Єдиний унікальний №335/3865/25 Головуючий в 1 інст. Новасардова І.В.
Провадження №33/807/853/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
17 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Харченка С.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Харченка С.В. на постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 1 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який працює на посаді слюсара в ТОВ «Щедро», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 24 квітня 2025 року до суду з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 303673 від 17 квітня 2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 17 квітня 2025 року, о 21 год. 08 хв., у м. Запоріжжі, вул. Возз'єднання України, 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електроскутером Forte Unikora б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного за допомогою Alcotest Drager 6820 та у спеціальному медичному закладі відповів відмовою, чим порушив п. 2.5 ПДР, в зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортного засобу відсторонений. Про повторність попереджений.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Харченко С.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що винесена вона з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, судом не повно з'ясовано всі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення. Разом із цим, суд не сприяв повному, об'єктивному, неупередженому розгляду справи, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Наведене обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять жодного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку, зокрема за порушення конкретних пунктів ПДР України. Крім того, матеріали справи не містять відеозапису, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 саме механічним транспортним засобом, а отже останній не є водієм в розумінні п. 1.10 , п. 2.1 ПДР України.
Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, не долучено при складанні протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП доказів повторності вчинення даного правопорушення. Отже вважає, що протокол відносно ОСОБА_1 є безпідставним та незаконним.
Стверджує, що поліцейським було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а тому такий огляд є недійсним, а протокол недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 не був відсторонений від керування, що в своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.
Просить постанову скасувати і провадження в справі за ч. 2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Харченко С.В. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Вказав, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вважає, що ОСОБА_1 не суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Зазначив про відсутність у останнього ознак алкогольного сп'яніння, зазначивши про врівноважену поведінку ОСОБА_1 після його зупинки працівниками поліції. Наголосив на упередженому ставленні поліцейських, які відразу зайняли обвинувальну позицію водія «БМВ». Крім того, поліцейські розуміли, що ОСОБА_1 в розумінні ПДР України не є водієм, а тому не складали відносно нього постанову за ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Харченка С.В. та ОСОБА_1 , які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №303673 від 17 квітня 2025 року підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Огляд за допомогою Alcotest Drager 6820 не проводився у зв'язку з відмовою (а.с. 6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 квітня 2025 р., згідно якого у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду, ОСОБА_1 відмовився (а.с. 7);
- довідкою старшого інспектора з од відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП О.Тонковської відповідно до якої, постановою судді Запорізького апеляційного суду від 7 лютого 2025 року - залишено без змін постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 30 вересня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 8);
- поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якими підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 17 квітня 2025 року близько 21 год. 10 хв.
- архівом порушень (а.с. 11);
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) поліцейських, який міститься на CD - диску, що долучений до матеріалів справи.
Відповідно до вказаного відеозапису водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився.
Суд дослідив всі докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
Доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом є необґрунтованими, оскільки спростовується письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також поясненнями ОСОБА_1 , які зафіксовані відеозаписом події.
Доводи щодо не роз'яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності при складенні протоколу про адміністративне правопорушення слід відхилити, оскільки ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України були роз'яснені, про що міститься його підпис у відповідному протоколі.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом спростовуються матеріалами справи, зокрема змістом протоколу, з яким ОСОБА_1 ознайомився, засвідчивши його відомості власним підписом та рапортом працівника поліції, а тому не можуть бути прийняті до уваги. При цьому, вказана обставина не спростовує факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, що є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки останній керував електроскутером, не ґрунтуються на відповідній правовій основі.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Положення статті 130 КУпАП України встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
З практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.
Отже, коли електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
В цьому контексті, суддя апеляційного суду також приймає до уваги правовий висновок, викладений у постанові ККС ВС від 15 березня 2023 р. у справі №127/5920/22 (провадження №61-10553св22), за яким використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував електроскутером Forte Unikora, який обладнаний сидінням, двома колесами, має вагу 160 кг, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна потужністю 2800 Вт, а тому на підставі вищевикладеного, електричний скутер, яким керував ОСОБА_1 , є транспортним засобом в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а відтак в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.
Отже, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема є особа, яка керує, транспортним засобом з ознаками сп'яніння та відмовилась від проходження відповідного огляду. Слід відзначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші.
За таких обставин, доводи апелянта, що електроскутер не є транспортним засобом не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Харченка Сергія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 1 липня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 335/3865/25