Єдиний унікальний №317/4700/24 Головуючий в 1 інст. Нікітін В.В.
Провадження №33/807/861/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
17 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зубкової Л.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 24 червня 2025 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Посвідчення водія НОМЕР_1 вилучено. РНОКПП НОМЕР_2
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 18 серпня 2024 року о 08 год. 52 хв., ОСОБА_1 в Запорізькій області, Запорізькому районі, шосе Сонячне, 55 керував т/з ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Зубкова Л.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргою, в якій зазначила, оскаржувана постанова суду є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
В обґрунтування своїх доводів вказала, що 26 серпня 2024 року, ОСОБА_1 постановою судді Запорізького районного суду Запорізької області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за обставинами викладеними в протоколі, що є тотожними з протоколом в даній справі, оскільки події відбувалися в одному місці, в один день, один час та з однією і тією особою.
Посилаючись на положення ст. 61 Конституції України зазначила, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, оскільки, що ОСОБА_1 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за тих же саме обставин, що викладені в оскаржуваній постанові за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить скасувати постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 24 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його захисника - адвоката Зубкової Л.М., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Зубкова Л.М. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі. Звернулася з клопотанням про закриття провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Зубкову Л.М., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 113837 від 18 серпня 2024 р. підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. В якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 1, 53 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 5);
- роздруківкою до протоколу з приладу «Драгер 6820» від 18 серпня 2024 року з результатом 1,53‰, засвідчено підписом ОСОБА_1 (а.с. 3);
- відеозаписом події (а.с. 9).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп'яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.
Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).
Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.
Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом , та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відеозапис події, який міститься в матеріалах справи засвідчує, що з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу проведено огляд на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» 6820 за згодою ОСОБА_1 . За результатами якого встановлено перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту - 1,53 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що серед іншого, засвідчив власним підписом у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5).
Отже, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зафіксовані на відео події наявні у достатньому об'ємі задля встановлення обставин, які мають значення в рамках даної справи.
Доводи сторони захисту про закриття провадження в справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, є необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинене 18 серпня 2024 року, а адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено судом першої інстанції 24 червня 2025 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Апеляційним судом за результатами розгляду даної справи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладалося, постанова в цій частині не змінювалась і не скасовувалася. Відтак, підстави для закриття провадження в справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення відсутні.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за обставинами викладеними в протоколі, що є тотожними з протоколом в даній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є слушними, оскільки наведені статті мають різні диспозиції, які вказують або описують діяння, що відрізняються між собою за складом правопорушення.
Таким чином, суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Зубкової Лідії Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 24 червня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 317/4700/24