ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.10.2025Справа № 910/9792/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/9792/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РВС»
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання договору укладеним
Представники учасників справи:
від позивача: Нинюк І.В.;
від відповідача: Перепелицін К.М.;
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РВС» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання договору укладеним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до рішення Київської міської ради №391/10199 від 21.11.2024 здійснено всі залежні від нього заходи щодо укладення договору оренди земельної ділянки, втім останній відповідачем не підписано, у зв'язку з чим позивач просить визнати такий договір укладеним у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9792/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.09.2025.
01.09.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що 30.04.2025 уповноважений за довіреністю представник ТОВ «РВС» отримав проект договору оренди земельної ділянки про що свідчить акт приймання проекту договору оренди земельної ділянки, втім матеріали позовної заяви не містять доказів направлення Київській міській раді відповіді про прийняття пропозиції та погодженого примірника проекту договору, отримання яких зумовлює зобов'язання Департаменту земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вжити заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Натомість, позивач всупереч приписам пункту 7.5 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463, передав погоджений проект договору приватному нотаріусу. Відповідно до п. 7.5. зазначеного Порядку, для нотаріального посвідчення підготовленого та погодженого проекту договору заборонено залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради. Передача ж позивачем з власних міркувань проекту договору приватному нотаріусу створило штучні перешкоди у спільній реалізації повноважень Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та управлінню організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба), спрямованих на вжиття заходів щодо підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення, що спростовує доводи позивача, що Київська міська рада ухиляється від підписання узгодженого з Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту договору. При цьому, відповідач зауважив на тому, що у Київській міській раді розглядається проект рішення від 27.03.2025 № 08/231-269/ПР «Про відкликання рішення Київської міської ради від 21.11.2024 № 391/10199 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва», оскільки земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:78:046:0032 площею 0,4183 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва відведена для нового будівництва за позаконкурсною процедурою, а її площа у 2,6 рази перевищує площу об'єкту нерухомого майна (1576,3 кв.м.), розташованого на ній, що не узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду та вид використання земельної ділянки не відповідає розробленій та затвердженій рішенням Київської міської ради від 04.07.2024 №1712/9678 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель» технічній документації із землеустрою. Відтак, позивач може отримати в користування земельну ділянку, необхідну для експлуатації та обслуговування належного йому на праві власності об'єкту нерухомого майна, водночас набути частину земельної ділянку вільної від забудови для містобудівних потреб, позивач може виключно на конкурсних засадах.
05.09.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти наведених у відзиві обставин заперечив посилаючись на те, що проект договору був підготовлений саме Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) та переданий позивачу для підписання, що підтверджує початок процедури, передбаченої п. 7.4 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві; позивач підписав проект договору без протоколу розбіжностей та зауважень, що свідчить про безумовне прийняття всіх істотних умов договору та повний акцепт оферти відповідача, а відповідно до п. 7.5 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, після узгодження істотних умов саме на Департамент земельних ресурсів та патронатну службу Київського міського голови покладено обов'язок у десятиденний строк організувати підписання договору оренди та його нотаріальне посвідчення і ні положеннями вказаного Порядку, ні чинним законодавством України не передбачено необхідності повторного направлення позивачем підписаного примірника договору. При цьому, позивач зауважив на тому, що відповідач не надав доказів того, що позивач відмовився від погодженого проекту договору або що такий проект не відповідає умовам рішення Київської міської ради №391/10199 від 12.12.2024 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва». Позивач зазначає, що 11.07.2025 офіційно повідомив Київську міську раду про час і місце нотаріального посвідчення договору, яке було призначено на 17.07.2025 о 09 год. 30 хв. у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З., Київська міська рада отримала зазначене повідомлення 15.07.2025, втім не забезпечила явку свого представника для нотаріального посвідчення договору і не повідомила про неможливість участі або про наявність заперечень, що призвело до відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Водночас, позивач наголошує, що рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №391/10199, яким ТОВ «РВС» надано земельну ділянку площею 0,4183 га в оренду на 10 років, на момент виникнення спірних правовідносин (грудень 2024 року - липень 2025 року) залишалося чинним і обов'язковим до виконання, тому саме Київська міська рада зобов'язана була вжити заходів для організації нотаріального посвідчення та укладення договору оренди земельної ділянки, при цьому спірна ділянка надана для нового будівництва, а не виключно для обслуговування існуючого об'єкта.
У судовому засіданні 16.09.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оголошення перерви до 14.10.2025.
Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Враховуючи предмет та підстави позову, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та обов'язки.
09.10.2025 року через відділ діловодства суду від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові пояснення третьої особи щодо позову. У своїх поясненнях третя особа зазначила, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) актом приймання проекту договору оренди земельної ділянки від 30.04.2025 передав та уповноважений за довіреністю представник ТОВ «РВС» отримав проект договору оренди земельної ділянки, що підтверджується актом приймання проекту договору оренди земельної ділянки, оригінал якого зберігається у Департаменті. Ні Департамент, ні Київська міська рада не вживали жодних заходів щодо нотаріального посвідчення цього договору, у той же час у Київській міській раді розглядається проект рішення від 27.03.2025 № 08/231-269/ПР «Про відкликання рішення Київської міської ради від 21.11.2024 № 391/10199 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва», оскільки земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:78:046:0032 площею 0,4183 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва відведена для нового будівництва за позаконкурсною процедурою, а її площа у 2,6 рази перевищує площу об'єкту нерухомого майна (1576,3 кв.м.), розташованого на ній.
У судовому засіданні 14.10.2025, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.
У судовому засіданні 30.10.2025 позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, втім в поданих поясненнях по справі просила суд здійснювати розгляд даної справи за їх відсутності.
Відтак, враховуючи, що третя особа просила здійснювати розгляд даної справи за її відсутності, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за її відсутності.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2794001 від 23.04.2013, Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» (позивач) на підставі свідоцтва про право власності № 2793071 від 23.04.2013 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна загальною площею 1576,3 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, будинок 2а.
01.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РВС» подало до Київської міської ради заяву для підготовки проекту рішення «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду на 15 років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва».
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9911571792025 від 23.01.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:046:0032, загальною площею 0,4183 із цільовим призначенням: 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 20.12.2021.
26.08.2024 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надалі - Департамент, було підготовлено проект рішення №08/231-1219/ПР «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для експлуатації нежитлової будівлі на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва».
Згідно із пояснювальною запискою №ПЗН-70028 від 22.08.2024 до зазначеного проекту рішення, земельна ділянка забудована нежитловою будівлею (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 27824780000) загальною площею 1576,3 кв.м, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» на праві власності. Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території багатоповерхової житлової забудови. Земельна ділянка сформована в рамках реалізації Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва на 2019-2021 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 04.12.2018 № 229/6280 та зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі розробленої КП «Київський інститут земельних відносин» технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території кадастрового кварталу 78:046 з кодом виду цільового призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на території кадастрового кварталу 78:046 затверджена рішенням Київської міської ради від 04.07.2024 №1712/9678.
Позивач звернувся до голови постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин із заявою, в якій просив внести зміни в проект рішення в частині зміни слів в назві проекту рішення з «для експлуатації нежитлової будівлі» на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», а також у п. 1 проекту рішення видалити слова «для експлуатації нежитлової будівлі».
Рішенням Київської міської ради №391/10199 від 21.11.2024 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва» вирішено: передати Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» (далі - ТОВ «РВС») в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,4183 га (кадастровий номер 8000000000:78:046:0032) (код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на вул. Героїв Дніпра, 2- А в Оболонському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 березня 2013 року, номер відомостей про речове право 446601) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), справа № 648794427.
У п. 2.2 рішення визначено, що у місячний строк з дня набрання чинності цим рішенням ТОВ «РВС» має надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи визначені законодавством України, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки (зокрема охоронний договір на зелені насадження або інформацію уповноваженого органу про відсутність зелених насаджень на земельній ділянці).
20.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РВС» та Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» укладений охоронний договір №543 на зелені насадження, які розташовані на земельній ділянці та відповідно до акту обстеження зелених насаджень №241 від 23.12.2024 підлягають збереженню.
20.03.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РВС» звернулося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою від 20.03.2025 вих.2003/25-01 в якій просило підготувати проект договору оренди та розрахунок розміру орендної плати вказаної земельної ділянки на вулиці Героїв Дніпра. 2-А в Оболонському районі міста Києва.
У відповідь на зазначену заяву, Департамент листом від 24.03.2025 вих.№ 057-3811 повідомив ТОВ «РВС», що для підготовки розрахунку розміру орендної плати на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:046:0032 та проекту відповідного договору оренди земельної ділянки потрібно надати відомості про фактичне використання нерухомого майна, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та інформацію про наявність/відсутність орендарів будівель та споруд.
ТОВ «РВС» листом від 01.04.2025 повідомило Департамент, що нежитлова будівля, яка належить ТОВ «РВС» на праві власності, і розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:046:0032, використовується для надання приміщень будівлі в оренду, орендарі присутні.
30.04.2025 року згідно із актом приймання проекту договору оренди земельної ділянки від 30.04.2025 представник ТОВ «РВС» отримав в Департаменті проект договору оренди земельної ділянки.
30.06.2025 року адвокат Сачок Р.Т. в інтересах ТОВ «РВС» звернувся до Київської міської ради та міського голови із адвокатським запитом щодо вжиття заходів Київською міською радою для укладення договору оренди земельної ділянки між ТОВ «РВС» та Київською міською радою згідно рішення КМР №391/10199 від 21.11.2024.
Листом від 08.07.2025 вих.№057-8907 Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що не володіє інформацією про вжиті Київською міською радою заходи для укладення договору оренди земельної ділянки згідно з рішенням від 21.11.2024 № 391/10199 та про те, що відомості про дату, час, нотаріуса та причини не укладення договору оренди зазначеної вище земельної ділянки на момент подання адвокатського запиту у Департаменті теж відсутні.
11.07.2025 року ТОВ «РВС» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Золтана Золтановича Русанюка для укладення договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення.
При цьому, в цей же день на адресу Київської міської ради відповідач направив повідомлення про запрошення представника Київської міської ради 17.07.2025 о 09 год 30 хв. в офіс до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З., що знаходиться за адресою: 01021, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, 34/1, 1 поверх, для укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:046:0032, згідно рішення від 21.11.2024 №391/10199 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва».
Зазначене повідомлення Київська міська рада отримала 15.07.2025 про що свідчить роздруківка з сайту Укрпошта по трекінгу поштового відправлення та не заперечується відповідачем.
Втім, представник Київської міської ради 17.07.2025 о 09 год 30 хв. до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Золтана Золтановича Русанюка для укладення договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення не прибув, у зв'язку із чим приватним нотаріусом винесено постанову №130/02-31 від 17.07.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
У той же час, листом від 14.08.2025 №057-10566 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав відповідь на повідомлення позивача від 11.07.2025 щодо запрошення на прийом до приватного нотаріуса для підписання договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:046:0032) на вул. Героїв Дніпра, 2-а в Оболонському районі м. Києва, в якій зазначив, що у Київській міській раді розглядається проект рішення від 27.03.2025 №08/231-269/ПР «Про відкликання рішення Київської міської ради від 21.11.2024 № 391/10199 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва» (648794427)», інформація щодо якого та стан його розгляду доступні на офіційному сайті Київської міської ради за посиланням: https://kmr.gov.ua/uk/content/proekt-rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-29195.
Відтак, оскільки ні Київська міська рада, ні Департамент не вчинили заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та проігнорували запрошення позивача до приватного нотаріуса для підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення, позивач звернувся до суду із позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, у наведеній в позові редакції.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. З наведеною нормою Конституції України кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України.
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
За змістом частини першої статті 12, частини першої статті 122 Земельного кодексу України до повноважень міських рад належить, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту "в" статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Отже, вирішення питання про надання у користування спірної земельної ділянки належить до компетенції Київради.
Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124).
Згідно із частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
З наведених норм Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» вбачається, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. Тобто, прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, рішенням Київської міської ради №391/10199 від 21.11.2024 вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,4183 га (кадастровий номер 8000000000:78:046:0032) (код виду цільового призначення - 02.10, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на вул. Героїв Дніпра, 2А в Оболонському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 березня 2013 року, номер відомостей про речове право 446601) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), справа №648794427.
Отже, орган місцевого самоврядування в межах наданих йому законом повноважень висловив волевиявлення на виникнення орендних земельних правовідносин, що зумовлює можливість передачі цієї земельної ділянки в користування (оренду) Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» шляхом укладення з ним відповідного договору оренди.
Зазначене рішення органу місцевого самоврядування в судовому порядку незаконним не визнавалося та не скасовувалося.
Порядок дій Київської міської ради та особи, якій надано земельну ділянку в оренду, встановлено порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок №241/2463).
Відповідно до п. 7.1 Порядку №241/2463 укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється на підставі рішення Київської міської ради.
Департамент земельних ресурсів після набрання чинності рішенням Київської міської ради невідкладно направляє його зацікавленій особі та інформує про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки у місячний термін (п.7.2. Порядку №241/2463).
Згідно із п. 7.3. Порядку №241/2463 зацікавлена особа, на користь якої прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки, зобов'язана у місячний термін після отримання повідомлення звернутися до Департаменту земельних ресурсів з метою організації підготовки проекту договору оренди земельної ділянки.
Згідно пункту 7.4. Порядку №241/2463 Департамент земельних ресурсів протягом 14 робочих днів з дня надходження звернення зацікавленої особи готує проект договору оренди земельної ділянки, розрахунок орендної плати за землю, узгоджує із зацікавленою особою істотні умови договору. Проект договору оренди земельної ділянки візує керівник Департаменту земельних ресурсів. Додаткові погодження та/або візи, не передбачені цим Порядком, не допускаються.
Як встановлено судом вище, Київська міська рада прийняла рішення від 21.11.2024 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду на 10 років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Позивач, у свою чергу, звернувся до Департаменту із заявою від 20.03.2025 вих.2003/25-01 з проханням підготувати проект договору оренди та розрахунок розміру орендної плати вказаної земельної ділянки на вулиці Героїв Дніпра, 2А в Оболонському районі міста Києва та, на виконання пункту 2.2 рішення, надав документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки (охоронний договір №543 від 20.03.2025 на зелені насадження, які розташовані на земельній ділянці).
На виконання вказаних положень Порядку №241/2463 Департамент підготував проект договору оренди земельної ділянки, який містить всі істотні умови та завізований директором Департаменту Пелих В.М., при цьому щодо розрахунку орендної плати, в проекті договору встановлено, що для цього орендарю протягом 10 (десяти) днів з дати укладення договору оренди земельної ділянки необхідно звернутись до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для здійснення розрахунку, відповідно до п.п. 2.8 рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №391/10199.
30.04.2025 року згідно із актом приймання проекту договору оренди земельної ділянки від 30.04.2025 представник ТОВ «РВС» отримав в Департаменті проект договору оренди земельної ділянки.
Позивач підписав проект договору без протоколу розбіжностей та зауважень, що вказує на прийняття всіх істотних умов договору.
Доказів наявності у відповідача зауважень до змісту проекту договору щодо наявності істотних умов та відповідності договору чинному законодавству матеріали справи не містять.
З наведених вище обставин вбачається, що сторонами погоджено істотні умови договору оренди. При цьому, на виконання п.2.2 рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю «РВС» уклало з Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» охоронний договір №543 від 20.03.2025 на зелені насадження, які розташовані на земельній ділянці та відповідно до акту обстеження зелених насаджень №241 від 23.12.2024 підлягають збереженню.
Відповідно до пункту 7.5 Порядку № 241/2463 Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється.
Згідно із п. 7.7. Порядку №241/2463 договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально.
Аналіз приписів пунктів 7.4, 7.5 Порядку № 241/2463 свідчить, що після узгодження істотних умов договору обов'язок щодо організації його підписання та нотаріального посвідчення у десятиденний строк покладається на Департамент земельних ресурсів та патронатну службу Київського міського голови.
При цьому, ні Порядок № 241/2463, ні чинне законодавство України не містять вимоги щодо повторного направлення позивачем Київській міській раді відповіді про прийняття пропозиції та підписаного примірника договору після узгодження його істотних умов. Натомість, саме Департамент земельних ресурсів та патронатна служба Київського міського голови зобов'язані забезпечити організацію нотаріального посвідчення та підписання договору оренди.
У даному випадку, проект договору оренди земельної ділянки був переданий за актом приймання-передачі уповноваженому представнику позивача самим Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і позивач підписав проект договору без протоколу розбіжностей та зауважень, що вказує на прийняття всіх істотних умов договору, при цьому доказів того, що Київська міська рада заперечувала проти погодженої редакції договору, який був переданий Департаментом представнику позивача матеріали справи не містять.
Втім, у подальшому, ні Департаментом, ні Київською міською радою, жодних заходів щодо нотаріального посвідчення цього договору не вживалось, що підтверджено Департаментом в письмових поясненнях щодо позову та у відповіді на адвокатський запит позивача листом від 08.07.2025 вих.№057-8907, в якому Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що не володіє інформацією про вжиті Київською міською радою заходи для укладення договору оренди земельної ділянки згідно з рішенням від 21.11.2024 №391/10199 та про те, що відомості про дату, час, нотаріуса та причини не укладення договору оренди зазначеної вище земельної ділянки на момент подання адвокатського запиту у Департаменті теж відсутні.
За таких обставин, зважаючи на те, що Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у встановлений строк не вжили заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення на виконання рішення Київської міської ради №391/10199 від 21.11.2024 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва» суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
При цьому, суд відхиляє доводи про те, що позивач всупереч приписам пункту 7.5 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463, передав погоджений проект договору приватному нотаріусу і передача позивачем з власних міркувань проекту договору приватному нотаріусу створило штучні перешкоди у спільній реалізації повноважень Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та управлінню організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба), спрямованих на вжиття заходів щодо підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина 1 статті 144 Конституції України). На основі цього положення Конституції України в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина 1 статті 59 Закону). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, у Рішенні від 16.04.2009 № 7рп/2009 Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, Порядок № 241/2463 слід віднести до нормативних актів, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.
За змістом пункту 7.5 Порядку № 241/2463 Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється.
З аналізу змісту пункту 7.5 Порядку № 241/2463, що регулює спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, вбачається, що вжиття заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення може здійснюватися патронатною службою спільно з Департаментом земельних ресурсів лише після узгодження із зацікавленою особою (орендарем) істотних умов договору, але не виключає звернення з цією метою до нотаріуса і іншої сторони договору (орендаря).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в постанові від 29 січня 2021 року у справі №910/14848/19 та підтримана Верховним Судом в ухвалі від 07 квітня 2021 року у справі №910/1546/19 з аналогічних правовідносин.
Отже, дії орендаря щодо передання нотаріусу примірника договору оренди земельної ділянки для його нотаріального посвідчення не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки такий порядок дій узгоджується з положеннями пункту 7.5 Порядку № 241/2463, так як хоча обов'язок організації підписання та нотаріального посвідчення договору покладено на Департамент земельних ресурсів та патронатну службу Київського міського голови, це не виключає можливості вчинення відповідних дій іншою стороною договору з метою забезпечення його належного оформлення, зважаючи на той факт, що у встановлений строк визначені порядком особи не вжили належних заходів для оформлення договору у встановленому порядку.
При цьому судом враховано, що проект договору про поновлення договору оренди земельної ділянки був переданий за актом приймання-передачі уповноваженому представнику позивача самим Департаментом земельних ресурсів, з візуванням його у встановленому законом порядку уповноваженими особами і погоджений позивачем без зауважень шляхом його підписання, тобто сторонами погоджено всі істотні умови договору, що свідчить про відсутність факту самовільного передання позивачем договору до нотаріуса.
За таких обставин, відсутні підстави для висновку про самовільне передання позивачем договору до нотаріуса, а доводи відповідача, що внаслідок передачі позивачем проекту договору приватному нотаріусу створено штучні перешкоди у спільній реалізації повноважень Департаменту та патронатної служби Київського міського голови, спрямованих на вжиття заходів щодо підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення, є такими, що не відповідають положенням Порядку №241/2463 та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.
Законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
За змістом статті 3 Цивільного кодексу України принцип, зокрема, добросовісності, як один із засад цивільного законодавства, поширюється і на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування як учасників цивільних правовідносин.
В основі доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).
При цьому, добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 07.10.2020 у справі 450/2286/16-ц, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).
Головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки.
Цей принцип включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори. Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 (п.6.20), від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (п.37)).
Таким чином, у розумінні статті 3 Цивільного кодексу України, прийнявши рішення про передачу земельної ділянки в оренду, орган місцевого самоврядування зобов'язаний діяти добросовісно та послідовно у реалізації цього рішення, у тому числі вжити заходів для підписання та нотаріального посвідчення договору оренди, у свою чергу, позивач, як особа, яка добросовісно виконала вимоги, встановлені у рішенні власника про передачу земельної ділянку в оренду, має законодавчо передбачене право укласти договір оренди.
Безпідставна ж бездіяльність чи відмова від підписання та нотаріального посвідчення договору після погодження його істотних умов і прийняття відповідного рішення свідчить про недобросовісну поведінку органу місцевого самоврядування, що суперечить вимогам статті 3 Цивільного кодексу України, оскільки орган місцевого самоврядування, діючи як власник земельної ділянки, мав обов'язок добросовісно завершити процедуру укладення договору, а саме: організувати його підписання та нотаріальне посвідчення.
Втім, як встановлено судом, на виконання чинного рішення Київської міської ради №391/10199 від 21.11.2024 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва», незважаючи на те, що позивач здійснив всі необхідні дії щодо виконання рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №391/10199, і такі дії були прийняті Київською міською радою та Департаментом земельних ресурсів, договір у встановлені строки та порядку не був підписаний відповідачем.
Невчинення Київською міською радою дій, необхідних для завершення процедури укладення договору, за наявності прийнятого рішення про передачу земельної ділянки в оренду, є проявом недотримання принципу добросовісності, закріпленого у статті 3 Цивільного кодексу України та зловживанням правом з боку органу місцевого самоврядування, що призводить до порушення законних прав та інтересів позивача, який, отримавши у порядку, передбаченому чинним законодавством, земельну ділянку в оренду згідно рішення Київської міської ради №391/10199 від 21.11.2024, мав «правомірні очікування» та «законні сподівання» щодо належного виконання рішення та оформлення на його виконання договору оренди, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) з огляду на викладені вище обставини.
Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05).
У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії»).
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments and Others v. Ireland, серія А, № 222, від 29.11.1991), статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.
Прийняттям рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №391/10199 про надання ТОВ «РВС» земельної ділянки в оренду на 10 років було створено для позивача законні та обґрунтовані очікування щодо укладення відповідного договору оренди.
Вказане рішення є чинним, у судовому порядку незаконним не визнано та не скасовано і підлягає обов'язковому виконанню органом, який його ухвалив, а відтак відмова чи зволікання Київської міської ради у його реалізації є ухиленням від виконання власного акту органу місцевого самоврядування.
Зі змісту положень статей 2, 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що діяльність органів місцевого самоврядування має бути спрямована в першу чергу на дотримання закріпленого в Конституції України принципу законності його дій.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Водночас згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.
Отже, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
У даному спорі має місце волевиявлення позивача, що полягало в ініціюванні права на одержання земельної ділянки в оренду і відповідача (шляхом прийняття рішення) на виникнення правовідносин оренди спірної земельної ділянки, та сторонами було погоджено відповідний проект договору оренди, втім сам договір у встановленому порядку підписаний та оформлений відповідачем не був, що свідчить про ухилення відповідача від підписання такого договору, а відтак ефективним способом захисту права позивача на набуття права оренди земельної ділянки є саме визнання такого договору укладеним, що призведе до поновлення порушеного права та захисту законного інтересу.
Підсумовуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання укладеним договору оренди спірної земельної ділянки в редакції погодженого сторонами проекту є правомірними та обґрунтованими.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги, а наведені доводи спростовуються вищевикладеним.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача та третьої особи на те, що наразі у Київській міській раді розглядається проект рішення від 27.03.2025 №08/231-269/ПР «Про відкликання рішення Київської міської ради від 21.11.2024 № 391/10199 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» земельної ділянки в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі міста Києва» (648794427)», оскільки зазначений проект рішення, наразі не є актом органу місцевого самоврядування, не створює, не змінює та не припиняє жодних прав чи обов'язків сторін, тоді як рішення Київської міської ради від 21.11.2024 № 391/10199, яким ТОВ «РВС» надано земельну ділянку в оренду, є чинним та не скасованим у встановленому законом порядку, а відтак має обов'язкову юридичну силу.
До того ж, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Згідно вказаного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2019 року у справі №182/2428/16-а зазначив, що реалізація органом місцевого самоврядування повноважень на скасування власного рішення можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.
Поряд з цим, ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №521/17710/15-а).
Враховуючи наведене рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, застосовуючи наведені правові висновки у контексті обставин справи, що розглядається, суд бере до уваги, що на підставі рішення від 21.11.2024 №391/10199 виникли правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «РВС» та Київською міською радою, предметом яких є надання земельної ділянки в оренду.
Тобто, після прийняття Київською міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду та подальшого виконання цього рішення шляхом підготовки Департаментом земельних ресурсів проекту договору і погодження його істотних умов із позивачем, між сторонами фактично виникли правовідносини, спрямовані на реалізацію прийнятого рішення, а відтак існування проекту рішення від 27.03.2025 №08/231-269/ПР про відкликання рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №391/10199 не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки внаслідок прийняття рішення від 21.11.2024 №391/10199, яке є чинним, у позивача виникли суб'єктивне право на укладення договору оренди та охоронювані законом інтереси і сторони вчинили дії на його виконання, відтак Київська міська рада зобов'язана забезпечити його належне виконання, у тому числі шляхом організації підписання та нотаріального посвідчення договору оренди.
При цьому, спірна земельна ділянка була надана ТОВ «РВС» саме для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, що безпосередньо визначено у рішенні Київської міської ради від 21.11.2024 № 391/10199, а земельна ділянка була сформована у відповідних розмірах і межах компетентним органом Київської міської ради, тобто сам орган місцевого самоврядування визначив параметри ділянки та надав їй правовий статус. До того ж, на вказаній земельній ділянці знаходиться майно позивача, а якщо на земельній ділянці комунальної власності розміщені об'єкти нерухомого майна, які належать позивачу на праві приватної власності, така ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника такого об'єкта.
Наведені ж в пояснювальній записці до рішення від 27.03.2025 №08/231-269/ПР «Про відкликання рішення Київської міської ради від 21.11.2024 № 391/10199 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РВС» правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, з огляду на спірні правовідносини, фактичні обставини у даній справі, зважаючи на предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини у цих справах є різними, а тому по відношенню до цієї справи вони є нерелевантними.
Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази, вимоги та заперечення учасників справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РВС» до Київської міської ради про визнання договору укладеним задовольнити.
2. Визнати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «РВС» (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 2а; ідентифікаційний код 30043310) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:046:0032, загальною площею 0,4183 із цільовим призначенням 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, в наступній редакції:
«ДОГОВІР
оренди земельної ділянки
м. Київ, _____________________________________________ року.
Київська міська рада (місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36) (далі у тексті - «Орендодавець»), в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РВС» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 30043310, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 2-А) (далі у тексті - «Орендар»), в особі Директора Цимбалюка Романа Миколайовича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, далі разом іменовані «Сторони», уклали договір оренди земельної ділянки (далі у тексті - Договір) про нижченаведене:
1. Предмет Договору
1.1. Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №391/10199 передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
2. Об'єкт оренди
2.1. Об'єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 21.11.2024 № 391/10199 та цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:
- кадастровий номер - 8000000000:78:046:0032;
- місце розташування - вул. Героїв Дніпра, 2-А в Оболонському районі м. Києва;
- категорія земель - землі житлової та громадської забудови;
- цільове призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури;
- розмір (площа) - 0,4183 (нуль цілих чотири тисячі сто вісімдесят три десятитисячних) га.
2.2. Відповідно до витягу із технічної документації від 22.01.2025 № НВ-9910577022025 (за формою згідно з додатком 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 753)) нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату укладення Договору становить 19 008 539 (дев'ятнадцять мільйонів вісім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн 60 коп.
2.3. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
2.4. Нежитлова будівля загальною площею 1576,3 кв.м згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності Орендареві (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 27824780000; номер відомостей про речове право: 446601 від 25.03.2013).
3. Строк дії Договору
3.1. Договір укладено на 10 (десять) років.
4. Орендна плата
4.1. Визначена цим Договором орендна плата за Земельну ділянку становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі.
4.2. Плата за Земельну ділянку:
4.2.1. Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п'яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки.
На період будівництва річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.
Після введення об'єктів в експлуатацію річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі:
- 0,1 (нуль цілих однієї десятої) відсотка від її нормативної грошової оцінки за житлове використання;
- 5 (п'яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки за інше (нежитлове) використання.
У разі передачі в оренду будівель, споруд, що розташовані на Земельній ділянці, розмір річної орендної плати збільшується в 1,2 рази.
Обчислення розміру орендної плати за Земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
4.2.2. Сплатити безпідставно збережені кошти за користування Земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на ній, до моменту реєстрації права оренди на Земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на рахунок UA628999980314000544000026001. Одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/24060300, код ЄДРПОУ 37993783.
Для цього Орендарю протягом 10 (десяти) днів з дати укладення договору оренди Земельної ділянки необхідно звернутись до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для здійснення розрахунку, відповідно до п.п. 2.8. рішення Київської міської ради від 21.11.2024 №391/10199.
4.3. У випадку, якщо протягом п'яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради, зазначеним у п.п. 1.1. цього Договору, Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення цього Договору згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати (зазначений у п.п. 4.2. Договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки.
4.4. Після закінчення періоду, за який сплачується орендна плата у подвійному розмірі, орендна плата розраховується та сплачується відповідно до п.п. 4.2. Договору.
4.5. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою Сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до цього Договору і укладення договору про внесення відповідних змін до цього Договору та з урахуванням п.п. 4.6. даного Договору.
4.6. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої Земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою Сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття рішення Київської міської ради про внесення змін до цього Договору в частині розміру річної орендної плати Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.
4.7. Зміна нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.
4.8. Орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок UA798999980334199812000026006. Одержувач: ГУК у м. Києві/Оболонський район/18010600, код ЄДРПОУ 37993783. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.
4.9. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендар зобов'язується уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати.
4.10. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:
- Орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої п. 4 цього Договору;
- стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.
4.11. У випадку викупу даної Земельної ділянки Орендарем, Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату до моменту державної реєстрації права власності на дану Земельну ділянку.
4.12. Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює контролюючий орган, визначений податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.
5. Умови використання Земельної ділянки
5.1. Умови збереження стану об'єкта оренди:
На Земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням Земельної ділянки.
Зміна цільового призначення Земельної ділянки можлива в порядку, встановленому законодавством України, та потребує внесення змін у цей Договір.
Про намір зміни цільового призначення Земельної ділянки Орендар письмово повідомляє Орендодавця.
У десятиденний строк після внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення Земельної ділянки Орендар надає Орендодавцю документи, необхідні для внесення змін у цей Договір.
5.2. Обмеження у використанні Земельної ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.04.2025 № НВ-0000670182025).
6. Умови і строки передачі Земельної ділянки в оренду
6.1. Сторони підтверджують, що Земельна ділянка, яка є об'єктом за цим Договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
6.2. Право на оренду Земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
7. Умови повернення Земельної ділянки
7.1. Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві Земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої Земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному Сторонами. Якщо Сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої Земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2008 № 608.
8. Права та обов'язки Сторін
8.1. Орендодавець має право вимагати від Орендаря:
- використання Земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором;
- своєчасного внесення орендної плати;
- дострокового розірвання цього Договору;
- відшкодування понесених збитків, в тому числі неодержаних доходів, відповідно до чинного законодавства у разі розірвання цього Договору.
8.2. Орендодавець зобов'язаний:
- не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися Земельною ділянкою;
- передати в користування Земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього Договору.
8.3. Орендар має право:
- самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього Договору;
- у разі розірвання цього Договору, за погодженням Сторін, має право вимагати відшкодування нанесених збитків відповідно до чинного законодавства;
- після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього Договору, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення Договору на новий строк;
- переважне право на придбання у власність Земельної ділянки у разі її продажу.
8.4. Орендар зобов'язаний:
- приступати до використання Земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, після державної реєстрації права оренди даної Земельної ділянки;
- використовувати Земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;
- своєчасно вносити орендну плату;
- у випадку зміни нормативної грошової оцінки Земельної ділянки у десятиденний строк замовити в установленому порядку витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку Земельної ділянки. Після одержання цього витягу передати його до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки, копію витягу з технічної документації, засвідчену в установленому порядку, передати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- письмово повідомити Орендодавця про відчуження об'єктів (їх частин), що розташовані на Земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину;
- забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику контролюючих органів;
- повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;
- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед контролюючим органом, визначеним податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки про сплату орендної плати;
- дотримуватися правил благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (зі змінами і доповненнями);
- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;
- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах Земельної ділянки;
- під час використання Земельної ділянки дотримуватися обмежень у її використанні, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі;
- питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 «Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва» (зі змінами і доповненнями) (охоронний договір № 543 на зелені насадження від 20.03.2025);
- у разі необхідності проведення реконструкції питання оформлення дозвільної та проєктно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України;
- у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди Земельної ділянки надати копію цього Договору до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.
8.5. Право на оренду Земельної ділянки комунальної власності не може бути відчужено її Орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.
8.6. Сторони також мають інші права і несуть інші обов'язки, визначені законодавством України.
9. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини
Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе Орендар.
10. Страхування об'єкта оренди
Сторони домовилися про те, що Орендар має право застрахувати об'єкт оренди.
11. Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору
11.1. Всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.
11.2. Витрати, пов'язані з внесенням зміни та/або доповнення до цього Договору, сплачує Орендар.
11.3. Договір оренди припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу Земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження Земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;
- поєднання в одній особі власника Земельної ділянки та Орендаря;
- ліквідації юридичної особи - Орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
11.4. Припинення Договору шляхом розірвання.
Договір може бути розірваний:
- за взаємною згодою Сторін;
- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
- у разі необхідності використання Земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством;
- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі використання Орендарем Земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної (більше трьох місяців) несплати орендної плати, невикористання Земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування Земельною ділянкою третім особам.
11.5. Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, визначених у п.п. 5.1. та 8.4. цього Договору.
11.6. Розірвання цього Договору здійснюється в установленому законом порядку.
11.7. Поновлення Договору.
11.7.1. Після закінчення строку, на який укладено Договір, цей Договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення Сторонами письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.
У разі подання однією із сторін Договору заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору вона зобов'язана у той же день письмово повідомити іншу сторону про подання такої заяви.
11.8. У разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві Земельну ділянку на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання Орендарем обов'язку щодо умов повернення Орендодавцеві Земельної ділянки Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцеві завдані збитки.
11.9. Перехід права власності на орендовану Земельну ділянку до третьої особи, реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або припинення Договору.
11.10. Зміна найменування Сторін Договору, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи, не є підставою для внесення змін до Договору та/або його переоформлення.
12. Відповідальність Сторін за невиконання або неналежне виконання Договору та вирішення спорів
12.1. У разі невиконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством.
12.2. У разі невиконання Орендарем умов цього Договору та обов'язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.
12.3. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
12.4. Усі спори, що пов'язані із виконанням умов цього Договору, вирішуються судами України при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього Договору.
12.5. Відносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються законами України.
13. Суборенда Земельної ділянки
13.1. Орендар має право передати Земельну ділянку або її частину у суборенду в порядку, встановленому чинним законодавством України.
13.2. Умови договору суборенди Земельної ділянки повинні обмежуватися умовами даного Договору і не суперечити йому.
14. Прикінцеві положення
14.1. Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.
14.2. Витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього договору, сплачує Орендар.
14.3. Цей Договір складений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), один -для зберігання у нотаріуса.
Київський міський голова____________________________________________________
Орендар_________________________________________________________________».
3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РВС» (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 2а; ідентифікаційний код 30043310) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
4. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2025.
СуддяТ.В. Васильченко