справа № 759/4230/24
головуючий у суді І інстанції Петренко Н.О.
провадження № 22-ц/824/7923/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
01 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Віницького Віктора Олександровича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року
за заявою представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову
та клопотанням представника ОСОБА_3 - Басараб Наталії Володимирівни про часткове скасування заходів забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, -
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просив суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу № 3246/2023/3912471 від 01 липня 2023 року транспортного засобу марки «AUDI ТТ», 2019 року випуску, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Разом з позовом було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль марки «Audi ТТ№, VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 1984 см3, д/н НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_6 шляхом заборони відчуження, перереєстрації, зняття з обліку та передачі права власності в будь-який спосіб на транспортний засіб будь-яким особам із забороною користування автомобілем, а також вчинення будь-яких дій із автомобілем власником або іншою особою.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року заяву задоволено та накладено арешт на автомобіль марки «Audi ТТ», VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 1984 см3, д/н НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження, перереєстрації, зняття з обліку та передачі права власності в будь-який спосіб на транспортний засіб будь-яким особам із забороною користування автомобілем, а також вчинення будь-яких дій із автомобілем власником або іншою особою.
У судовому засіданні 22 січня 2025 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову у вигляді вилучення у ОСОБА_5 та передачі на відповідальне зберігання суб'єкту господарювання, що здійснює діяльність зі зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках транспортного засобу марки «Audi ТТ», VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 1984 см3, д/н НОМЕР_2 .
В обґрунтування заяви представник позивача посилався на те, що автомобіль, який є предметом спору, належить відповідачу ОСОБА_6 , а невжиття заходів забезпечення позову, шляхом вилучення у ОСОБА_5 та передачі на відповідальне зберігання суб'єкту господарювання, що здійснює діяльність зі зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках транспортного засобу може вплинути на ефективність захисту та може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
30 жовтня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Басараб Н.В. подала клопотання про часткове скасування заходів забезпечення у частині заборони користування автомобілем марки «Audi ТТ», VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 1984 см3, д/н НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_6 , оскільки такий захід забезпечення суттєво порушує право власника транспортного засобу.
Заява обґрунтована тим, що обраний позивачем вид забезпечення позову в частині заборони користування автомобілем, а також вчинення будь-яких інших дій із автомобілем власником або іншою особою призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перестає перебувати у володінні власника.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Задоволено клопотання представника відповідачів - Басараб Н.В. про часткове скасування заходів забезпечення позову.
Частково скасовано заходи забезпечення позову у справі № 759/4230/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійним договору купівлі-продажу автомобіля в частині заборони користування автомобілем марки «Audi ТТ», VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 1984 см3, д/н НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_6 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обраний вид забезпечення позову в частині заборони користування автомобілем та вчинення будь-яких дій із автомобілем власником або іншою особою обмежує майнові права відповідача, оскільки арештоване майно фактично перестає перебувати у володінні власника є не співмірним та суттєво порушує права власника.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Віницький В.О. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову від 30 жовтня 2024 року та повністю задовольнити заяву про забезпечення позову від 22 січня 20225 року.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята без повного з'ясування обставин, а висновки суду не містять належного (будь-якого) обґрунтування та не відповідають обставинам справи.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що між сторонами виник спір, який стосується укладення фраудаторного правочину, предметом якого є транспортний засіб марки «AUDI ТТ», укладення якого спрямовано не на настання реальних юридичних наслідків, а на зменшення обсягу майна ОСОБА_4 з метою приховування його від звернення стягнення кредитора ОСОБА_1 за цивільним позовом у межах кримінальної справи № 757/49840/23-к.
Вказує, що відшкодування шкоди на підставі вироку суду здійснюватиметься у межах виконавчого провадження за рахунок належного ОСОБА_4 майна, а тому подання позову про визнання недійсним договору, направленого на штучне зменшення обсягу майнової маси задля уникнення цивільної відповідальності, є виправданим.
Зазначає, що заборона експлуатації та користування транспортним засобом не призведе до жодних майнових втрат чи інших негативних наслідків для відповідачів та не спричинятиме втручання у їхню діяльність, а також не є вирішенням спору по суті та у повній мірі відповідає суті фраудаторного позову.
В оскаржуваній ухвалі та у клопотанні не наведено конкретних форм порушення прав, а також інтересів, що були порушені вжитими заходами забезпечення позову.
На думку позивача, в цій частині оскаржувана ухвала є необґрунтованою, адже судом не наведено жодних фактичних обставин, які б підтверджували протиправність чи неспівмірність такого втручання і наявність будь-яких негативних наслідків від обмеження користування майном.
Таким чином, застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобіль шляхом заборони відчуження, перереєстрації, зняття з обліку та передачі права власності в будь-який спосіб на транспортний засіб будь-яким особам із забороною користування автомобілем, а також вчинення будь-яких дій із автомобілем власником або іншою особою є співмірним та виправданим, а доводи суду про зворотне - необґрунтованими.
Апелянт вказує, що в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не було вказано причин, які зумовили необхідність часткового скасування заходів забезпечення, та не зазначено внаслідок чого (яких обставин) відпала необхідність у його застосуванні.
Також зазначає, що оскаржуваною ухвалою було відмовлено у задоволенні заяви адвоката Віницького В.О. про забезпечення позову у вигляді вилучення у ОСОБА_5 та передачі на відповідальне зберігання суб'єкту господарювання, що здійснює діяльність зі зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках, транспортного засобу Audi ТТ, VIN НОМЕР_3 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 1984 см3, д/н НОМЕР_2 .
Єдиними доводами суду першої інстанції було те, що заява не обґрунтована належним чином, доказів необхідності вжиття такого заходу забезпечення позову, не надано до суду, а також, що такий вид забезпечення суттєво порушує право власника транспортного засобу.
Скаржник не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є не обґрунтованими, передчасними, такими, що не ґрунтуються на обставинах справи та належних, допустимих та достатніх доказах.
Звернення із заявою про забезпечення позову мотивоване порушенням ОСОБА_8 встановленої судом заборони та, у зв'язку з цим, необхідністю застосуванням додаткових заходів забезпечення позову, адже існуючі заходи забезпечення не змогли забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 .
Відтак, необхідність застосування заходу забезпечення позову у виді вилучення та передачі транспортного засобу Audi ТТ 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 на відповідальне зберігання, на думку позивача, полягає утому, що, по-перше, ОСОБА_5 порушила ухвалу від 22 травня 2024 року та встановлені заборони, а, по-друге, станом на зараз, подальша доля автомобіля та місце його знаходження залишається невідомим.
Зазначене унеможливить виконання рішення суду та відновлення тих порушених прав, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду.
Наголошує, що з метою уникнення повторних порушень вжитих заходів забезпечення позову з боку ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та інших осіб, існує потреба в ізолюванні транспортного засобу Audi ТТ 2019 року випуску, VIN-код НОМЕР_4 , шляхом поміщення автомобіля на охоронюваний майданчик, що перешкоджатиме відповідачам та третім особам у доступі до автомобіля та його повторного таємного вивезення.
Звертає увагу апеляційного суду, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не приділив уваги доводам позивача щодо процесуальної поведінки ОСОБА_5 , а саме порушення нею ухвали від 22 травня 2024 року та, у зв'язку з цим, не навів обґрунтування того, в чому ж полягає суттєве порушення прав власника транспортного засобу.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Борис С.А. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_5 - адвокат Басараб Н.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях відпала.
30 жовтня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Басараб Н.В. подала клопотання про часткове скасування заходів забезпечення у частині заборони користування автомобілем марки «Audi ТТ», VIN НОМЕР_1 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 1984 см3, д/н НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_6 , оскільки такий захід забезпечення суттєво порушує право власника транспортного засобу.
Заява обґрунтована тим, що обраний позивачем вид забезпечення позову в частині заборони користування автомобілем, а також вчинення будь-яких інших дій із автомобілем власником або іншою особою призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перестає перебувати у володінні власника.
Перевіривши вказані доводи, апеляційний суд вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову спрямовані на попередження недобросовісної поведінки ОСОБА_5 під час розгляду спору щодо відчуження автомобіля або можливого його пошкодження, зниження вартості автомобіля, як рухомого майна, недопущення з її боку дій, які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення.
Апеляційний суд вважає, що застосування вказаного виду забезпечення позову пропорційним заявленим позовним вимогам.
Захід забезпечення позову є тимчасовим, а відповідач не навела обставин, які могли б свідчити про зміну ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, а також обставин, які могли б свідчити про те, що потреба в застосованих обмеженнях відпала.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 у серпні 2024 року було подано апеляційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року, у якій вона просила суд: скасувати частково ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони користування автомобілем, а також вчинення будь-яких дій із автомобілем власником або іншою особою.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 , від імені якої діє адвокат Басараб Н.В., на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року.
Як вбачається з вказаних вище судових рішень, ОСОБА_5 наводила аналогічні доводи, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову в частині заборони користування автомобілем, указаним доводам вже надано оцінку під час оскарження ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року про застосування заходів забезпечення позову.
Нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову в частині заборони користування автомобілем представником ОСОБА_3 - адвокатом Басараб Н.В. не наведено.
Підсумовуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про часткове скасування забезпечення позову.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині оскарження відмови у задоволенні заяви адвоката Віницького В.О. про забезпечення позову, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні указаної заяви, оскільки цивільним процесуальним законодавством не передбачено такого способу забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення. Таким чином, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Віницького В.О. необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині часткового скасування заходів забезпечення позову з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Віницького Віктора Олександровича задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року скасувати в частині часткового скасування заходів забезпечення позову: а саме заборони користування автомобілем марки «Audi ТТ», VIN НОМЕР_3 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 1984 см3, д/н НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_6 , з ухваленням нового судового рішення.
Клопотання представника ОСОБА_3 - Басараб Наталії Володимирівни про часткове скасування заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Дата складення повного судового рішення 19 листопада 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська