ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду
м. Київ
20.11.2025Справа №910/13977/24
За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс"
пророзстрочення виконання рішення суду
у справі №910/13977/24
за позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс"
простягнення неустойки у загальному розмірі 1 830 112,20 грн
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін в судове засідання 04.11.2025 не з'явилися, у зв'язку з чим суд вирішив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про розстрочення виконання рішення суду розглянути в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою постановлення ухвали у даній справі є дата складення її повного тексту.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/13977/24 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про стягнення неустойки у загальному розмірі 1 830 112,20 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі №910/13977/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 28.08.2025, позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню у розмірі 978 982,20 грн, штраф у розмірі 851 130,00 грн та судовий збір у розмірі 21 961,34 грн.
14.10.2025 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
20.10.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі №910/13977/24 на 7 місяців.
Заява відповідача мотивована тим, що станом на вересень-жовтень 2025 року у нього склались обставини, які значно ускладнили виконання рішення суду, зокрема його фінансова та податкова звітність свідчить про поточну неплатоспроможність, зумовлену касовими розривами, проблемною дебіторською заборгованість тощо, але при цьому підприємство залишається економічно активним та має шанси відновити свою нормальну діяльність.
Крім того з огляду на неможливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" розрахуватись з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" останній звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача та введення процедури розпорядження майном боржника, однак на думку відповідача його фінансовий стан може бути відновлено, а борги перед кредиторами сплачені у разі надання достатньо часу та ефективного розпорядження основними та обіговими коштами.
29.10.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, в яких позивач зазначає, він має на меті звернутися до Господарського суду міста Києва з вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс", в тому числі з наказом про примусове виконання рішення від 14.10.2025 у справі №910/13977/24, відтак позивач вважає, що строк на який відповідач просить розстрочити виконання рішення у цій справі (на 7 місяців) значно перевищує строк, визначений ст. 45 Кодексу законів з процедур банкрутства (30 днів) підстави для відстрочення виконання рішення відсутні.
Також позивач вказує на те, що згідно з інформацією, отриманою з загальнодоступних джерел, зокрема сервісу Опендатабот, фінансові показники Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" за 2024 рік складають: дохід - 182 308 300 грн, активи - 117 055 800 грн, відповідно до квартальної звітності за два квартали 2025 року: дохід - 64 438 900 грн, активи - 106 282 200,00 грн, відтак, наведене свідчить про наявність активів, за рахунок яких відповідач може виконувати поточні зобов'язання перед кредиторами.
04.11.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" надійшла заява про проведення засідання за відсутності його представника.
В судове засідання 04.11.2025 сторони не забезпечили явку своїх представників, відповідач просив розглядати заяву про розстрочення виконання рішення суду за відсутності його представника.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Положення ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, ухвала про розстрочення виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.
При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення суду.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 у справі №910/13977/24, яке набрало законної сили 28.08.2025, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню у розмірі 978 982,20 грн, штраф у розмірі 851 130,00 грн та судовий збір у розмірі 21 961,34 грн.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012. Конституційного суду України по справі №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі №11-рп/2012).
Аналогічну позицію наведено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 по справі №1-7/2013.
Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення у справі №910/13977/24, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на те, що станом на вересень-жовтень 2025 року у нього склались обставини, які значно ускладнили виконання рішення суду, зокрема його фінансова та податкова звітність свідчить про поточну неплатоспроможність, зумовлену касовими розривами, проблемною дебіторською заборгованість тощо, але при цьому підприємство залишається економічно активним та має шанси відновити свою нормальну діяльність.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Судом врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли між сторонами у січні 2024 року, суд дійшов висновку про регламентування спірних правовідносин приписами Господарського кодексу України.
Суд враховує, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, в умовах триваючого воєнного стану, укладаючи Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/23779/Ю від 07.12.2023, відповідач повинен був об'єктивно оцінити встановлені строки поставки товару.
24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який станом на дату розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду триває.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" як стратегічне підприємство залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконував евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні.
Систематично здійснюються ракетні обстріли залізничної інфраструктури та відповідач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відтермінування (часткового) виконання рішення суду на користь стратегічного підприємства, при тому, що відповідач декларує прибутки у десятки мільйонів гривень, у зв'язку заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про розстрочення виконання рішення суду задоволенню не піддягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 86, 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про розстрочення виконання рішення суду відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко