20.11.2025
Справа № 487/3676/25
Номер провадження 2/482/1030/2025
20 листопада 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнко С.А., за участю секретаря Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ реєстрації громадян Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без дозволу батька, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без дозволу батька, третя особа у справі Відділ реєстрації громадян Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що вона та відповідач перебували у шлюбі з 7 жовтня 2017 року до 20 жовтня 2022 року.
Шлюбні відносини між сторонами були припинені 19 вересня 2022 року рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва.
У шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після припинення шлюбних відносин, позивач разом з дитиною проживає у своїй квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
Місце проживання ОСОБА_2 позивачу не відоме, після припинення шлюбних відносин, вона майже не спілкується та сімейні стосунки з ним не підтримує.
19 квітня 2025 року позивач звернулася до відділу реєстрації громадян, департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за місцем своїх реєстрації та проживання, але у реєстрації сина позивачу було відмовлено у зв'язку з не наданням письмової згоди батька на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері.
Спору щодо місця проживання дитини разом зі позивачем сторони не мають. Відповідач дитиною майже не займається та фінансово не допомагає. Упродовж тривалого часу позивач неодноразово зверталася до відповідача - колишнього чоловіка - з проханням прибути особисто та надати письмову згоду або оформити нотаріальну довіреність на реєстрацію місця проживання спільної дитини у квартирі позивача. Проте відповідач систематично обмежувався лише усними обіцянками, не вживаючи жодних реальних чи практичних заходів для вирішення цього питання.
Відсутність такої реєстрації суперечить інтересам дитини та суттєво обмежує реалізацію їх прав, гарантованих Конституцією та Законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист.
У зв'язку із тим, що дитина проживає з нею і перебуває на її утриманні, з врахуванням наведеного позивач просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання у справі.
Позивач у судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву в якій просила суд справу розглядати за її відсутності, а позов задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, правом надання відзиву не скористався.
Представник третьої особи будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання у судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань від нього не надходило.
У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Сторони перебували у шлюбі з 7 жовтня 2017 року до 20 жовтня 2022 року. Шлюб було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про що 07 жовтня 2017 року складено відповідний актовий запис № 705, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 7 жовтня 2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
У шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 9 вересня 2020 року, актовий запис № 747.
Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва №490/10022/21 від 19 вересня 2022 року.
Після припинення шлюбних відносин, позивач разом з дитиною проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 ., яка належить їй на праві власності, що підтверджується відповідним договором дарування квартири та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Позивач зареєстрована за вищевказаною адресою.
Місце проживання ОСОБА_2 позивачу не відоме.
Адреса реєстрації ОСОБА_2 - АДРЕСА_3
Позивач звернулася до відділу реєстрації громадян, департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за місцем своїх реєстрації та проживання, але у реєстрації сина позивачу було відмовлено у зв'язку з не наданням письмової згоди батька на реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з частиною першою статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.
Відповідно до частини 6 статті 18 вищевказаного закону подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.
Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.
У відповідності до положень пункту 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.
За ч.1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Отже, чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку.
Таким чином, Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.
Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.
Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.
Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.
Згідно до п.п. 32, 33 Порядку № 265, у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.
Подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.
Однак, відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дитини за місцем проживання матері не надає
Таким чином, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію, позивач позбавлена можливості зареєструвати місце проживання сина за адресою свого місця проживання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07.12.2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
З урахуванням наведеного, виходячи з пріоритету інтересів дитини та її найкращого забезпечення, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що рішення про надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька за місцем проживання матері буде ефективним способом захисту прав дитини.
Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання дитини, за фактичним місцем проживання зі своєю матір'ю суперечить інтересам малолітньої дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, суд вважає, що позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 15, 16, 29 Цивільного кодексу України, ст. 160 Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2022 року № 265, та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ реєстрації громадян Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без дозволу батька - задовольнити.
Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , (адреса: АДРЕСА_4 ), 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний рішення текст складено 20.11.2025 року.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко