Єдиний унікальний №331/3027/25 Головуючий в 1 інст. Пивоварова Ю.О.
Провадження №33/807/851/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
17 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір, -
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 14 травня 2025 року о 16 год. 20 хв. в м. Запоріжжя, Олександрівський район, пр. Соборний, 24, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, а саме: електроскутером «Corso б/н», перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №3324 від 14 травня 2025 року. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що поліцейський ОСОБА_2 , який його зупинив не є особою уповноваженою на зупинку та перевірку транспортного засобу на підставі Постанови № 1456 КМУ, а мав застосувати положення ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а отже вважає, що суд викривляє правові підстави його зупинки, свідомо адаптуючи судове рішення на користь правоохоронних органів. Не погоджуючись з незаконною зупинкою транспортного засобу під його керуванням звернувся до суду із позовом до УПП у Запорізькій області, за результатами розгляду якого, постанову серії ЕНА № 4731661 - скасовано. Отже, висновок суду щодо наявних законних підстав для його зупинки, є повністю хибним.
Наголосив, що скутер, який перебував під його керуванням, не відноситься до механічного транспортного засобу, оскільки згідно документації ТЗ «Corso Special», останній має потужність двигуна - 2000 W. Однак, зазначені відомості не були перевірені поліцейським перед початком складанням протоколу.
Просить постанову скасувати і провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
У судовому засідання апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконанні судом першої інстанції.
Незалежно від невизнання ОСОБА_1 в суді першої інстанції своєї вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, суд правильно, обґрунтовуючи наявність в діях останнього складу правопорушення, виходив з фактичних даних (доказів), які доводять його винуватість.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №330417 та встановлених судом підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 травня 2025 р., згідно якого у ОСОБА_1 поліцейським виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови (а.с. 4);
- даними Висновку № 3324 від 14 травня 2025 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно яких ОСОБА_1 перебував в стані змішаного сп'яніння «бензодіазепін, метадон» (а.с. 5);
- відеозаписом події щодо дійсності проходження ОСОБА_1 медичного огляду в медичному закладі.
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Працівниками поліції, з огляду на наявність обґрунтованих підозр щодо перебування водія у стані наркотичного сп'яніння та доставку його до медичного закладу, вказані вимоги закону дотримані.
На доводи апелянта про те, що поліцейський ОСОБА_2 , який його зупинив, не є особою уповноваженою на зупинку та перевірку транспортного засобу на підставі Постанови № 1456 КМУ, а мав застосувати положення ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», суддя апеляційного суду зазначає наступне.
Так, положеннями ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.
Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно до приписів ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.
Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов'язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.
При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2024 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час події, яка зафіксована в протоколі за участю ОСОБА_1 .
Так, відеозаписом події зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 внаслідок відсутності у водія захисного шолому. Однак, під час спілкування з ОСОБА_1 та перевірки його документів, поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння.
Крім того, з огляду на предмет дослідження в рамках складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підстави зупинки не мають вирішального значення і не впливають на інкриміновані водію обставини з приводу недотримання останнім вимог п. 2.9а ПДР України.
Доводи апелянта щодо не віднесення скутеру, яким він здійснював керування до механічних транспортних засобів не ґрунтуються на відповідній правовій основі.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Положення статті 130 КУпАП України встановлює відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
З практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.
Отже, коли електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
В цьому контексті суддя апеляційного суду також приймає до уваги правовий висновок, викладений у постанові ККС ВС від 15 березня 2023 р. у справі №127/5920/22 (провадження №61-10553св22), за яким використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував електроскутером CORSO Special, який обладнаний сидінням, двома колесами, двигуном потужністю 2000 Вт, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому на підставі вищевикладеного, електричний скутер, яким керував ОСОБА_1 , є транспортним засобом в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а відтак в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.
Отже, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема є особа, яка керує, транспортним засобом з ознаками сп'яніння. Слід відзначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші.
За таких обставин, доводи апелянта, що електроскутер не є транспортним засобом не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 331/3027/25