справа № 462/8601/25
про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С, вивчивши матеріали позовної заяви представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Цімури Яромира Володимировича до Залізничного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану м. Львові про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
встановив:
представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Цімури Яромира Володимировича через систему «Електронитй суд» звернулася до суду із позовом до Залізничного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану м. Львові у якому просить:
-визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2
-внести зміни до актового запису про народження №121 від 29.03.2016 року, складеного Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) а саме у графі «батько» змінити з « ОСОБА_4 , громадянин України» на « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити по батькові дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Перевіривши матеріали позовної заяви вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175, 177 ЦПК України.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Частиною ч. 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідач це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у позовній заяві просять визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначаючи відповідачем Залізничний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану м. Львові.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 128 Сімейного кодексу України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
При цьому, відповідачем у цій категорії справ є особа, яка особа, яка вважається батьком дитини (постанова Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №766/20974/17).
Таким чином, позивачами не викладені обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги до відповідача Залізничного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану м. Львові, у чому полягають порушені права обидвох позивачів відповідачем.
Позивачі в позовній заяві зазначають, що «у зв'язку із наявністю у позивача лише однієї дитини на утриманні, ОСОБА_1 не претендує на право оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, тому відмова відповідача є очевидно протиправною.»
Разом з цим суд звертає увагу позивачів, що згідно з Кодексом адміністративного судочинства України (КАС), якщо справи стосуються спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо) такі справи розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Також суд звертає увагу позивачів що одна з позовних вимог не є чітко викладеною, оскільки позивачі просять - Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином позивачам потрібно конкретизувати прохання в позовній заяві, оскільки формулювання є неточним, що ускладнює визначення змісту вимог.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачам строк для усунення вказаних недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 175, 176-177, 185 ЦПК України, -
постановив:
позовну заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Цімури Яромира Володимировича до Залізничного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану м. Львові про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: І.С. Мруць