621/1864/25
2/621/1053/25
іменем України
12 листопада 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.,
позивач - прокурор Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Юр'єв І. Д.,
в інтересах держави в особі:
позивач - Харківська обласна військова адміністрація,
представник позивача - Баранчук О. Б.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа 1 - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної військової адміністрації,
третя особа 2 - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,
представник третьої особи 2 - Остапчук Г. М.,
третя особа 3 - Національний природний парк "Гомільшанські ліси",
представник третьої особи 3 - Сергієнко С. М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Юр'єва І. Д. в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, треті особи: Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної військової адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Національний природний парк "Гомільшанські ліси",
18.06.2025 прокурор Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Юр'єв І. Д. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про усунення перешкод Харківській обласній державній (військовій) адміністрації (код ЄДРПОУ: 23912956) - у користуванні і розпорядженні землями державної власності природно-заповідного призначення шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,12 га з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.
Зазначені позовні вимоги обґрунтовані наступним. Харківською обласною прокуратурою та Чугуївською окружною прокуратурою, під час вивчення питання дотримання вимог земельного законодавства в частині використання земель природно-заповідного фонду, виявлено факт порушення інтересів держави, який потребує вжиття заходів прокурорського реагування в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Так, Харківською обласною прокуратурою та Чугуївською окружною прокуратурою протягом 2019-2021 років пред'явлено ряд позовів до фізичних осіб, у т.ч. щодо визнання незаконними та скасування наказів і розпоряджень, скасування записів про державну реєстрацію права власності та повернення земельних ділянок у власність держави.
Підставою для пред'явлення позовів став той факт, що відповідні земельні ділянки знаходяться на землях природно-заповідного фонду у межах Національного природного парку "Гомільшанські ліси". Земельні ділянки були безоплатно передані фізичним особам для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва без вилучення у держави. Зміївським районним судом Харківської області позовні заяви були задоволені та частково виконані.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2024 по справі № 621/989/20, що набрало законної сили 11.06.2024, позовну заяву Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси" задоволено: - визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29 березня 2018 року № 1957-СГ про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, орієнтовним розміром 0,1200 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (КВЦПЗ - 01.05); - визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07 листопада 2018 року № 8087-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, та передачі у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,1200 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення індивідуального садівництва; - визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1200 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 від 24 листопада 2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 2328, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; зобов'язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, площею 0,1200 га, у відання держави в особі НПП "Гомільшанські ліси" та Державного підприємства "Зміївське лісове господарство".
Постановою Харківського апеляційного суду від 11.06.2024 по справі по справі № 621/989/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2024 змінено, скасувавши його в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, площею 0,1200 га, у відання держави в особі Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" та в задоволенні позову в цій частині керівнику Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (правонаступник Міністерства енергетики та захисту довкілля України), Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа: Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність держави - відмовлено. В іншій частині рішення суду - залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.10.2024 по справі № 621/989/20 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено частково. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2024 та постанову Харківського апеляційного суду від 11.06.2024 року у частині позовних вимог керівника Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національного природного парку "Гомільшанські ліси" скасовано, прокурора у цій частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2024, в нескасованій за результатами апеляційного перегляду частині, та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року позов залишено без змін.
На цей час існують обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення, а саме: Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, до компетенції якої входить скасування відомостей про ділянку в ДЗК, по цей час не вжито заходи щодо скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,12 га з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838.
На лист прокуратури, управлінням надано відмову із роз'ясненнями від 10.03.2025, земельна ділянка продовжує відображатися у відкритому доступі як сформована та у приватній власності після скасування державної реєстрації в Державному Реєстрі прав на нерухоме майно (витяг додається), наприклад як за посиланням: "https://kadastr.live/parcel/6321782500:01:000:0838" (скріншот додається).
Тобто, на цей час рішення в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки виконано частково. Разом з тим, як вбачається з поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, вказана земельна ділянка не була скасована у Державному земельному кадастрі у зв'язку з тим, що такі позовні вимоги заявлені не були.
Земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 обліковується у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва (землі сільськогосподарського призначення), в інформації про власника містяться відомості про ОСОБА_1 (відомості підтверджуються Поземельною книгою та витягом із Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру, які сформовані 17.06.2025).
Така ситуація фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні земельною ділянкою, яка фактично є землями природно-заповідного фонду, з боку належного розпорядника - Харківської обласної військової адміністрації та постійного користувача - НПП "Гомільшанські ліси".
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене, дійшов висновку, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 відноситься до земель природно-заповідного фонду встановлений рішенням Зміївського районного суду від 14.04.2024 у справі № 621/989/20, а отже доказуванню не потребує.
Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз.3 п.12 розділу X "Перехідні положення" ЗК України) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (абз.1 п.12 розділу X "Перехідні положення" ЗК України).
Відповідно до положень ст. ст. 17, 116, 122, 149 ЗК України повноваження щодо вилучення з постійного користування земель лісогосподарського призначення державної власності, припинення права постійного користування, зміни цільового призначення цих земель та надання їх у власність або користування юридичним особам для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, за межами населених пунктів належить до виключної компетенції обласних державних адміністрацій.
Згідно рішення суду від 14.03.2024 та витягів із НКС ДЗК і Реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, розташована за межами населених пунктів на території Зміївського району Харківської області.
Таким чином, згідно з наведеними приписами розпорядником спірної земельної ділянки є Харківська обласна державна адміністрація.
Водночас, у Державному земельному кадастрі відомостей про цільове призначення спірної земельної ділянки як: "для індивідуального садівництва (присадибна ділянка)" та зазначення відомостей про власника " ОСОБА_1 ", фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні земельною ділянкою власником Харківською обласною державною адміністрацією та постійним користувачем НПП "Гомільшанські ліси".
Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.
За змістом ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 149 ЗК України - обласні держанні адміністрації передають у користування земельні ділянки на їх території із земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, а також вилучають на їх території земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, законодавчо визначеним розпорядником та органом, що реалізує права власника на спірну земельну ділянку природно-заповідного фонду державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів на території Чугуївського району Харківської області (Зміївська ОТГ), є Харківська обласна військова (державна) адміністрація. Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Враховуючи, що земля є об'єктом права власності Українського народу, тому умови щодо використання даного природного ресурсу є особливо суворими.
Таким чином, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
Крім справі того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі №327/1884/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 зазначено, що під ефективним захистом порушених інтересів держави слід розуміти захист, який здійснюється з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача. Тобто, при обранні способу захисту ключовим повинна виступати можливість відновлення порушених інтересів держави.
Так, спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (землі садівництва) комунальної чи приватної власності, а відноситься до земель природно-заповідного фонду державної форми власності, що підтверджується рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2024 у справі №621/989/24.
З Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 вбачається, що вказана земельна ділянка не була скасована у Державному земельному кадастрі.
Таким чином, на цей час вказана земельна ділянки є сформованою, має цільове призначення для індивідуального садівництва (присадибна ділянка) та перебуває в межах території НПП "Гомільшанські ліси". Така ситуація фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні відповідними земельними ділянками, які фактично є землями природно-заповідного фонду, з боку належного розпорядника - Харківської обласної військової адміністрації.
Таким чином, за викладених фактичних обставин відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України ефективно захистити право власника на земельну ділянку природно-заповідного фонду можливо лише шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК.
Вказав, що підстави для звернення до суду прокурора передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Звернення прокурора з цим позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки, що перебуває під особливою охороною держави і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Також, звернення прокурора до суду у спірних правовідносинах спрямоване саме на припинення незаконної діяльності органів державної влади та зміцнення авторитету держави, а також відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами.
На цей час власником та розпорядником спірної земельної ділянки є Харківська обласна військова (державна) адміністрація.
Відповідно до Указу Президента України №№ 64/2022 від 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено низкою Указів, в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації.
У зв'язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.
Відповідно до п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.
Законами України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" передбачено, що строк дії воєнного стану в Україні продовжується по цей час.
Таким чином, враховуючи набуття Харківською обласною державною адміністрацією статусу військової та продовження дії воєнного стану в Україні, уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Харківська обласна військова (державна) адміністрація.
Листом № 63/2-2953вих-25 від 29.05.2025 окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Харківську обласну військову (державну) адміністрацію про виявлені порушення.
У відповідь, з Харківської обласної військової (державної) адміністрації надійшов лист від 13.06.2025, в якому адміністрація повідомила, що інформація про звернення адміністрації до суду з позовними заявами про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками природно-заповідного фонду шляхом їх скасування у Державному земельному кадастрі - відсутня. При цьому, адміністрація не заперечує проти вжиття прокуратурою заходів представницького характеру шляхом пред'явлення відповідних позовів.
Таким чином, не зважаючи на те, що окружною прокуратурою повідомлено Харківську обласну військову (державну) адміністрацію про виявлені порушення, та маючи відповідні повноваження щодо їх усунення, відповідні заходи до цього часу не вжито, що вказує на бездіяльність вказаного органу.
Викладене свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.
20.06.2025 представник позивача прокурор Юр'єв І. Д. подав до суду доказ щодо направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.06.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.07.2025.
25.06.2025 представник позивача Баранчук О. Б. надіслала заяву про вступ до справи.
27.06.2025 позивач прокурор Юр'єв І. Д. надіслав заяву про уточнення поштової адреси прокуратури.
01.07.2025 представник позивача Баранчук О. Б. надіслала додаткові пояснення у справі, в яких зазначила, що ХОД(В)А підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених у позові.
Додатково зазначила, що рішення суду, що набрало законної сили, в частині задоволених вимог прокурора, фактично не виконано та не може бути виконано у зв'язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, що входила до предмету розгляду справи № 621/989/20, обліковується в ДЗК з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва (категорія земель сільськогосподарського призначення). Крім того, в інформації про власника зазначено саме - ОСОБА_1 .
Отже, виникла ситуація, яка фактично унеможливлює виконання рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2024 по справі № 621/989/20, та, в свою чергу, є прямою перешкодою у реалізації державою в особі ХОД(В)А своїх повноважень щодо спірної земельної ділянки, а також реалізації права користування спірною земельною ділянкою НПП "Гомільшанські ліси" як постійного землекористувача.
Водночас, відповідно до положень ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Також, з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 6321782500:01:000:0838 відноситься до категорії земель: землі природно заповідного фонду, що, в свою чергу, не потребує доказуванню, адже вказаний факт у повному обсязі обґрунтований та встановлений рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2020 по справі № 621/989/20 (набрало законної сили 11.06.2024), що також підтверджує наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора у даному спорі.
Спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду державної форми власності, а повноваженнями щодо розпорядження такими землями, у тому числі й на теперішній час, з урахуванням вищенаведених змін до положень Земельного кодексу України, наділена - ХОД(В)А.
Вважала, що звернення прокурора до суду в порядку частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в особі ХОД(В)А є необхідним та належним способом захисту інтересів держави.
03.07.2025 представник третьої особи 3 Сергієнко С. М. подала письмові пояснення, в яких просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі, та зазначила, що у Державному земельному кадастрі не скасована земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838. Вказана земельна ділянка є сформованою, має цільове призначення для індивідуального садівництва (присадибна ділянка) та перебуває в межах території НПП "Гомільшанські ліси". Така ситуація фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні відповідними земельними ділянками, які фактично є землями природно-заповідного фонду, з боку належного розпорядника - Харківської обласної військової адміністрації.
28.07.202 за клопотанням позивача підготовче засідання відкладене на 20.08.2025.
11.08.2025, 24.09.2025, 11.11.2025 представник третьої особи 2 Остапчук Г. М. надіслала заяви, в яких просила проводити судовий розгляд за її відсутності.
20.08.2025 у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату та час підготовчого засідання, підготовче засідання відкладене на 25.09.2025.
25.09.2025 завершено підготовку справи до судового розгляду.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15:30 годину 25.09.2025, та того ж дня у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, судовий розгляд відкладений на 13.11.2025.
31.10.2025 відповідач ОСОБА_1 надіслала письмові пояснення, в яких просила відмовити у задоволенні позову. У поясненнях зазначила, що зі змісту позову прокурора у справі № 621/989/20 вбачається, що не були заявлені вимоги, що заявлені у цій справі.
Вважала, що прокурор покладає на неї надмірний тягар відповідальності пред'являючи цей позов, а його дії суперечать ст. 61 Конституції України.
На її думку, прокурор ще при первісному позові по справі № 621/989/20 мав обрати належний та елективний спосіб захисту порушених на його думку інтересів держави, але допустив процесуальну помилку, у зв'язку повторно звернувся до суду з цивільним позовом до неї.
