Справа№592/3966/22
Провадження №2/592/38/25
(Заочне)
17 листопада 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Глазько С. О. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити, -
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом Том 1 а.с. 1-6), який обґрунтовує тим, що вона є рідною бабусею ОСОБА_3 . 15.09.2007 року між її онукою та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Після укладення шлюбі відповідачі звернулись до неї з проханням отримання позики для будівництва власного дому та придбання для цього земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на що вона погодилася, але наголосила, що має бути саме позика. Оскільки у неї не було всієї потрібної суми, було прийняте рішення, що ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_2 будуть звертатись до неї, коли потрібно буде придбати землю та робити черговий внесок за будівництво дому. Щоразу під час отримання чергової суми ОСОБА_3 складалася розписка, а ОСОБА_2 безпосередньо забирав позичені кошти. Таким чином були складені розписки: від 06.07.2014 на суму 90000 грн.; від 07.09.2012 на суму 25000 доларів США; від листопада 2014 року на суму 75000 грн.; від 06.11.2014 на суму 60000 грн.; від 20.11.2014 на суму 25000 грн.; від грудня 2014 року на суму 60000 грн.; від 10.12.2014 на суму 50000 грн.; від 26.12.2014 на суму 25000 грн.; від 28.12.2014 на суму 900 доларів США; від січня 2015 року на суму 65000 грн.; від 08.01.2015 на суму 55000 грн.; від 31.01.2015 на суму 25000 грн.; від 01.02.2015 на суму 45000 грн.; від лютого 2015 року на суму 70000 грн.; від 20.02.2015 на суму 45000 грн.; від березня 2015 року на суму 55000 грн.; від 18.03.2015 на суму 85000 грн.; від квітня 2015 року на суму 55000 грн.; від 15.04.2015 на суму 35000 грн.; від 29.04.2015 на суму 40000 грн.; від травня 2015 року на суму 45000 грн.; від 07.05.2015 на суму 30000 грн.; від червня 2015 року на суму 1000 доларів США; від 07.06.2015 на суму 14000 грн.; від 27.06.2015 на суму 20000 грн.; від серпня 2015 року на суму 3000 доларів США; від 07.08.2015 на суму 70000 грн.; від 26.08.2015 на суму 100000 грн.; від вересня 2015 року на суму 110000 грн.; від 01.09.2015 на суму 90000 грн.; від 09.09.2015 на суму 80000 грн.; від жовтня 2016 року на суму 65000 грн.; від 20.10.2016 на суму 55000 грн.; від 28.10.2016 на суму 17000 грн.; від листопада 2017 року 50000 грн.; від 17.11.2017 на суму 46000 грн.; від грудня 2017 року 40000 грн.; від 01.12.2017 на суму 25000 грн.; від 15.12.2017 на суму 35000 грн. Виходячи з вищезазначеного, на придбання земельної ділянки та будівництво спільного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали в позику від неї 1852000 грн. та 29900 доларів США, які зобов'язувались повернути, згідно розписок, за першою її вимогою. В листопаді 2017 право власності на житловий будинок вже було зареєстровано. 26.08.2021 відповідачі шлюб розірвали, а на чергову вимогу позивачки повернути кошти зобов'язання не виконали. На письмові претензії позивачки відповідачі грошові кошти також не повернули. У зв'язку з чим позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів в солідарному порядку на її користь суму боргу, що становить 2726575грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 12405 грн. та витрат на правничу допомогу.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилася. Від представника позивача - адвоката Маховик Р.В., надійшла через канцелярію суду 17.11.2025 року заява про розгляд справи без його участі та участі позивачки. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Представники відповідача - адвокати Огорілко Ю.М. та Юрко О.В. також в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відзиву на позов не подали. 06.12.2022 адвокат Огорілко Ю.М. подав клопотання про витребування доказів - оригіналів розписок для проведення експертизи щодо давності їх складання, оскільки ОСОБА_2 про них не знав, а придбав земельну ділянку та побудував будинок за власний заробіток. В цей же день адвокат подав клопотання про призначення експертизи щодо давності складання розписок, яке в подальшому було задоволено судом. Востаннє в судове засідання сторона відповідача ОСОБА_2 з'являлась ще 06.01.2023.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. 03.08.2022 надала відзив, в якому позовні вимоги визнала, на пояснила, що на повернення боргу їй не вистачає коштів. Вказала, що дійсно спільно з ОСОБА_2 отримувала зазначені у позові грошові кошти як позику, і які використовувались в інтересах їх сім'ї, а саме на купівлю земельної ділянки та будівництво дому, проте повернути кошти вона змоги не має.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивачки адвоката Маховика Р.В. суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
З 15.09.2007 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.08.2021 (Том 1 а.с. 9-11).
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачкою ОСОБА_3 11.12.2013 - в період перебування у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 придбано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5910136600010110006, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, вартістю 100000 грн. 00 коп. Після чого на вказаній земельній ділянці побудовано житловий будинок, оформлений на ОСОБА_3 .
Викладені обставини підтверджуються Договором купівлі-продажу земельної ділянки 11.12.2013 року (Том 1 а.с. 12-15), Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 14404805 від 11.12.2013 року (Том 1 а.с. 16-17), Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 103332159 від 10.11.2017 року (Том 1 а.с. 20-21), технічним паспортом на індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (Том 1 а.с. 22-28).
Згідно висновку судового експерта Титаренко Костянтина Євгеновича № 154 від 12.06.2023 щодо вартості витрат на створення нового об'єкта - житлового будинку та надвірних будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату будівництва - жовтень місяць 2017 року, то вартість складає 2084912 грн. 00 коп. (Том 1 а.с. 178-187).
За час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 відповідачкою ОСОБА_3 отримано у позику від позивачки грошові кошти для купівлі земельної ділянки та будівництва дому, а саме за період з 2012 по 2017 рік включно на загальну суму 1852000 грн. та 29900 доларів США (по курсу НБУ станом на день подання позову 1 дол. - 29,25 грн., - становить 874575 грн.), що підтверджується копіями відповідних розписок (Том 1 а.с. 36-74). Так, розпискою від 06.07.2014 року на суму 90000 грн., від 07.09.2012 на суму 25 000 доларів США; від листопада 2014 року на суму 75000 гривень; від 06.11.2014 року на суму 60000 гривень; від 20.11.2014 року на суму 25000 гривень; від грудня 2014 року на суму 60000 гривень; від 10.12.2014 року на суму 50000 гривень; від 26.12.2014 року на суму 25000 гривень; від 28.12.2014 року на суму 900 доларів США; від січня 2015 року на суму 65000 гривень; від 08.01.2015 року на суму 55000 гривень; від 31.01.2015 року на суму 25000 гривень; від 01.02.2015 року на суму 45000 гривень; від лютого 2015 року на суму 70000 гривень; від 20.02.2015 року на суму 45000 гривень; від березня 2015 року на суму 55000 гривень; від 18.03.2015 року на суму 85000 гривень; від квітня 2015 року на суму 55000 гривень; від 15.04.2015 на суму 35000 гривень; від 29.04.2015 року на суму 40000 гривень; від травня 2015 року на суму 45000 гривень; від 07.05.2015 року на суму 30000 гривень; від червня 2015 року на суму 1000 доларів США; від 07.06.2015 року на суму 14000 гривень; від 27.06.2015 року на суму 20000 гривень; від серпня 2015 року на суму 3000 доларів США; від 07.08.2015 року на суму 70000 гривень; від 26.08.2015 року на суму 100000 гривень; від вересня 2015 року на суму 110000 гривень; від 01.09.2015 року на суму 90000 гривень; від 09.09.2015 року на суму 80000 гривень; від жовтня 2016 року на суму 65000 гривень; від 20.10.2016 року на суму 55000 гривень; від 28.10.2016 року на суму 17000 гривень; від листопада 2017 року 50000 гривень; від 17.11.20І7 року на суму 46000 гривень; від грудня 2017 року 40000 гривень; від 01.12.2017 року на суму 25000 гривень; від 15.12.2017 року на суму 35000 гривень.
Вказані кошти відповідачка ОСОБА_3 , зобов'язувалася повернути за першою вимогою. Дані обставини визнаються відповідачкою ОСОБА_3 , та не спростовані жодними належними та допустимими доказами відповідачем ОСОБА_2 та його адвокатами.
Позивачкою 10.02.2022 року направлялись претензії відповідачам, проте борг повернуто не було Том 1 а.с. 29-30, 32, 33).
03.12.2024, незважаючи на систематичну неявку відповідача ОСОБА_2 та його адвокатів, ухвалою суду призначено по справі судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», та на вирішення експертів поставлено питання: У який період часу був виконаний рукописний текст розписок, що наведені у п. 1 клопотання? Чи виготовлені рукописні тексти розписок, зазначені у п. 1 клопотання, у ті дні (періоди часу), якими вини датовані? Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 .
Вказана експертиза залишилась не виконана зокрема і з підстав, що встановити давність виконання записів та підписів на наявному в Центрі обладнанні, можливо лише для написів і підписів, виконаних пастою для кулькових ручок фактичний вік яких не перевищує 3-х років.
В даному випадку станом на день ухвалення цього рішення дати розписок перевищують три роки, оскільки позовна заява подана до суду 30.06.2022 року, і до неї були долучені копії відповідних розписок. Ініціатор експертизи неодноразово та систематично ігнорував судові засідання більше двох років. Після надходження клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та дозволу на використання руйнуючих методів дослідження, необхідних для проведення судової експертизи, провадження по справі поновлено та призначено засідання на 16.07.2025 року на 10-00 год., на яке ініціатор експертизи знову повторно не з'явився. У зв'язку зі спливом трирічного терміну для можливості проведення експертизи та неявкою відповідача ОСОБА_2 і його представників справу призначено до судового розгляду.
Нових клопотань про призначення будь-яких судових експертиз від відповідачів не надходило.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 Сімейного Кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.01.2020 у справі № 367/7110/14 - спірне майно придбано за кредитні кошти, отримані подружжям за час шлюбу, відтак, право на це майно у рівних частках набули позивач і відповідач, при цьому боргові зобов'язання є спільними для обох із подружжя, незалежно від того, із ким із подружжя укладений кредитний договір.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 638/18231/15-ц, а згодом КЦС ВС у справі № 205/5882/18 звернули увагу, з-поміж іншого, на те, що обов'язок подружжя перед кредитором є, до того ж, солідарним, а не має поділятися навпіл: якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, цивільні права та обов'язки за цим договором виникають у обох з подружжя, незважаючи на відсутність у законі прямої вказівки на солідарну відповідальність. У такому разі інший з подружжя, котрий не згоден нести солідарну відповідальність, може оскаржити вимогу кредитора, якщо доведе факт витрачання отриманих у борг коштів не в інтересах сім'ї.
Судова практика виходить з позиції, що розлучення не є перешкодою для солідарної відповідальності подружжя. Показова у багатьох питаннях постанова ВП ВС у справі № 638/18231/15-ц містить також вказівку на ст. 68, 69 СК України, відповідно до яких розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно.
З урахуванням викладеного, на основі з'ясованих обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується вимоги позивачки про стягнення з відповідачів на її користь витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги, то суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної в Постанові по справі №640/18402/19 від 28.12.2020, у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги для встановлення обґрунтованості понесених позивачем витрат не потрібен. У справі, що розглядалася, договором про надання правової допомоги визначений фіксований розмір винагороди адвоката, а тому останній не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Зазначена позиція підтримана також Верховним Судом при розгляді справи за № 235/4969/19.
Судові витрати позивачки складаються зокрема і з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. 00 коп., розмір яких зафіксовано у Договорі про надання правничої допомоги від 28.04.2023 року, укладеного між позивачкою та Адвокатським об'єднанням «Веріта Груп». Сплата гонорару підтверджується копією квитанції № 104 від 07.08.2023 року.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) . Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу є підтвердженим, він відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності. Клопотань про зменшення розміру судових витрат від відповідачів не надходило. Тому наявні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу у дольовому порядку з відповідачів у розмірі 15000 грн., тобто по 7500 грн. 00 коп. з кожного.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивачки сплачений нею при подачі позову судовий збір в розмірі судовий збір у розмірі 12405 грн. 00 коп., а саме по 6202 грн. 50 коп. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 280, 282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму боргу, що становить 2726575 (два мільйони сімсот двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. .
Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 12405 грн. 00 коп. , а саме: по 6202 грн. 50 коп. з кожного.
Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. 00 коп. , а саме: по 7500 грн. 00 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Повне судове рішення виготовлено 21.11.2025 року.
Суддя Ігор БИЧКОВ