Справа № 947/41315/25
Провадження № 1-кс/947/17463/25
20.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025161000000077 від 27.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 209 КК України, -
Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 72025161000000077 від 27.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 209 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області.
В рамках даного кримінального провадження 24.10.2025 про підозру повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також в умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України, за кваліфікуючими ознаками: організація умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 1 ст. 209 КК України, за кваліфікуючими ознаками: набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, вчинення правочину з таким майном, зміна форми такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування походження такого майна, джерела його походження, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , маючи певні навички у користуванні, зокрема здійсненні розрахунків та інших операцій з електронними гаманцями які обслуговуються в тому числі біржою Binance, у період вчинення інкримінованих злочинів отримував та переказував кошти на інші електронні гаманці крипто валюти з метою приховування походження та виведення коштів.
З метою встановлення електронних гаманців, які обслуговуються біржою Binance та належать і використовуються ОСОБА_4 , а також отримання з метою інформації щодо подальших переказів коштів на інші адреси криптовалюти, 28.08.2025 в порядку ст. 40 КПК України було направлено відповідне доручення до УСБ в Одеській області, у відповідь на яке отримано наступні відомості.
Так, із відповіді представників криптовалютної біржі Binance встановлено акаунт, що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме BinanceUser ID: 29073809, в т.ч. за наступними ідентифікаторами: email: ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
23.10.2025 детектив Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно, а саме на обліковий запис з віртуальними активами, які належать біржі «Binance» та фактично перебувають у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків у строк 72 години на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.11.2025, яка фактично до Одеської обласної прокуратури надійшла 11.11.2025.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчинені, у тому числі, кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, сторона обвинувачення повторно звертається з клопотанням про накладення арешту на віртуальні активи, які розміщено на криптовалютній біржі «Binance» та фактично перебувають у власності ОСОБА_4 , за обліковим записом «Binance»UserID: 29073809.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац другий ч. 1 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Приймаючи до уваги клопотання сторони обвинувачення, враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає розгляду без виклику особи, яка є власником такого майна, з метою забезпечення арешту майна, зокрема запобігання можливості приховуванн та відчуження майна, на прокурор просить накласти арешт.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, враховуючи думку прокурора, приходить до наступного переконання.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Згідно положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання, при цьому в силу положень ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається в тому числі, на майно підозрюваного.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як встановлено слідчим суддею,Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025161000000077від 27.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 209 КК України.
Згідно долучених до даного клопотання матеріалів вбачається, що в рамках такого кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у тому числі, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.209 КК України.
Слідчий суддя вважає, що долученими документами підтверджується обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, а відтак, останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна (ч. 1 ст. 209 КК України).
При цьому, як вбачається з клопотання прокурора, в ході досудового розслідування, встановлено, що ОСОБА_4 , маючи певні навички у користуванні, зокрема здійсненні розрахунків та інших операцій з електронними гаманцями, які обслуговуються, в тому числі, біржою Binance, у період ймовірного вчинення інкримінованих злочинів отримував та переказував кошти на інші електронні гаманці крипто валюти, з метою приховування походження та виведення коштів.
Відповідно до відповіді представників криптовалютної біржі Binance, органом досудового розслідування встановлено акаунт, що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме BinanceUser ID: 29073809, в т.ч. за наступними ідентифікаторами: email: ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
Слідчий суддя враховує, що 30.10.2025 на підставі постанови детектива ОСОБА_4 оголошено у розшук, та приходить до переконання, що у зв'язку із неможливістю встановити місцезнаходження підозрюваного, існують обґрунтовані підстави вважати, що останній фактично переховується від органу досудового розслідування та суду, з ймовірною метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності. Відтак, на думку слідчого судді, на теперішній час ризик приховування та/або відчуження віртуальних активів, які належать ОСОБА_4 , для уникнення застосування відносно нього заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту належного йому майна.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає подане стороною обвинувачення клопотання таким, яке підлягає задоволенню, оскільки наявні достатні підстави вважати, що віртуальні активи, власником яких є підозрюваний ОСОБА_4 та на які сторона обвинувачення просить накласти арешт, підлягатимуть ймовірній конфіскації, як різновиду додаткового покарання (правова підстава арешту майна - абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України). В свою чергу, оскільки метою арешту майна є забезпечення такої конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), очевидно, що завданням арешту майна є запобігання його можливого знищення/ відчуження (абзац 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчий суддя прийшов до переконання, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, беручи до уваги розумність та співрозмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання в частині накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти із забороною користування, розпорядження та відчуження арешт на віртуальні активи, які розміщено на крипто валютній біржі «Binance» та фактично перебувають у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за обліковим записом «Binance»UserID: 29073809.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1