Також, зазначила, що дій щодо реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі нею не вчинялось, а прокурором зворотного не доведено. У відповідності до Поземельної книги, долученої прокурором до позовної заяви, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 була сформована та належала ОСОБА_2 , у якого вона в подальшому, 24.11.2018 придбала земельну ділянку за договором купівлі-продажу.
Таким чином, дії щодо формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі зазначеної у позові земельної ділянки вона не вчиняла, будь-яких перешкод державі, не створювала.
12.11.2025 відповідач ОСОБА_1 не повідомила про причини повторного нез'явлення в судове засідання, будь-яких заяв з процесуальних питань не подавала.
12.11.2025 представник третьої особи 3 Сергієнко С. М. подала заяву, в якій просила провести судове засідання за її відсутності.
Виходячи з того, що під час підготовчого провадження учасники справи не скористалися своїми цивільними процесуальними правами на подачу відзиву на позов, а відповідач подала письмові пояснення щодо суті спору, про необхідність подачі або витребування додаткових доказів, які мали б значення для вирішення цієї справи учасники не заявляли, будь-яких інших клопотань, які б впливали на вирішення справи не подавали, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності тих учасників справи, які не з'явилися на судове засідання.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі №361/8331/18).
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
12.11.2025 розпочато судовий розгляд справи по суті.
Під час судового розгляду позивача прокурор Юр'єва І. Д. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд позов задовольнити.
Вислухавши позивача прокурора Юр'єва І. Д., дослідивши доводи заяв по суті спору, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2024 року по справі № 621/989/20 задоволено позовну заяву Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави в особі: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси", до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність держави, третя особа: Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, та вирішено:
Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2018 № 1957-СГ про надання дозволу громадянину ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, орієнтовним розміром 0.1200 га, із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (КВЦПЗ - 01.05).
Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.11.2018 № 8087-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, розташованої за межами населених пунктів на території Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області, та передачі у власність громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,1200 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення індивідуального садівництва.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0.1200 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 від 24.112018, який посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л.М.., зареєстрованого в реєстрі за № 2328, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, площею 0,1200 га, у відання держави в особі НПП "Гомільшанські ліси" та Державного підприємства "Зміївське лісове господарство".
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури з кожного по 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 к. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду, та по 1 135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) грн 00 к. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, які зарахувати на р/р UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800, Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172 (а. с. 13-26).
Постановою Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 11.06.2024 по справі 621/989/20 задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , та постановлено:
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2024 року -змінити, скасувавши його в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, площею 0,1200 га, у відання держави в особі Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" та в задоволенні позову в цій частині керівнику Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (правонаступник Міністерства енергетики та захисту довкілля України), Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Національного природного парку "Гомільшанські ліси" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа: Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність держави - відмовити. (26 зворот - 40).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.10.2024 по справі № 621/989/20 задоволено частково касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, та постановлено:
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у частині позовних вимог керівника Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національного природного парку "Гомільшанські ліси2 скасувати, а позов прокурора у цій частині залишити без розгляду.
В іншій частині рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 березня 2024 року, в нескасованій за результатами апеляційного перегляду частині, та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишити без змін.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав № 392404362 від 26.08.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, площею 0.12 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1695629163217, належала ОСОБА_1 , на підставі договору-купівлі продажу, серія та номер: 2328, посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Кожушною Л. М. 20.08.2024 на підставі рішення суду у справі № 621/989/20, речове право припинено, а вказані відомості внесено до реєстру 26.08.2024 (а. с. 41).
З Поземельної книги та витягу Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 має цільове призначення (вид використання) - 01.05 Для індивідуального садівництва, площею 0.1200 га, власник (користувач) - ОСОБА_1 (а. с. 42-60).
18.02.2025 Чугуївська окружна прокуратура листом № 1065 вих-25 звернулося до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з вимогою вжити заходів щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 з Державного земельного кадастру (скасування кадастрових номерів) (а. с. 61, 62).
Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 10.03.2025 10-20-14,2-1163/0/19-25, надано на відповідь листа прокуратури, повідомлено, що судові рішення по справі № 621/989/20 не містять передбачених частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, через що, у ГУ Держгеокадастру у Харківській області на той час відсутні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 у Державному земельному кадастрі (а. с. 63, 64).
29.05.2025 Чугуївська окружна прокуратура листом № 63/2-2953 вих-25 звернулася до Харківської обласної військової адміністрації з повідомленням та запитом про вжиті заходи реагування, спрямовані на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,12 га з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки, та чи мають намір звертатись до суду з відповідним позовом (а. с. 65-67).
Відповідно до листа Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової (державної) адміністрації від 13.06.2025 № 02.0212/1612, надано на відповідь листа прокуратури, повідомлено, що відсутні заперечення щодо вжиття прокуратурою заходів правового реагування шляхом звернення до суду з позовом (а. с. 68).
Відповідно до листа Департаменту природно-заповідного фонду Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 05.06.2025 № 11/11-04/2101-25 повідомлено прокуратуру, що Міндовкілля не зверталось до суду з позовом щодо скасування у ДЗК державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 (а. с. 69).
Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статей 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь яке право особи, а саме порушене.
Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі №6-32цс13.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено висновок, що "Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98)».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках може здійснюватися також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративні послуги", або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин.
Місцева державна адміністрація, сільська, селищна, міська рада визначають можливість здійснення ними повноважень з надання відомостей з Державного земельного кадастру з урахуванням можливості організаційного та технічного забезпечення їх реалізації.
Стажування особи у сфері земельних відносин проводиться безоплатно державним кадастровим реєстратором строком не більше одного місяця. За результатами успішного стажування особі державним кадастровим реєстратором видається відповідна довідка.
Не потребує проходження стажування особа, яка перед призначенням на посаду адміністратора центру надання адміністративних послуг чи на посаду у виконавчий орган місцевого самоврядування працювала державним кадастровим реєстратором протягом останніх двох років.
Порядок проведення стажування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Право на отримання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках мають нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій, пов'язаних з об'єктами нерухомості, та/або під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особи, які відповідно до закону здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення такої реєстрації.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, безоплатно отримує відомості з Державного земельного кадастру для використання у статистичних цілях.
Відповідно до частини 7 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.
Частинами 1, 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
Згідно частини 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а)визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі № 338/180/17 зазначено, що під ефективним захистом порушених інтересів держави слід розуміти захист, який здійснюється з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача. Тобто, при обранні способу захисту ключовим повинна виступати можливість відновлення порушених інтересів держави.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, а відноситься до земель лісового фонду державної форми власності, що підтверджується рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14.03.2024 у справі № 621/989/20.
Водночас, з Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 вбачається, що вказана земельна ділянка не була скасована у Державному земельному кадастрі, а обліковується у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, в інформації про власника містяться відомості про ОСОБА_1 .
Таким чином, у Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838 зазначені відомості, що не відповідають дійсності.
Доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях заяву не знайшли свого підтвердження і спростовуються належними та допустимими доказами у справі.
За таких обставин, враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність у належного розпорядника, яким є Харківська обласна військова адміністрація, перешкод у володінні, розпорядженні та користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, яка є об'єктом природно-заповідного фонду, а скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є ефективним способом захисту права власника на земельну ділянку. Отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору (а. с. 12).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Усунути перешкоди Харківській обласній військовій (державній) адміністрації (код ЄДРПОУ: 23912956) у користуванні і розпорядженні землями державної власності природно-заповідного призначення шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, загальною площею 0,12 га, з кадастровим номером 6321782500:01:000:0838, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, які зарахувати на р/р UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010, Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - прокурор Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Юр'єв І. Д., місцезнаходження: вул. Адміністративна, буд. 10-А, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404; код ЄДРПОУ прокуратури області: 02910108.
в інтересах держави в особі:
Позивач - Харківська обласна військова адміністрація, місцезнаходження: вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ: 23912956.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Третя особа 1 - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної військової адміністрації, місцезнаходження: м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під'їзд, 7 поверх, кім. 380, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ: 38634241.
Третя особа 2 - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145; код ЄДРПОУ: 39792822.
Третя особа 3 - Національний природний парк "Гомільшанські ліси", місцезнаходження: вул. Адміністративна, буд. 25, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404; код ЄДРПОУ: 33292652.
Повне рішення складене 21.11.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко