21.11.2025
Справа № 490/351/25
Номер провадження 2/482/654/2025
21 листопада 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судових засідань Лебедьєвої А.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
10.09.2025 року представник позивача надіслав до суду заяву про закриття провадження у зв'язку із відсутністю предмету спору.
У своїй заяві посилався на те, що спірні відносини між сторонами врегульовано, оскільки відповідачем сплачено заборгованість у повному обсязі, у зв'язку із чим йому видано довідку про відсутність заборгованості.
Посилаючись на вищевикладене просив закрити провадження у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Суд, дослідивши матеріали справи, виходить із наступного.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.
Так згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Якщо предмет спору перестав існувати після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов також у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Такої ж позиції притримується і суд який розглядає цю справу.
На думку суду дії чи бездіяльність відповідача які стали причиною виникнення заборгованості за кредитним договором та виникнення спору за вирішенням якого позивач звернувся до суду, а суд у свою чергу здійснив дії пов'язані із формуванням судової справи, відкриттям провадження, здійснив судові виклики (у даному випадку тричі), не може покладати тягар витрат на державу, яка добросовісно виконала взяті на себе позитивні зобов'язання судочинства.
Закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору є підставою для повернення позивачу сплаченого ним судового збору у повному обсязі. Однак повернення позивачу сплаченого ним судового збору у повному обсязі у такому випадку було б не логічним, безпідставно покладало б тягар витрат на державу і не відповідає чинному цивільному процесуальному закону, яким передбачено інший порядок закриття провадження і розподілу судових витрат для таких випадків (коли відповідач виконав свої зобов'язання після відкриття провадження у справі)
Відтак на думку суду підстави для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору у даному випадку відсутні.
Разом з тим позивач клопоче про закриття провадження посилаючись на те що відповідач погасив заборгованість.
Враховуючи вищевикладене, заяву представника позивача від 10.09.2025 року суд розцінює як відмову від позову пов'язану із повним задоволенням позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову
Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Крім того відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Застосовуючи вказані положення закону у взаємозв'язку, суд виходячи з того що сплата відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі є свідченням визнання ним позовних вимог, вважає за необхідне повернути позивачу 50 відсотків судового збору сплаченого ним при подачі позову та стягнути із відповідача на користь позивача 50 сплаченого ним при подачі позову судового збору.
Керуючись ст.ст. 142, 255, ст.256, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв'язку із відмовою позивача від позову, пов'язаною із повним задоволенням позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, (адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204), з державного бюджету 50% судового збору сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції №579931854.1 від 16.01.2025 року, що становить 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Роз'яснити заявнику, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, (адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Роз'яснити позивачу, що у зв'язку із закриттям провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: С.А.Сергієнко