Рішення від 21.11.2025 по справі 902/1288/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"21" листопада 2025 р. Cправа № 902/1288/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" (комплекс будівель і споруд №4, буд. №2, територіальна громада Станишівська, Житомирський район, Житомирська область, 12430)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця (з), Вінницька область, 21009)

про стягнення 143683,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" 143683,73 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №135 від 16.02.2022 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" 143683,73 грн, з яких: 117111,36 грн - основного боргу; 23422,27 грн - штрафу; 2872,15 грн - пені та 277,95 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 22.09.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1288/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 23.09.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

16.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" (Покупець, відповідач) укладено Договір №135 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у строки та на умовах даного Договору.

Згідно із п. 2.1. Договору ціна на товар визначається на дату відвантаження/поставки товару згідно діючого Прайс-листа Постачальника на даний товар. Ціни на товар можуть змінюватися відповідно до умов ринку, цін на енергоносії та пальне.

Розрахунки по даному Договору за кожну партію товару здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 42 (сорока двох) календарних днів з дня передачі товару від Постачальника до Покупця, особисто або за Дорученням (п. 2.2. Договору).

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що за прострочку платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу від простроченої суми.

За прострочення платежу на строк понад 21 день Покупець на вимогу Постачальника сплачує штраф в розмірі 20% від суми неоплаченого товару (п. 6.3. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року. Якщо жодна з Сторін у строк 30 днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік (п.п. 10.1., 10.2. Договору).

На виконання умов Договору 10.07.2025, 19.07.2025 та 24.07.2025 позивач передав, а відповідач отримав Товар на загальну суму 119628,71 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних (а.с. 7-15, т.1). Поряд з цим з урахуванням початкового позитивного сальдо та вартості повернутого товару основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" склав 117111,36 грн відповідно до обопільно підписаного та скріпленого печатками сторін Акта звірки за період з 01.07.2025 по 31.08.2025.

Несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" 117111,36 грн вартості поставленого за Договором Товару слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" із відповідним позовом до суду про стягнення з відповідача 117111,36 грн - основного боргу; 23422,27 грн - штрафу; 2872,15 грн - пені та 277,95 грн - 3% річних.

Слід зазначити, що до подання позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" із претензією вих. № 296 від 29.08.2025 про сплату 117111,36 грн заборгованості, однак реагування відповідача на таку претензію матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами Договір №135 від 16.02.2022.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Факт поставки відповідачу Товару за Договором підтверджено належними первинними документами - видатковими накладними. Водночас відповідач є боржником, що прострочив, позаяк не здійснив остаточний розрахунок за отриманий Товар за спливом 42 (сорока двох) календарних днів з дня передачі товару (п. 2.2. Договору), тобто від дати кожної видаткової накладної.

Доказів погашення заборгованості в сумі 117111,36 грн на дату прийняття рішення матеріали справи не містять та наявність вказаної заборгованості обопільно зафіксовано сторонами в Акті звірки за період з 01.07.2025 по 31.08.2025. Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення 117111,36 грн основного боргу у повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" 23422,27 грн - штрафу; 2872,15 грн - пені та 277,95 грн - 3% річних, нарахованих внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що за прострочку платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу від простроченої суми.

За прострочення платежу на строк понад 21 день Покупець на вимогу Постачальника сплачує штраф в розмірі 20% від суми неоплаченого товару (п. 6.3. Договору).

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та пені, судом встановлено помилковість початкових дат нарахування в силу п. 2.2. Договору (за спливом 42-х календарних днів з дня передачі товару). Так, грошове зобов'язання на суму 87708,42 грн (поставка за 10.07.2025) є простроченим з 22.08.2025, на суму 11450,98 грн (поставка за 19.07.2025) - з 02.09.2025, на суму 17951,96 грн - з 05.09.2025.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок 3% річних та пені на відповідні суми заборгованості з урахуванням виникнення кожного наступного прострочення (з 22.08.2025 до 31.08.2025 на суму 87708,42 грн; з 02.09.2025 до 04.09.2025 на суму 99159,4 грн; з 05.09.2025 до 22.09.2025 на суму 117111,36 грн) судом встановлено, що розрахунок позивача перевищує розрахунок суду. Так, обґрунтованість нарахування 3% річних підтверджується в сумі 269,8 грн та пені в сумі 2787,93 грн.

Отже, позивачем заявлено безпідставно 8,15 грн - 3% річних та 84,22 грн - пені, тому у стягненні вказаних сум слід відмовити. Поряд з цим такі складові заборгованості підлягають задоволенню у встановлених судом сумах.

Арифметичною перевіркою правильності нарахованого позивачем штрафу в силу п. 6.3. Договору помилок не виявлено (117111,36 грн х 20% = 23422,27 грн), внаслідок чого суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої вимоги у визначеному позивачем розмірі.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування 8,15 грн - 3% річних та 84,22 грн - пені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2420,85 грн покладаються на відповідача та такі витрати в розмірі 1,55 грн залишаються за позивачем. При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця (з), Вінницька область, 21009, код ЄДРПОУ 44250761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" (комплекс будівель і споруд №4, буд. №2, територіальна громада Станишівська, Житомирський район, Житомирська область, 12430, код ЄДРПОУ 31133719) 117111,36 грн - основного боргу; 23422,27 грн - штрафу; 269,8 грн - 3% річних; 2787,93 грн - пені та 2420,85 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні з відповідача 8,15 грн - 3% річних та 84,22 грн - пені відмовити, у зв'язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1,55 грн залишити за позивачем.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 21 листопада 2025 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.

Попередній документ
131939388
Наступний документ
131939390
Інформація про рішення:
№ рішення: 131939389
№ справи: 902/1288/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.11.2025)
Дата надходження: 25.11.2025
Предмет позову: про ухвалення додаткового рішення