Справа №949/2474/25
14 листопада 2025 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 02 березня 2001 року Фрунзенським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 вересня 2025 року о 16-00 год. в умовах дії воєнного стану, на напрямку с. Новий Бір (рб) - с. Жадень (Україна), в межах прикордонного знаку 0763 та в 1000 м від лінії державного кордону з республікою Білорусь, на північній околиці с. Жадень Сарненського району Рівненської області, прикордонним нарядом «Секрет», було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який повторно протягом року, вчинив перетинання державного кордону України поза встановленим пунктом пропуску в пішому порядку, адже попереднє порушення відбулося 24 вересня 2025 року. Своїми діями порушив вимоги ст.ст.9 Закону України "Про Державний кордон України".
Згідно долучених да матеріалів справи письмових пояснень ОСОБА_1 , він свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю.
Також у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , у якій він також визнає свою вину та просить розглянути справу про вчинене ним правопорушення у суді за його відсутності.
Згідно ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за його відсутності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст.245 КУпАП передбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому, диспозиція статті 204-1 КУпАП має бланкетний характер, у зв'язку з чим для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно також керуватись положеннями Закону України "Про державний кордон України", відповідно до ч. 3 ст. 9 якого пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
У ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про державний кордон України" визначено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Дослідивши повно й об'єктивно обставини адміністративного правопорушення та матеріали справи судом встановлено, що протокол було складено за ч.2 ст.204-1 КУпАП, оскільки відповідно до фабули адміністративного правопорушення, ОСОБА_2 о 16-00 год. 29 вересня 2025 року повторно протягом року вчинив перетин державного кордону України поза встановленим пунктом пропуску в пішому порядку, адже попереднє правопорушення було ним вчинено 24 вересня 2025 року.
До матеріалів справи долучено довідку первинного опитування громадянина України ОСОБА_1 де зазначено, що ОСОБА_2 здійснив перетин державного кордону України з рб в районі прикордонного знаку №0804, на напрямку н.п. Переброди (України) - ольмани (р.б.). За інформацією від ІЦ, 24 вересня 2025 року о 19-30 год. на ділянці прикзас «Ольмани», в районі «екостежки», було затримано чотирьох громадян України, у одно з яких було прізвище ОСОБА_3 .
Тобто, зі змісту фабули складеного протоколу вбачається, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, слугував той факт, що 24 вересня 2025 року він здійснив перетин державного кордону України з рб.
В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності.
Отже те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченої ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, як повторність правопорушення, оскільки той факт, що ОСОБА_2 24 вересня 2025 року здійснив перетин державного кордону України з рб, не є доказом того, що він протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП, оскільки доказом повторності є постанова компетентного органу про притягнення до адміністративної відповідальності за однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню, та яка набрала законної сили. Однак, така постанова в матеріалах справи відсутня, як і відсутні дані про іншу кваліфікуючу ознаку за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, як вчинення правопорушення групою осіб, що виключає склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.201-1 КУпАП.
Разом із тим, суд вбачає наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та вважає за можливе перекваліфікувати його дії із ч.2 ст.204-1 КУпАП на ч.1 ст.204-1 КУпАП, оскільки згідно правової позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 у справі №552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред'явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.
В даному випадку на переконання суду, зміна правової кваліфікації дій ОСОБА_1 з метою ухвалення справедливого рішення за нормою, яка передбачає менш суворе стягнення, покращує становище правопорушника, а тому не є порушенням права ОСОБА_1 на захист та не суперечить визначеному Конституцією України принципу верховенства права.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 із ч.2 ст.204-1 КУпАП на ч.1 ст.204-1 КУпАП, адже така перекваліфікація, не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а його вину доведено повністю, що стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №050021 від 29 вересня 2025 (а.с.1); рапортом від 29 вересня 2025 року (а.с.3); схемою виявлення правопорушення на ділянці 15 ПРИКЗАС «Жадень» від 29 вересня 2025 року (а.с.4); довідкою первинного опитування громадянина України від 29 вересня 2025 року з фототаблицями, де зазначено, коли та за яких обставин ОСОБА_2 вчинив незаконний перетин державний кордон поза пунктом пропуску (а.с.5-9).
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП є щире каяття.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП суд не вбачає.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.23, 33 КУпАП, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, і враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП України, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст.36, 284, 287, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень).
Реквізити для оплати штрафу: -
- отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/ 21081100;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;
- банк отримувача (Казначейство ЕАП);
- рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511;
- код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) грн.
Реквізити для оплати судового збору:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;
- код за ЄДРПОУ: 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП):
- код банку отримувача 899998;
- рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
- код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, 6800,00 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду Оборонова І.В.