про участь позивача в антитерористичній операції, що підтверджується довідкою ГУНП в Луганській області про безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
З 19.11.2017 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУПФУ в Луганській області) позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок травми, пов'язаної безпосередньо з участю в антитерористичній операції при виконанні службових обов'язків, відповідно до пункту "а" статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", як працівнику Національної поліції України.
25 серпня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою та просив на підставі наявних у пенсійному фонді документів, розглянути заяву та перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.
Згідно відповіді наданої 10.09.2025 ГУ ПФУ в Луганській області № 1200-0204-8/23494 за результатом розгляду заяви 04.09.2025 винесено рішення № 1213010059, про відмову, з яким не погодився позивач.
Позивач вважає дії Відповідача протиправними, такими що суперечить положенням законодавства України, тому порушує права Позивача на пенсійне забезпечення.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що згідно електронної бази даних ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок війни, відповідно до пункту "б" статті 12 відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) по лінії Національної поліції України з 19.11.2017. Розмір пенсійної виплати визначено на умовах статті 21 Закону № 2262, із розрахунку - 60 % відповідних сум грошового забезпечення та на день звільнення 18.11.2017, календарна вислуга років складає 18 років 00 місяців 00 днів.
В липні 2021 року автоматизованим способом ОСОБА_1 був проведений перерахунок пенсії та встановлено щомісячну доплату до 2000 грн. відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 у розмірі 2000,00 грн. і виплачується до сьогоднішнього часу.
На підтвердження зазначеного надаємо перерахунок пенсії з 01.07.2021 по пенсійній справі №1213010059 - НПУ ОСОБА_1 , з якого вбачається, що з 01.07.2021 позивачу нараховано щомісячну доплату до 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 (від суми ОСНП 6127,66 грн на 01.03.2018), підсумок пенсії (з надбавками) складав 10265,78 грн. та на 01.10.2025, з якого вбачається, що позивачу нараховано щомісячну доплату до 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 (від суми ОСНП 6127,66 грн на 01.03.2018), підсумок пенсії (з надбавками) на 01.10.2025 склав 15340,06.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Календарний рік - це проміжок часу від першого до останнього дня того чи іншого року по календарю; рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.
Загальна тривалість вислуги у пільговому обрахуванні використовується при розрахунку розміру пенсії, а не для визначення права особи на той чи інший вид пенсії.
Розмір пенсійної виплати визначено на умовах статті 21 Закону № 2262, із розрахунку - 60 % відповідних сум грошового забезпечення та на день звільнення 18.11.2017, календарна вислуга років складає 18 років 00 місяців 00 днів.
Відповідач також вважає за необхідне зазначити, що законодавець у назві статті 17 Закону № 2262-ХІІ використовує формулювання: види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років «для призначення пенсії». Однак, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії.
Статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, яка в свою чергу визначає які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Аналіз норм Закону №2262-ХІІ дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).
В той же час для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі.
До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Позивач не мав на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 18 років 00 місяців 00 днів, при необхідних 23 календарних роки та 6 місяців і більше календарних років.
Одночасно стаття 17 Закону №2262-ХІІ визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
Жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії можуть бути встановлені підзаконними актами.
Крім того, в Законі №2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Законом №2262-ХІІ чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних роки та 6 місяців і більше та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
ОСОБА_1 , особисто звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою, яка зареєстрована за вх. № 2600-0204-9/151637, щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганські області (далі - Головне управління) заява та надані документи отримано 26.08.2025 (вх. 7300/9).
До заяви від 25.08.2025 ОСОБА_1 долучив такі документи:
- довідку внутрішньо переміщеної особи від 07.06.2022 № 3009-5001723821;
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 16.12.2016;
- посвідчення особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни № НОМЕР_2 від 28.11.2022;
- витяг з наказу від 17 листопада 2017 року № 823 о/с;
- довідку від 02.02.2022 № 438/111/19-2022;
- картку платника податків від 13.04.2016 (РНОКПП).
Головним управлінням винесено рішення про відмову від 04.09.2025 №1213010059 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за відсутності необхідної календарної вислуги років.
Зважаючи на зазначене, вимоги позивача є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству, та не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.09.2025 після усунення недоліків відкрито провадження в адміністративній справі, судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідив матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , з 22.10.2001 по 18.11.2017 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України.
Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17.11.2017 № 823о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за підпунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», з 18.11.2017, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 18 років 00 місяців 00 днів, загальний трудовий стаж - 30 років 03 місяців 15 днів.
Позивач перебуваєте на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) по лінії Національної поліції України з 19.11.2017.
Розмір пенсії обчислено відповідно до пункту “б» статті 12 Закону № 2262, а саме 60 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи).
ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою від 25.08.2025, яка зареєстрована за вх. № 2600-0204-9/151637, щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
До заяви від 25.08.2025 ОСОБА_1 долучив такі документи:
- довідку внутрішньо переміщеної особи від 07.06.2022 № 3009-5001723821;
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 16.12.2016;
- посвідчення особи з інвалідністю 3 групи внаслідок війни № НОМЕР_2 від 28.11.2022;
- витяг з наказу від 17 листопада 2017 року № 823 о/с;
- довідку від 02.02.2022 № 438/111/19-2022;
- картку платника податків від 13.04.2016 (РНОКПП).
Головним управлінням винесено рішення про відмову від 04.09.2025 №1213010059 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за відсутності необхідної календарної вислуги років.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років, передбачену пунктом “а» частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (надалі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом частин 1, 2 статті 1 Закону №2262-ХІІ, особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до пункту “б» частини 1 статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту “а» статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинної на день звільнення позивача зі служби), пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж», “з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону № 2262.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинної на день звільнення позивача зі служби), порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та ним передбачено зарахування до вислуги років окремих періодів служби у пільговому обчисленні.
Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393) визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським.
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Слід наголосити, що протягом 2022 року до Постанови № 393 внесено декілька змін в частині обчислення календарної вислуги років при призначенні пенсії. Такі зміни відбулися на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 та від 07.09.2022 № 999, які набули законної сили на день звернення позивача із заявою до органу пенсійного фонду щодо переходу з одного виду пенсії на інший, а саме 25.08.2025.
Тому при розгляді заяви ОСОБА_1 про перехід з пенсії по інвалідності на підставі п. “б» ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на підставі пункту “а» статті 12 цього ж Закону, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повинен враховувати зміни у законодавстві на час звернення позивача із відповідною заявою.
Так, постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 та від 07.09.2022 № 999 внесені зміни до Постанови № 393, якими уряд чітко розмежував порядок розрахунку календарної вислуги років та порядок визначення розміру пенсії.
Так п. 1 Порядку № 393 у редакції на день звернення позивача із заявою до відповідача зазначає, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»- “д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:
військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту;
служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду;
служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);
час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;
час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу;
дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;
військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами;
служба в органах внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, за яку вислуга років обчислюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами;
час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони;
час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, Національному антикорупційному бюро, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, начальницьким складом Національного антикорупційного бюро за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених відповідно центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, та Національним антикорупційним бюро;
час роботи в органах державної влади у разі направлення (переведення) для подальшого проходження військової або державної служби до розвідувальних органів на посади, які передбачають використання знань і досвіду, набутих під час роботи в органах державної влади;
служба в Національній поліції;
служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
служба в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації на посадах рядового і начальницького складу;
час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і в закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі;
час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
За пунктом 2 Постанови № 393 до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті “ж» статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом “а» частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Також Постанова № 393 доповнена п. 2-1, яким визначено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Таким чином, саме періоди проходження служби в органах, які перечисленні у п.п. 1-2 даної постанови, зараховуються до календарної вислуги років при призначені пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органу внутрішніх справ».
Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз.1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Отже, правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв'язку з такими змінами, як Закон №2262-ХІІ, так і Порядок №393 (в редакції постанови №119) виникнення права на пенсію пов'язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23.
Зокрема у постанові зазначено, що правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абз.4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
Постанову №119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і ст.12 Закону №2262-XII, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Так, виходячи з положень ст.12 Закону №2262-XII та п. 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а п.3 Постанови №393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови.
Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а, відповідно до якого умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності постанови №119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначалось вище, ст.1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ як обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч.4 ст.17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
Як свідчать матеріали справи, згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 17.11.2017 №823о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за підпунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», з 18.11.2017, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 18 років 00 місяців 00 днів, загальний трудовий стаж - 30 років 03 місяців 15 днів.
Суд робить висновок, що не врахування Позивачем змін та доповнень до Порядку №393, внесених Постановою КМУ № 119 від 16.02.2022 і які набрали чинності 19 лютого 2022 року і відповідно були чинними на час звернення Позивача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на підставі п. "б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на підставі пункту “а» статті 12 цього ж Закону (25.08.2025) помилково призвели до звернення з даним позовом.
Тому з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №520/5695/23, суд дійшов висновку, що у позивача відсутня достатня вислуга років, необхідна для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону № 2262-ХІІ, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 04.09.2025 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Таким чином, позовні вимоги Позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 90, 139, 241-246, 250, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова