справа №761/32260/25 Головуючий у І інстанції - Мєлєшак О.В.
апеляційне провадження №33/824/4707/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
20 жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Самарець Аліни Миколаївни, прокурора Прокопова Олександра Едуардовича, переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Самарець Аліни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України, працюючою на посаді головного
фахівця відділу аналітики та мінімізації корупційних ризиків Департаменту запобігання корупції Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., -
установив:
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 18 серпня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Самарець А.М. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім цього, порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що в судовому засіданні суддею було оголошено лише прийнято нею резолюцію за наслідками розгляду адміністративного матеріалу, без складання письмового судового рішення.
Повний текст рішення було складено та вручено ОСОБА_1 лише 13 серпня 2025 року.
В обґрунтування підстав для скасування постанови суду першої інстанції, зазначила, що наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02 червня 2020 року №185, підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено на посаду головного фахівця відділу протидії корупції Управління власної безпеки та протидії корупції апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
На підставі Закону України від 20 вересня 2023 року №3384-ІХ, особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», мали подати такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 14 січня 2024 року о 21:45 год. попередньо заповнив та подав щорічну декларацію за 2022 рік.
Зважаючи на те, що у вказаній декларації ним не було зазначено всіх відомостей, які стосувались його дружини, то 19 січня 2024 року о 13:59 год. він вніс зміни у попередньо подану декларацію, заповнивши всі необхідні відомості, в тому числі і ті, що стосувались квартири, 1/3 частина якої належить його дружині ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також заробітної плати дружини за 2022 рік.
З листа від НАЗК, надісланого 15 липня 2024 року, та довідки про результати проведення повної перевірки декларації від 12 липня 2024 року №247/24 ОСОБА_1 дізнався, що під час повної перевірки його щорічної декларації за 2022 рік (виправленої) було виявлено відсутність у щорічній декларації за 2022 рік інформації про заробітну плату дружини вищевказаної квартири.
Чому внесені ним зміни у виправлену декларацію, яку він подавав 19 січня 2024 року, не збереглися після відправлення її до Реєстру, ОСОБА_1 не відомо. Можливо стався технічний збій.
У зв'язку з цим, 22 липня 2024 року о 18:07 год. ОСОБА_1 повторно виправив дані у декларації, доповнив відсутні відомості та подав її.
В цей же день, а саме 22 липня 2024 року, НАЗК направило до Державного бюро розслідувань «Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність», складений 16 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 з матеріалами.
За вказаними матеріалами 10 серпня 2024 року ДБР було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024100110000165.
02 червня 2025 року кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу злочину.
В подальшому за цими ж матеріалами НАЗК відносно ОСОБА_1 22 липня 2025 року було складено протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Зазначає, що ОСОБА_1 сумлінно вважав, що ним було подано виправлену декларацію 19 січня 2024 року з повною та достовірною інформацією.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності в діях ОСОБА_1 умислу на порушення вимог фінансового контролю, тобто суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а відтак і складу даного правопорушення.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Самарець А.М. апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених в ній, просила апеляційну скаргу задовольнити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених в ній, просив апеляційну скаргу задовольнити.
У судовому засіданні прокурор Прокопов О.Е. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову суду було винесено 05 серпня 2025 року.
Разом з тим, матеріали справи містять дані щодо отримання копії постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року ОСОБА_1 13 серпня 2025 року.
Крім того, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова була надіслана судом 13 серпня 2025 року та оприлюднена 15 серпня 2025 року.
Враховуючи викладене, вважаю, що вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року є поважними.
Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 , як суб'єкт декларування, 19 січня 2024 року перебуваючи на посаді головного фахівця відділу протидії корупції Управління власної безпеки та протидії корупції апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій, маючи звання «підполковник служби цивільного захисту», відповідно до положень п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у щорічній за 2022 рік декларації, яка подана до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 786213,17 грн., чим не дотримав вимог п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 46 вказаного Закону.
Зокрема, під час повної перевірки декларації ОСОБА_1 встановлено, що у розділі №3 «Об'єкти нерухомості декларації» не зазначено відомостей про квартиру АДРЕСА_2 , власником 1/3 частки якої є член сім'ї (дружина) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 листопада 2005 року, що підтверджується відомостями КП Київської міської ради Київське міське бюро.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, вартість квартири становить 8,41 грн та у розділі №11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, не зазначено відомостей про дохід, отриманий членом сім'ї (дружиною) у вигляді заробітної плати у розмірі 786204,76 грн. від Національної поліції України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення №189 від 22 липня 2025 року;
- довідкою № 247/24 від 12 липня 2024 року, складеною за результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 ;
- декларацією ОСОБА_1 за 2022 рік (виправлена), з якої вбачається, що останній у розділі №3 «Об'єкти нерухомості» декларації не зазначив відомостей про квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та член сім'ї (дружина) у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 листопада 2005 року та у розділі №11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначив відомостей про дохід, отриманий членом сім'ї (дружиною) у вигляді заробітної плати у розмірі 786204,76 грн від Національної поліції України;
- копіями матеріалів кримінального провадження №62024100110000165 від 10 серпня 2024 року.
Отже, вказаними доказами підтверджено, що ОСОБА_1 у порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції», при поданні щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, вказав завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 786213,27 грн.
ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд, діючи у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.
Так, частиною четвертою статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Абзацом 4 ч. 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Абзацом 1 ч. 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Апеляційний суд зауважує, що склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.172-6 КУпАП є формальним, тобто таким, який не передбачає обов'язкових елементів об'єктивної сторони - мети, мотивів та наслідків, для констатації наявності якого встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається.
Для визнання зазначеного правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків - воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своїх дій чи бездіяльності.
Таке, усвідомлення презюмується, адже особа, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», була допущена у встановленому законом порядку до виконання функцій держави, пройшла спеціальну перевірку, була попереджена і виконувала вимоги законодавства щодо фінансового контролю.
Доводи ОСОБА_1 щодо можливих технічних причин, пов'язаних з роботою Реєстру, внаслідок чого не збереглась відповідна інформація у його декларації не приймається до уваги, оскільки він не був позбавлений можливості перевірити наявність зазначених даних у декларації після її подання.
Крім того, щодо доводів апеляційної скарги, що строки притягнення до адміністративної відповідальності спливли, то суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги входячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Днем виявлення даного правопорушення як адміністративного є 22 липня 2025 року (дата складання протоколу про адміністративне правопорушення), оскільки за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024100130000165 старшим слідчим 02 червня 2025 року було прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження, у зв'язку з тим, що загальна сума недостовірних відомостей зазначених у щорічній декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (виправленій) становить 786213,17 грн. Отже, останнім днем притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є 19 січня 2026 року, тобто не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відтак, строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП на дату розгляду справи судом першої інстанції по суті не закінчились.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про закриття провадження у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Таким чином, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Клопотання Самарець Аліни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року - задовольнити.
Поновити Самарець Аліні Миколаївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу Самарець Аліни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько