Справа № 947/33658/25
Провадження № 1-кс/947/14043/25
20.11.2025 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025161030000014 від 22.05.2025, передбаченого кримінальнім правопорушенням за ч. 3 ст. 204 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 72025161030000014 від 22.05.2025, передбаченого кримінальнім правопорушенням за ч. 3 ст. 204 КК України.
У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам пошкодження, перетворення, відчуження просить накласти арешт (шляхом заборони права використання, розпорядження та володіння), на товарно-матеріальні цінності, вилучені у ході обшуку у транспортному засобі MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 .
У судовому засіданні:
Прокурор ОСОБА_3 просив долучити до матеріалів клопотання, які підтверджують необхідність накладення арешту, зокрема: паспорта оперуповноваженого 5-го відділу УСР в Одеській області ДСР НА України, фото фіксацію, протокол обшуку та витяг з «Армору». Вимоги клопотання підтримав, вказуючи на те, що вилучений транспортний засіб використовувався для транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на надані письмові заперечення, зокрема, що вилучений автомобіль є власністю ОСОБА_5 та набутий на законних підставах, не містить доказів вчинення кримінального правопорушення, не є його знаряддям або засобом вчинення, а вилучення даного майна здійснено всупереч резолютивній частині ухвали суду. Звернула увагу, що ОСОБА_5 не має жодного статусу в рамках кримінального провадження, йому не вручалося повідомлення про підозру, він не є обвинуваченим по даній справі, отже право володіння, користування та розпорядження належного майна обмежується без законних на те підстав. На її думку, посилання прокурора, що даний транспортний засіб використовувався для транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів також належними доказами не підтверджений, відсутня фото фіксація або інші матеріали, які б свідчили, що саме даний автомобіль використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення. Стверджує, що даний транспортний засіб використовувався ОСОБА_5 для власних побутових потреб, для допомоги в обслуговуванні дружини, яка є інвалідом ІІ загального захворювання , з огляду на це вважає, що накладення арешту не відповідає потребам досудового розслідування, та не є обґрунтованим.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає поверненню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №72025161030000014 від 22.05.2025, передбаченого кримінальнім правопорушенням за ч. 3 ст. 204 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Підрозділу Територіального управління БЕБ у Одеській області.
Досудовим розслідуванням встановлено,що група осіб, організувала схему незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією ж метою, та збуту незаконного виготовлених підакцизних товарів - тютюну для кальяну, а саме марок: «ATOM», «CREEPY», «DEAD HORSE», «GET WILD», «HEVEN», «TANGIERS», «UNITY», «YUMMY», та інші на території м. Одеси, та Одеської області.
В ході проведення слідчих-розшукових дій в рамках кримінального провадження №72025161030000014 від 22.05.2025, передбаченого кримінальнім правопорушенням за ч. 3 ст. 204 КК України, встановлено, що до незаконного придбання з метою збуту, а також збуту, та транспортування з метою збуту, незаконно виготовлених тютюнових виробів, причетна група осіб, а саме:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_18 .
За наявними даними, вказані особи, здійснюють розповсюдження матеріалів рекламного характеру щодо наявного для збуту асортименту тютюнових виробів через створені ними групи у застосунку «ТЕЛЕГРАМ» та «ІНСТОРГАМ» на сторінки «Dead Horse Style».
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено та допитано в якості свідка громадянина України: ОСОБА_22 , з обставин незаконної діяльності вказаних осіб, щодо збуту тютюнових виробів - тютюну для кальяну «ATOM», «CREEPY», «DEAD HORSE», «GET WILD», «HEVEN», «TANGIERS», «UNITY», «YUMMY».
Разом з цим, співробітниками УСР в Одеській області проведено 2 контрольних закупки тютюну для кальяну на загальну суму 13 050 грн.
Детективами групи детективів 11.09.2025 на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеса від 10.09.2025 у справі проведено обшук транспортного засобу: MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1)Транспортний засіб MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;
2)Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
3)Ключі від транспортного засобу MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 .
12.09.2025 детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає що, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту клопотання прокурора про накладення арешту на майно, прокурор визначив метою накладення арешту на зазначене в ньому вилучене майно його збереження як речового доказу, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчому судді не зрозуміло яке доказове значення в рамках даного кримінального провадження має автомобіль марки MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , що він може підтвердити, чи спростувати за обставин розслідуваного кримінального провадження.
Матеріали клопотання не містять будь-яких належних доказів того, що вищевказаний автомобіль використовувався для реалізації злочинної схеми. Клопотання не містить жодного належного обґрунтування щодо мети та підстав арешту транспортного засобу.
Долучені прокурором рапорти оперуповноваженого 5-го відділу УСР в Одеській області ДСР НА України не підтверджують факт лише користування ОСОБА_5 транспортним засобом марки MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , натомість не підтверджують використання даного транспортного засобу у вчиненні для транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів, відсутня фото фіксація вказаного автомобілю, або інші матеріали, які б свідчили, що саме даний автомобіль використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя критично оцінює надану прокурором фото фіксацію кримінального правопорушення, оскільки на ній відсутній транспортний засіб марки MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Також, слідчий суддя зауважує на тому, що досудове розслідування зазначеного кримінального провадження здійснюється за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 204 КК України, покарання за яке не передбачає конфіскації.
Отже, слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі вилучений автомобіль марки MAZDA 3, державний номерний знак НОМЕР_1 необхідний органу досудового розслідування для огляду та чому сторона обвинувачення вважає, що він може мати значення для встановлення обставин імовірного вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження № 72025161030000014.
Слід зазначити, що одна лише постанова про визнання майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для подальшого арешту такого майна.
Прокурор у клопотанні фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин кримінального провадження, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту необхідне для забезпечення можливості встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, однак при цьому не мотивує необхідності накладення арешту на майно.
Клопотання прокурора слідчий суддя розцінює як формальне без належного обґрунтування мети та підстави вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, як арешту.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Слідчий суддя звертає увагу, що необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.
На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.
Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту - діяти в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що прокурор належним чином не обґрунтував клопотання щодо необхідності органу досудового розслідування вилученого майна, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1