Справа № 592/18705/25
Провадження № 2/592/4063/25
про передачу справи за підсудністю
21 листопада 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Титаренко В.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про стягнення заборгованості,
встановила:
19.11.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» на користь позивача 3 % річних у розмірі 6103 грн 38 коп., інфляційні збитки - 19388 грн 87 коп., всього 25492 грн 25 коп. за прострочення виконання зобов'язань за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 26.04.2021 № 61-К.
Дослідивши матеріали позовної заяви, слід зазначити таке.
За загальним правилом ст. 27 ЦПК України підсудність справ за позовами до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
З матеріалів позову вбачається, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» на підставі Договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 61-К від 26.04.2021, безпосередньо пов'язані з конкретним домогосподарством.
Місцезнаходження приватного домогосподарства, щодо якого укладений договір є: АДРЕСА_1 , на яку розповсюджується юрисдикція Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
З огляду на зазначене, справа не підсудна Ковпаківському районному суду м.Суми, а підлягає передачі на розгляд Конотопському міськрайонному суду Сумської області, оскільки належить до територіальної юрисдикції (підсудності) цього суду - за місцем знаходження нерухомого майна.
Інших причин, які б могли бути підставою для звернення позивача з цим позовом до Ковпаківського районного суду м. Суми, позивач не зазначив, доказів на їх існування не надав.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 30, 31, 32, 260-261, 310 ЦПК України, суддя
постановила:
Матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про стягнення заборгованості передати на розгляд за підсудністю до Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду. В разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО