21 листопада 2025 року Справа № 915/874/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Луцкевич Юлії Миколаївни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )
представник позивача Вдовиченко Марія Іванівна
електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест", вул. Центральна, 1, с. Калинівка, Березанська ТГ, Миколаївського району, Миколаївська обл., 57440 (код ЄДРПОУ 41107067)
про стягнення коштів в сумі 128 169, 27 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулась Фізична особа-підприємець Луцкевич Юлія Миколаївна з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на користь Фізичної особи-підприємця Луцкевич Юлії Миколаївни 128 169, 27 грн., в тому числі: 26 205, 32 грн. - 3 % річних за користування чужими грошовими коштами та 101 963, 95 грн. - втрат від інфляції.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
05.08.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача ТОВ "Південь Агро Інвест" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11412/25 від 05.08.2025), в якому відповідач, зокрема, просить суд:
- поновити строк для подання відзиву;
- здійснити перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування клопотання в частині поновлення строку для подання відзиву відповідач зазначає, що не отримував ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 в розділі "Повідомлення". Відповідач випадково дізнався про відкриття провадження з системи "Електронний суд" в розділі "МОЇ СПРАВИ".
Клопотання в частині здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження мотивоване необхідністю повного, об'єктивного, справедливого і неупередженого з'ясування всіх обставин справи. Крім того, сторонам у справі буде надана можливість "бути почутими" під час розгляду судом справи та буде дотримано "справедливого балансу між сторонами" даного спору.
Клопотання обґрунтовані приписами ст. 2, 119, 177, 181, 250 ГПК України та практикою ЄСПЛ.
1. Розгляд клопотання про поновлення процесуального строку.
Розглянувши клопотання відповідача в частині поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ч. 8 ст. 166 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами (постанова ВП ВС від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова ВП ВС від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).
Об'єднана палата КГС ВС у постанові від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 також зазначила, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016), вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Отже, строк для подання відзиву на позовну заяву встановлено судом з урахуванням ст. 165 ГПК України.
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 про відкриття провадження направлена судом до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" та була отримана ним 17.06.2025 о 20:30.
Враховуючи вищевикладене, граничним строком для подання відзиву є 03.07.2025 (включно).
Відзив на позовну заяву надійшов на адресу суду 05.08.2025 (вх. № 11412/25 від 05.08.2025), тобто з пропуском процесуального строку.
Враховуючи наведені заявником обставини, з метою забезпечення реалізації учасниками судового процесу передбачених законом прав та обов'язків (ст. 46 ГПК України), дотримання основних засад судочинства (ст. 2 ГПК України), з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, а також забезпечення змагальності судового процесу, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Відзив на позовну заяву (вх. № 11412/25 від 05.08.2025) прийнято судом до розгляду.
2. Розгляд клопотання про здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, в частині здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч. 7 ст. 250 ГПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
В ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2025 про відкриття провадження у даній справі судом зазначено, що дана справа є малозначною (ч. 5 ст. 12 ГПК України).
В силу положень ч. 1 ст. 247 ГПК України малозначні справи можуть бути розглянуті тільки в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, правові підстави для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження відсутні.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що сторони у процесі наділені рівними процесуальними правами, передбаченими ст. 42, 46 ГПК України. Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє відповідача права чи можливості надати докази та заперечення в спростування обставин, наведених позивачем у позовній заяві. Спрощене позовне провадження передбачено Господарським процесуальним кодексом України, а тому розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження не порушує права сторін та не перешкоджає доступу до правосуддя.
Спір по даній справі не становить підвищеної складності, предметом спору є вимога про стягнення 3 % та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання за договором підряду. У запереченнях відповідачем не наведено жодних обставин та до заперечень не додано жодних доказів того, що в силу особливостей даного спору справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вищевикладене, а також віднесення даної справи до категорії малозначних, які можуть бути розглянуті судом виключно в порядку спрощеного позовного провадження, в суду відсутні правові підстави для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України).
Заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, викладену у відзиві на позовну заяву, залишено судом без задоволення.
Керуючись ст. 46, 118, 119, 233-235, 2254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.
2. Прийняти відзив на позовну заяву (вх. № 11412/25 від 05.08.2025) до розгляду.
3. Заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишено судом без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Е.М. Олейняш