вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа№ 910/15143/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Сибіги О.М.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 12.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 (повний текст рішення складено 25.04.2025)
у справі №910/15143/24 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НД Центр»
про стягнення 1 010 827,76 грн
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НД Центр» про стягнення 1 010 827,76 грн., з яких 710 637,53 грн. - основний борг; 160 063,47 грн. - пеня; 34 674,76 грн. - 3% річних та 105 452,00 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НД ЦЕНТР» 25.10.2021 було укладено договір постачання природного газу №4711-НГТ-41 (далі - Договір). На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 938 502,13 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу за жовтень 2021; листопад 2021; грудень 2021; січень 2022; лютого 2022, червня 2022 та листопада 2022. Оплату за переданий газ Відповідач здійснив частково на суму 227 864,60 грн та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Отже, розмір простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 710 637,53 грн. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої Позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 160 063,47 грн, загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 34 674,76 грн. та сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 105 452,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НД Центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заборгованість у розмірі 710 637,53 грн. - основний борг; 77 337,23 грн. - пені; 22 579,88 грн. - три проценти річних та 86 874,69 грн. - інфляційні втрати.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НД Центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» судовий збір у розмірі 10 763,88 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Рішення Господарського суду міста Києва обґрунтоване тим, що відповідач надає послуги з управління багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Тверський тупик, 7Б, і не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа та згідно з нормами чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема постачанню та розподілу природного газу. Газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема для споживання природнього газу з метою отримання теплової енергії), тобто для потреб співвласників. Отже, в частині споживання електричної енергії на побутові потреби по аналогії закону Відповідач підпадає під визначення "колективний побутовий споживач", у випадку, коли ці організації об'єднують мешканців у багатоквартирних будинках та діють в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №916/3837/21.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач у справі виступає у спірних відносинах з Позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників), договір від 07.10.2020 укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк, а тому на постачання природнього газу з метою отримання теплової енергії для забезпечення функціонування спільного майна Будинку та володінь Співвласників (гаряча вода та опалення) розповсюджується дія постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у cправі №922/1717/2.
Таким чином, зобов'язання Відповідача перед Позивачем щодо несплати отриманого природнього газу за Договором постачання природного газу №4711-НГТ-41 від 25.10.20.2021 за червень 2022 та листопад 2022 є такими, що виникли під час дії воєнного стану. А тому, за вказаний період в силу приписів постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, за заборгованість утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося 14.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 14.05.2025, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/15143/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 82 726,24 грн пені, 12 094,88 грн 3 % річних та 18 577,31 грн інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги, у стягненні яких було відмовлено - задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Позивач вказує, що судом не вірно надано оцінку взаємовідносинам між відповідачем та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, оскільки відповідач в даному випадку є управителем, який прийняв на себе зобов'язання з надання послуг по управлінню будинком і є посередником між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та позивачем, а тому є безпідставним застосування до цих правовідносин норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та віднесення відповідача до колективного споживача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 справу №910/15143/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/15143/24. Розгляд справи №910/15143/24 призначено на 15.07.2025. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15143/24.
26.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15143/24.
30.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НД Центр» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
В своєму відзиві відповідач зазначив, що він є управляючою компанією, основним видом діяльності є комплексне обслуговування об'єктів (надання послуги управління багатоквартирними будинками).
Так, 07.10.2020 між відповідачем та ОСББ «Тверський тупик, 7Б» укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою м. Київ, Фортечний тупик, буд. №7Б в подальшому Договір з управління, за умовами якого до послуги з управління входить, в тому числі, купівля природнього газу з метою отримання теплової енергії для забезпечення функціонування спільного майна Будинку та володінь Співвласників (гаряча вода та опалення). Співвласники за вказаним договором сплачують управителю суму компенсації вартості природнього газу, що постачається на будинок.
Отже, стан розрахунків відповідача з позивачем знаходиться в прямій залежності зі станом розрахунків між відповідачем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Крім того, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, а відповідач є колективним споживачем, тому вказана постанова розповсюджується на взаємовідносини між позивачем та відповідачем та не дає право позивачеві нараховувати пеню, 3% річних та інфляційні втрати з 24.02.2022.
15.07.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НД Центр» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відкладено розгляд справи на 17.09.2025.
17.09.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ««Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 відкладено розгляд справи №910/15143/24 на 15.10.2025. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «НД Центр» надати всі сторінки належним чином засвідченої копії Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 07.10.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «НД Центр» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик, 7-Б».
07.10.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» 07.10.2025, про забезпечення участі представника у судових засіданнях у справі №910/15143/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Вирішено судове засідання по справі №910/15143/24, призначене на 15.10.2025, проводити у режимі відеоконференції.
15.10.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ««Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
15.10.2025 розгляд справи №910/15143/24 не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці за сімейними обставинами, а тому справа підлягає призначенню до розгляду в судовому засіданні на іншу дату.
Однак, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 16.10.2025 на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.10.2025 у справі №910/15143/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 прийнято справу №910/15143/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М. Розгляд справи №910/15143/24 призначено на 12.11.2025.
В судове засідання 12.11.2025 з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача надав свої пояснення по суті апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/15143/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 82 726,24 грн пені, 12 094,88 грн 3% річних та 18 577,31 грн інфляційних втрат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, тобто до 03 лютого 2026 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
25.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НД Центр" (Споживач) укладено Договір № 4711-НГТ-41 постачання природного газу (Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021 року до червня 2024 року, а саме:
з червня 2021 року до червня 2022 року в кількості 82,500 тис.куб.м., в тому числі по місяцях:
жовтень 2021 року - 5,000 тис.куб.м.,
листопад 2021 року - 12,500 тис.куб.м.,
грудень 2021 - 12,500 тис.куб.м.,
січень 2022 року - 13,000 тис.куб.м.,
лютий 2022 року - 13,000 тис.куб.м.,
березень 2022 року - 12,500 тис.куб.м.,
квітень 2022 року - 10,500 тис.куб.м.,
травень 2022 року - 3,500 тис.куб.м..
Відповідно до п. 2.1.2 Договору на період з червня 2022 року до червня 2023 року та на період з червня 2023 року до червня 2024 року замовлені обсяги визначаються Сторонами окремими додатковими угодами до цього Договору. У випадку, якщо Сторони не узгодили замовлені обсяги газу на зазначені періоди та не підписали відповідні додаткові угоди. Постачальник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, У такому випадку Постачальник надсилає рекомендованим листом відповідне письмове повідомлення Споживачу про розірвання цього Договору, при цьому Договір буде вважатися розірваним з дати, визначеної Постачальником у такому повідомленні.
Відповідно до п. 3.5 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
У відповідності до пункту 3.5.1 Договору споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(-ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Відповідно до п. 3.5.2- 3.5.3 Договору на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів готує та надає Споживачу по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника, а саме: акт на передачу Обсягу І (фіксованого) та акт на передачу Обсягу П. При цьому, Сторони в першу чергу оформляють передачу Обсягу І (фіксованого) природного газу в обсягах, які не можуть перевищувати зазначені в підпункті пункту 2.1 цього Договору за відповідний розрахунковий період. Різниця між фактично використаним Споживачем обсягом газу за відповідний період та Обсягом І (фіксованим), оформлюється актом приймання-передачі газу, як Обсяг П.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову вІддіогр підписання.
Згідно з пунктом 3.5.4 Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту, ненадання письмової обґрунтованої відмови проти підписання акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін» визначених в розділі 4 цього Договору.
Пунктом 3.6 Договору сторони погодили, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг І (фіксований) визначається наступним чином:
4.1.1.1. В період з 01.06.2021 до 31.05.2022 (включно) ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 6 183,33 грн., крім того податок па додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 гри., всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, обсягів газу в період з 01.06.2021 до 31.05.2022 (включно) становить 7 583,89 грн.
В п. 4.1.1.2 договору сторони визначили, що в період з 01.06.2022 по 31.05.2023 ціна природнього газу розраховується за формулою:
Ціна = ((ЦінаБ * КNCG * КНБУ) + ПДВ.
До ціни газу, визначеної за наведеною формулою, додається тариф за послуги транспортування природнього газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом- 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Згідно з п. 4.1.2. договору ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Oбсяг ІІ за 1000 куб м. визначається щомісячно шляхом підписання додаткової угоди на рівні середньоарифметичного значення ціни, що враховує розрахункові ціни (середньоарифметичне значення котирувань) із застосуванням коригуючого коефіцієнта 1,02.
До ціни газу, визначеної за наведеною формулою, додається тариф за послуги транспортування природнього газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом- 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Також, в п.4.1.2.1 - 4.1.2.5 договору сторони домовились про ціну для Обсягу ІІ на червень - жовтень 2021 року.
Згідно з пунктом 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного, газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Пунктом 5.4 Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим Договором.
Відповідно до п. 5.5 Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем:
- у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання;
- у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
- у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.
Відповідно до п. 7.1-7.2 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором. У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За змістом пункту 13.1 Договору даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє до « 30» червня 2024р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
Додатковою угодою №2 від 16.11.2021 сторони внесли зміни до п.4.1.2. та доповнили п.4.1.2.7 якою встановили ціну для Обсягу ІІ на грудень 2021 року, за 1000 куб.м природнього газу на рівні 24 118,41 грн без ПДВ, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природнього газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Додатковою угодою №3 від 30.11.2021 сторони внесли зміни до п.2.1.1 договору та виклали його в наступній редакції: «З червня 2021 року до червня 2022 року в кількості 74,76731 куб.м., в тому числі по місяцях:
жовтень 2021 року - 0,85111 тис.куб.м.,
листопад 2021 року - 9,41620 тис.куб.м.,
грудень 2021 - 12,000 тис.куб.м.,
січень 2022 року - 13,000 тис.куб.м.,
лютий 2022 року - 13,000 тис.куб.м.,
березень 2022 року - 12,500 тис.куб.м.,
квітень 2022 року - 10,500 тис.куб.м.,
травень 2022 року - 3,500 тис.куб.м..
Додатковою угодою №5 від 06.01.2022 сторони внесли зміни до п.4.1.2. та доповнили п.4.1.2.8 якою встановили ціну для Обсягу ІІ на січень 2022 року, за 1000 куб.м природнього газу на рівні 31695,74 грн без ПДВ, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природнього газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Додатковою угодою №6 від 14.01.2022 сторони домовились викласти п.5.1. розділу 5 в наступній редакції:
« 5.1 Оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
5.l.1. Оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий Постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу І (фіксованого), здійснюється Споживачем в повному об'ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу;
5.1.2. Оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється Споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу.
5.1.3. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого).
5.1.4. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.».
Додатковою угодою №8 від 28.01.2022 сторони внесли зміни до п.2.1.1 договору та виклали його в наступній редакції: «З червня 2021 року до червня 2022 року в кількості 104,81211 куб.м., в тому числі по місяцях:
жовтень 2021 року - 0,85111 тис.куб.м.,
листопад 2021 року - 9,41620 тис.куб.м.,
грудень 2021 - 15,545 тис.куб.м.,
січень 2022 року - 18,000 тис.куб.м.,
лютий 2022 року - 18,500 тис.куб.м.,
березень 2022 року - 18,500 тис.куб.м.,
квітень 2022 року - 16,500 тис.куб.м.,
травень 2022 року - 7,000 тис.куб.м..
14.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НД Центр" (Споживач) укладено додаткову угоду №14, відповідно до умов якої Постачальник та Споживач дійшли взаємної згоди призупинити постачання природного газу за Договором через шість календарних днів (на сьомий день) з дня підписання даної Додаткової угоди.
Відповідно до п.2-3 додаткової угоди №14 сторони домовились, що відновлення постачання природного газу відбувається виключно після підписання Сторонами відповідної додаткової угоди до даного Договору. Зобов'язання Споживача щодо оплати переданого за Договором природного газу залишаються незмінними та обов'язковими для виконання відповідно до умов Договору.
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 938 502,13 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу, зокрема:
- за жовтень 2021 року на суму 6 454,72 грн. згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.10.2021;
- за листопад 2021 року на суму 71 409,89 грн. згідно акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021;
- за грудень 2021 року на суму 91 006,64 грн. згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 та на суму 103 180,70 грн. згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021. Всього поставлено природного газу у грудні 2021 на суму 194 187,34 грн.
- січень 2022 року на суму 132 308,50 грн. згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022;
- за лютий 2022 на суму 105 514,62 грн. згідно акту приймання-передачі природного газ від 28.02.2022;
- за березень 2022 року на суму 95 215,70 грн. згідно акту приймання-передачі природного газ від 31.03.2022, в подальшому 25.04.2022 складено корегуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 на суму 95 028, 65 грн. Всього поставлено природного газу у березні 2022 на суму 95 028,65 грн.
- за червень 2022 року на суму 2 948, 56 грн. згідно акту приймання-передачі природного газ від 30.06.2022;
- за листопад 2022 року на суму 330 649, 85 грн. згідно акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2022.
Згідно з довідкою Укргазбанк від 18.04.2024 №15932/11440/2024 Відповідач здійснив оплату поставленого газу частково на суму 227 864,60 грн.
Як зазначає Позивач у позовній заяві, розмір простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 710 637,53 грн., а тому просив стягнути суму основного боргу з відповідача.
Крім того, внаслідок порушення зобов'язань з оплати поставленого газу з боку відповідача позивач просить стягнути з відповідача 160 063,47 грн. - пені; 34 674,76 грн. - 3% річних та 105 452,00 грн. - інфляційні втрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між позивачем та відповідачем договір постачання природного газу №4711-НГТ-41 від 25.10.2021, за своєю правовою природою є договором поставки природного газу.
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В розділі 5 договору сторони погодили строки та порядок оплати щодо кожного розрахункового періоду.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що на виконання умов Договору постачання природного газу №4711-НГТ-41 від 25.10.2021 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 938 502,13 грн., проте, оплату за переданий газ відповідач здійснив частково на суму 227 864,60 грн., що не заперечується відповідачем.
Отже, розмір простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 710 637,53 грн.
Відповідачем, станом на час вирішення справи по суті, доказів сплати заборгованості за Договором суду не надано.
Отже, позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за Договором постачання природного газу №4711-НГТ-41 від 25.10.2021 у розмірі 710 637,53 грн., а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за отриманий природний газ у розмірі 710 637,53 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення пені у сумі 160 063,47 грн., 3% річних - 34 674,76 грн., інфляційних втрат - 34 674,76 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, вул. Тверський тупик, 7Б, і сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема постачанню та розподілу природного газу. Оскільки газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема для споживання природнього газу з метою отримання теплової енергії), тобто для потреб співвласників, то Відповідач підпадає під визначення "колективний побутовий споживач". А тому в силу приписів постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 суд прийшов до висновку про відмову у задоволені вимог позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 82 726,24 грн., 3% річних - 12 094,88 грн. та інфляційні втрати - 18 577,31 грн., як таких, що нараховані за заборгованість утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги в період дії військового стану та постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НД Центр» (Управитель) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик, 7Б» за адресою: м. Київ, вул. Тверський тупик, 7Б (Співвласники) укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 07.10.2020 року (далі Договір від 07.10.2020).
Відповідно до п. 1.1 Договору від 07.10.2020 ОСББ «Тверський тупик, 7Б» - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик, 7Б» (далі - Об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - Співвласники) багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: м. Київ. Тверський тупик, буд. №7 Б, відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно п. 2.1 Договору від 07.10.2020 управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління будинком, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Пунктом 2.3 Договору від 07.10.2020 встановлено, що послуга з управління Будинком полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців Будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна співвласників будинку, місць загального користування, об'єктів благоустрою та прибудинкової території.
Відповідно до п. 2.4 Договору від 07.10.2020 послуга з управління Будинком включає:
2.4.1. Купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна Будинку (освітлення місць загального користування, об'єктів благоустрою, фасаду та аварійних маяків, електропостачання ліфтів, насосів, котельної, системи протипожежної безпеки та іншого інженерного обладнання, поливу зелених насаджень та інше).
2.4.2. Купівлю води для забезпечення функціонування спільного майна Будинку:
- полив зелених насаджень та прибудинкової території;
- прибирання Будинку, паркінгу та прибудинкової території;
- покриття втрат під час пориву труб на ділянках до квартирного лічильника,
- спуск води в разі необхідності заміни;
- для забезпечення гарячого водопостачання та опалення;
- інше.
2.4.3 Купівлю природного газу з метою отримання теплової енергії для забезпечення функціонування спільного майна Будинку та володінь Співвласників (гаряча вода та опалення).
2.4.5 Купівлю електричної енергії для забезпечення особистих потреб Співвласників з подальшою компенсацією Співвласниками її вартості згідно показників лічильників електроенергії. Проводиться тимчасово, до моменту підключення Будинку до електромережі на постійній основі та можливості заключения Співвласниками прямих договорів.
2.4.6 Купівлю води для забезпечення особистих потреб Співвласників з подальшою компенсацією Співвласниками її вартості згідно показників лічильників холодної води, проводиться тимчасово, до моменту підключення Будинку до мережі водопостачання на постійній основі та можливості заключения Співвласниками прямих договорів.
2.4.7 Технічне обслуговування спільного майна Будинку.
Отже, за умовами Договору від 07.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «НД Центр» є надавачем послуг з управління багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Тверський тупик, 7Б.
Послуга з управління багатоквартирним будинком це результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю «НД Центр» є господарюючим суб'єктом, який отримує прибуток від здійснення господарської діяльності.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України постановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Відповідно до п. 2, 5, 6, 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":
виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцем послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача (ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний споживач має право: 1) укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об'єднаних таким колективним споживачем; 2) розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об'єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.
Згідно з п.10 ч. 3 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку має право, зокрема, за письмовою заявою співвласника багатоквартирного будинку діяти від його імені як представник такого співвласника у відносинах з виконавцями комунальних послуг. У такому разі застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення.
Частиною 2 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Згідно з ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу.
У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Колективний договір про надання комунальних послуг підписується на умовах, визначених у рішенні співвласників (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі укладення договору про надання комунальної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об'єднання та рішеннями його уповноважених органів управління.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації (ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Згідно із ст. 12 вказаного Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
Закон України «Про ринок природного газу» виокремлює серед суб'єктів ринку природного газу категорії побутового споживача та споживача:
1) побутовий споживач (відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону) - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
2) споживач (відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Отже, виходячи з аналізу вищевказаних норм, діюче законодавство передбачає можливість укладення договорів з виконавцем відповідної комунальної послуги безпосередньо власником квартири (індивідуальний договір), або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників (договір з колективним споживачем), або управителем, якого уповноважать на це співвласники багатоквартирного будинку (колективний договір).
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що Договір про постачання природного газу №4711-НГТ-41 від 25.10.2021 укладено саме відповідачем з позивачем, а не Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик, 7Б».
Дійсно, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик, 7Б» уповноважили відповідача на укладення відповідних комунальних послуг з відповідними виконавцями цих послуг з метою забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ч. 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до вимог якої комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
Заперечуючи проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, відповідач стверджує, що він є колективним побутовим споживачем, та наголосив на застосуванні до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Проте, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективним споживачем є об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або інша юридична особа, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Зазначене також підтверджується нормами статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», де договори з виконавцями комунальних послуг розмежовуються наступним чином:
- індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії);
- колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу.
- договір про надання комунальної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем, який укладається з виконавцем відповідної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені.
Колегія суддів наголошує, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не має свого власного споживання. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг задля функціонування спільного майна співвласників та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.
Діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, тому така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб'єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.
Саме об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем, тобто, юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку та діє в інтересах фізичних осіб власників квартир, які використовують поставлений позивачем газ виключно для своїх побутових потреб.
Схожа за змістом правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 922/1717/23.
Виходячи з норм статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Товариство з обмеженою відповідальністю «НД Центр» також не є юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників будинку.
Управління майном багатоквартирного будинку є правом (та, відповідно, обов'язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними через ОСББ, створене в цьому будинку, або шляхом передачі відповідних функцій (чи їх частини) управителю або асоціації, як це передбачено статтею 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Визначення порядку управління багатоквартирним будинком (тобто, вирішення питання про те, наділити цими функціями ОСББ, створене в цьому будинку, чи передати відповідні функції (чи їх частину) управителю або асоціації, є невід'ємною складовою реалізації прав та виконання обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів ОСББ) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуг; порядок оплати послуг; порядок і умови внесення змін до договору; строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору (частини перша - четверта статті 11 Закону № 417-VIII).
Водночас відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII.
Судом апеляційної інстанції витребувано у відповідача примірник договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 07.10.2020, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «НД Центр» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик, 7Б» з метою з'ясувати природу правовідносин за вказаним договором, проте відповідачем вимоги ухвалу суду не виконано, копію договору не надано.
Повертаючись до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», на яку посилається відповідач, колегія суддів звертає увагу, що зазначеною постановою до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням і враховуючи вищевказані висновки щодо об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, застосування цієї постанови до ОСББ є обґрунтованим, проте, не може бути застосоване до спірних правовідносин щодо відповідача.
Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що колективний договір про надання комунальної послуги може укладатись з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку і такою уповноваженою особою може бути управитель багатоквартирного будинку. Водночас до таких відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Але, договір від 07.10.2020 не містить посилання на те, що він укладений відповідачем від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку, що також підтверджує висновок суду, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 не розповсюджується на відповідача.
Більше того, слід також наголосити, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги" обмежує можливість укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем з виконавцем послуг з постачання та розподілу природного газу та встановлює вимогу, що послуги з постачання та розподілу природного газу надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з приписами статей 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).
Відповідно до пункту 7.2 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором. У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем та враховуючи висновок суду, що постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 не може бути застосована до спірних правовідносин, колегія суддів вважає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 16 063,47 грн., 3% річних в сумі 34 674,76 грн та інфляційних втрат в сумі 105 452,00 грн. підлягають задоволенню.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом частин першої та четвертої вказаної статті суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, визначені Господарським процесуальним кодексом України межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених у апеляційний скарзі доводів. При цьому вихід за межі апеляційної скарги можливий лише у разі порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
При цьому, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, згідно з ч. 1, 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Закріплений Господарським процесуальним кодексом України принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги: слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Отже, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, останнє прийняте судом першої інстанції за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та за недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому мало місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/15143/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 82 726,24 грн пені, 12 094,88 грн 3 % річних та 18 577,31 грн інфляційних втрат підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у відповідній частині про задоволення позовних вимог.
Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/15143/24 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/15143/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 82 726,24 грн пені, 12 094,88 грн 3 % річних та 18 577,31 грн інфляційних втрат, з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/15143/24 залишити без змін.
З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції (судовий збір) розподіляються в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/15143/24 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/15143/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 82 726,24 грн., 3% річних в сумі 12 094,88 грн та інфляційних втрат в сумі 18 577,31 грн скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, з викладенням рішення в наступній редакції:
« 1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Центр" (01042, м. Київ, Фортечний тупик, 7; ідентифікаційний код 31814919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 42399676) заборгованість у розмірі 710 637 (сімсот десять тисяч шістсот тридцять сім) гривень 53 копійки - основний борг; 160 063 (сто шістдесят тисяч шістдесят три) гривні 47 копійок - пені; 34 674 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 76 копійок - три проценти річних та 105 452 (сто п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривні 00 копійок - інфляційні втрати.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Центр" (01042, м. Київ, Фортечний тупик, 7; ідентифікаційний код 31814919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 42399676) судовий збір у розмірі 12 129 (дванадцять тисяч сто двадцять дев'ять) гривень 94 копійки.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Центр" (01042, м. Київ, Фортечний тупик, 7; ідентифікаційний код 31814919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 42399676) судовий збір в сумі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок за розгляд апеляційної скарги.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 20.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді О.М. Сибіга
С.А. Гончаров