Cправа № 127/17093/25
Провадження № 2-а/127/140/25
Іменем України
21 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гуменюка К.П.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюк А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції Солоднюк Андрій Володимирович, про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕНА №4818620 від 26.05.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
вимоги позивача: визнати незаконною та скасувати постанову інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Солоднюка Андрія Володимировича серії ЕНА №4818620 від 26.05.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, закрити відносно неї провадження в справі про адміністративне правопорушення та стягнути з Управління патрульної поліції у Вінницькій області судові витрати, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 02 червня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Вінницькій області, третя особа інспектор 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції Солоднюк Андрій Володимирович, про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕНА №4818620 від 26.05.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, а саме для надання оригіналу документу про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від його сплати відповідно до закону та для заміни неналежного відповідача.
На виконання вищевказаної ухвали Вінницького міського суду Вінницької області Антоненко О.І. 18 червня 2025 року надано до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучено оригінал документу (квитанції), що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Вінницькій області, третя особа інспектор 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції Солоднюк Андрій Володимирович, про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕНА №4818620 від 26.05.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26 травня 2025 року о 08:56 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Вінниця по вул. Хмельницьке шосе, здійснювала поворот ліворуч на вул. Бурбело. На цій ділянці дороги її було зупинено працівниками поліції - інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону Солоднюком А.В., який повідомив, що вона порушила п.8.5.1 ПДР України, а саме перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, на підставі чого інспектор виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4818620, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.
Разом з тим, ОСОБА_1 у позовній заяві звертає увагу на те, що раніше поворот ліворуч з Хмельницького шосе на вул. О. Бурбело був дозволений, чому відповідала й дорожня розмітка - переривчаста лінія, яка дозволяла поворот. Як повідомив інспектор, дорожню розмітку нещодавно було змінено, однак відповідного дорожнього знаку, який би інформував водіїв про нову організацію руху або заборону повороту, встановлено не було. Також позивач стверджує, що на момент зупинки транспортного засобу спостерігалися несприятливі погодні умови, що робило дорожню розмітку практично невидимою, а також створювало додаткові труднощі для безпечного руху т орієнтування на дорозі.
Окрім того, позивач вказує на ряд порушень процесуальних норм при винесенні оскаржуваної постанови, а саме: не надано чітких роз'яснень прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачених ст.268 КУпАП; не надано для ознайомлення матеріалів відеофіксації правопорушення або будь-яких інших доказів його вчинення; не роз'яснено, про що саме водій як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна поставити підписи у постанові, винесеній інспектором; фактичні обставини події зафіксовані однією посадовою особою, а складення адміністративних матеріалів - іншою.
Тож на переконання позивача, в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, обставини справи інспектором були встановлені неповно та необ'єктивно, що робить постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
11 серпня 2025 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов відзив Департаменту патрульної поліції на даний адміністративний позов ОСОБА_1 .
За змістом відзиву 26 травня 2025 року о 08:56 год. Нарядом патрульної поліції «Юнкер» в складі інспекторів роти №3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП Я. Очеретяного та А. Солоднюка було помічено транспортний засіб марки «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи яким водій ОСОБА_1 перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п. 8.5.1 ПДР України - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки. Інспектором як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем Правил дорожнього руху, маючи відповідні повноваження, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в результаті чого старшим лейтенантом поліції Солоднюком А.В. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. Винесену постанову відповідач вважає вмотивованою, обґрунтованою та законною.
До відзиву також додано CD-диск з відеозаписами із нагрудних камер інспекторів патрульної поліції.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Завданням адміністративного судочинства, як зазначається у частині 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
За змістом ст. 251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА №4818620 від 26.05.2025, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом NISSAN ALMERA, д.н.з. НОМЕР_1 , 26.05.2025 о 08:56:48, перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п.8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеку, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ, і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог ЗУ «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зокрема частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Так розділом 8 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно пункту 8.5 ПДР України дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Як зазначено у пункті 8.5.1 Правил дорожнього руху, горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил. Зокрема дорожня розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак, разом з тим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд у відповідності до ст. 90 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до переглянутого судом відеозапису, наданого Департаментом патрульної поліції разом із відзивом на позовну заяву, твердження позивача про несприятливі погодні умови, через які горизонтальну дорожню розмітку не було видно, не відповідають дійсності.
Також наданим відеозаписом спростовуються і доводи ОСОБА_1 про порушення інспектором поліції норм законодавства та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення і притягнення її до адміністративної відповідальності.
Окрім того, як видно на відео, при спілкуванні ОСОБА_1 з інспектором патрульної поліції після зупинення її транспортного засобу, а також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, позивачем не заперечувався факт вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, більше того, зазначено, що вона «не звернула уваги» на нову дорожню розмітку, оскільки раніше завжди у цьому місці здійснювала поворот.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що для забезпечення безпеки дорожнього руху пунктом 2.3 розділу 2 Правил дорожнього руху на водія покладено обов'язок, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Також варто зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Отже, на переконання суду, постанова серії ЕНА №4818620 від 26.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху та притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАПє законною, правомірною, винесеною у відповідності до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 7, 9, 33, 122, 222, 245, 247, 251, 258, 268, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 20, 72-77, 90, 132, 229, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про дорожній рух», Правилами Дорожнього руху України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції Солоднюк Андрій Володимирович, про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕНА №4818620 від 26.05.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК