Cправа № 128/2461/25
Провадження № 2-а/127/197/25
Іменем України
21 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гуменюка К.П.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюк А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови інспектора ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Свінтака Ігоря Сергійовича серії ЕНА №5045055 від 22.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, -
вимоги позивача: скасувати постанову інспектора ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Свінтака Ігоря Сергійовича серії ЕНА №5045055 від 22.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП,та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 25.07.2025 з Вінницького районного суду Вінницької області за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови інспектора ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Свінтака Ігоря Сергійовича серії ЕНА №5045055 від 22.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2025 року даний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22 червня 2025 року інспектором відділу поліції №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Свінтаком І.С. відносно ОСОБА_1 винесено постанову адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5045055, відповідно до якої ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Так за замістом зазначеної постанови позивач, керуючи транспортним засобом Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , 22.06.2025 о 18:25 год., користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руках, поза межами населеного пункту не ввімкнув ближнє світло фар чи денні ходові вогні, під час руху не був пристебнутий ременем безпеки, при зміні напрямку руху не ввімкнув відповідний покажчик повороту.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що він дійсно 22.06.2025 близько 18 год. 20 хв. Керував власним транспортним засобом, рухаючись із с. Лука-Мелешківська в напрямку м. Вінниця, був зупинений в межах міста та Правил дорожнього руху не порушував. Оскільки автомобіль співробітників поліції рухався позаду автомобіля позивача, інспектор не міг бачити, користувався водій транспортного засобу Daewoo Lanos засобом зв'язку, тримаючи його в руках, чи ні.
Також позивач стверджує, що під час керування транспортним засобом був пристебнутий паском безпеки, а відстібнув його уже після зупинки автомобіля.
Відповідний покажчик повороту при зміні напрямку руху транспортного засобу, за змістом позовної заяви, ОСОБА_1 не увімкнув, оскільки одразу не помітив позаду автомобіль патрульної поліції та їх повідомлення про зупинку, а помітивши - розгубився. Окрім того, жодних доказів, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення надано працівниками поліції не було.
Тож оскільки працівник патрульної поліції не має права притягувати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи, а звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
01 серпня 2025 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшов відзив Головного управління Національної поліції у Вінницькій області поліції на даний адміністративний позов, а також клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема - CD-диску з відеофайлом.
За змістом відзиву 22.06.2025 у с. Лука-Мелешківська Вінницької області відносно позивача було винесено постанову серії ЕНА №5045055 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за порушення правил користування ременями безпеки, попереджувальними сигналами та користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук. Тож інспектором як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем Правил дорожнього руху, маючи відповідні повноваження, зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. Винесену постанову відповідач вважає вмотивованою, обґрунтованою та винесеною з дотримання вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Завданням адміністративного судочинства, як зазначається у частині 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
За змістом ст. 251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що відповідно до постанови інспектора ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Свінтака Ігоря Сергійовича серії ЕНА №5045055 від 22.06.2025, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , 22.06.2025 о 18:25:57 в с. Лука-Мелешківська, під час руху транспортного засобу користувався засобом зв'язку, тримаючи його у руках, поза межами населеного пункту не ввімкнув ближнє світло фар чи денні ходові вогні, під час руху не був пристебнутий ременем безпеки, при зміні напрямку руху не увімкнув відповідний покажчик повороту.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеку, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ, і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог ЗУ «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом обставин правопорушення, викладених інспектором в оскаржуваній поставі, водієм ОСОБА_1 порушено ряд вимог Правил дорожнього руху України.
Так згідно п. 2.9 (д) Правил дорожнього руху водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Пункт 9.2 ПДР покладає на водія обов'язок перед початком руху і зупинкою, а також перед перестроюванням, поворотом або розворотом подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.
Пункт 9.8 ПДР передбачає увімкнення на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами денних ходових вогнів, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнього світла фар.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зокрема частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак, разом з тим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд у відповідності до ст. 90 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до переглянутого судом відеозапису, наданого Головним управлінням Національної поліції України із відзивом на позовну заяву, твердження позивача про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю події та складу зазначеного в постанові адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження.
Зокрема згідно переглянутого судом відеофайлу позивачем не заперечується порушення ним жодної з вимог Правил дорожнього руху, зазначених інспектором при описі обставин правопорушення в постанові серії ЕНА №5045055 від 22.06.2025.
Так на початку відео, на зауваження інспектора про спілкування по мобільному телефону, тримаючи його в руці, під час керування транспортним засобом, ОСОБА_1 зазначено, що «телефонувала дитина».
Порушення пункту 9.2 ПДР, згідно якого водій транспортного засобу зобов'язаний перед початком руху і зупинкою, а також перед перестроюванням, поворотом або розворотом подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, підтверджено позивачем у самій позовній заяві.
Також наданим відеозаписом спростовуються і доводи позивача про порушення інспектором поліції норм законодавства та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення і притягнення її до адміністративної відповідальності.
Окрім того, відеозаписом зафіксовано неодноразові висловлення позивачем пропозиції «вирішити питання без винесення постанови», що свідчить про його намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що для забезпечення безпеки дорожнього руху пунктом 2.3 розділу 2 Правил дорожнього руху на водія покладено обов'язок, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Також варто зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.
Таким чином, в ході судового розгляду справи, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.
Отже, на переконання суду, постанова інспектора ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Свінтака Ігоря Сергійовича серії ЕНА №5045055 від 22.06.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, є законною, правомірною, винесеною у відповідності до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню, отже в задоволенні позову слід відмовити.
Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 7, 9, 33, 122, 222, 245, 247, 251, 258, 268, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 20, 72-77, 90, 132, 229, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про дорожній рух», Правилами Дорожнього руху України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови інспектора ВП №3 (м. Вінниця) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Свінтака Ігоря Сергійовича серії ЕНА №5045055 від 22.06.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК