Справа №461/7588/25
Провадження №2/461/3637/25
11 листопада 2025 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Чубей К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії -
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 31.05.2025 в розмірі 2015,08 грн., пеню в розмірі 89,73 грн., інфляційні втрати в розмірі 25,40 грн., 3% річних в розмірі 5,67 грн. та судовий збір.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії. Відповідачі проживають та є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , відтак користуються послугами з постачання теплової енергії, що надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», в тому числі для забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення. З 01.12.2021 між відповідачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічним договором приєднання, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. Для здійснення оплати відповідачам був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати. Оскільки у будинку встановлено прилад обліку теплової енергії, плата за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії включає витрати на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку. Відповідно, плата становить 24,18 грн. на місяць (з ПДВ) з урахування витрат на заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії. Проте, всупереч п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та чинних договорів відповідачі не виконали свого зобов'язання щодо сплати за надані послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення, у зв'язку з чим виникла заборгованість за надані послуги за період з 01.12.2021 по 31.05.2025 в розмірі 2015,08 грн. Зазначає, що неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим ЛМКП «Львівтеплоенерго» не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємствами. Просить позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.10.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2025 відповідачі отримали копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошта за номерами поштового відправлення R067015964216, R067015966367, R067015962027.
Відповідачі не подали відзиву на позовну заяву та інших заяв до суду від них не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.09.2025 /а.с.11/.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
З 01.12.2021 між відповідачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічним договором приєднання, типова форма яких затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. За умовами вказаного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» (виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.
Нарахування вартості послуги з постачання теплової енергії за вказаною адресою з грудня 2021 проводиться - за теплову енергію на загальнобудинкові потреби (витрати на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення). На квартири з індивідуальним опаленням розподіляються витрати теплової енергії на загальнобудинкові потреби та витрати теплової енергії на забезпечення внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.
Оскільки в буд. АДРЕСА_3 встановлено прилад обліку теплової енергії, плата за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії включає витрати на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку. Відповідно, плата становить - 24,18 грн. на місяць (з ПДВ) з урахування витрат на заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії.
Нарахування за опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, за витрати теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та плата за абонентське обслуговування регламентуються п. 38 Постанови КМУ №830 від 21.08.2019 «Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», а саме: споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, та за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Нарахування кількості та вартості послуг з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби за даною адресою проводилися згідно показів загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 - в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.
У період 01.12.2021 по 31.05.2025 за даною адресою виникла заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, яка згідно розрахунку /а.с.12/ станом на 27.06.2025 становить 2015,08 грн., а також пеня - 89,73 грн., інфляційні втрати - 25,40 грн. та 3% річних - 5,67 грн. /а.с.13/.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктами 1 та 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг. Аналогічно цьому праву відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Аналогічно згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
При цьому, ст. 7 даного Закону, якою визначено обов'язки співвласників багатоквартирного будинку, передбачено, що співвласники зобов'язані зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку (п. 1); своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги (п. 10).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають в тому числі витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 2 ст. 12 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору
Відповідно до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який за своєю природою є публічним договором приєднання, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 індивідуального договору). Згідно з підпунктом 3 пункту 41 споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житло-комунальні послуги» від 09.11.2017 відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житло-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачам були надані послуги з постачання теплової енергії. Проте, отримавши такі послуги, вони не виконали свого обов'язку щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Однак, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, тому споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача, як споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області від 19.09.2025 /а.с.24/.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 не зареєстрована та не є власником квартири АДРЕСА_1 , відтак не може відповідати за наявність заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, отже є неналежним відповідачем у даній справі.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , необхідно відмовити.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи підлягають стягненню з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 10, 13, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії - задоволити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460, адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 31.05.2025 в сумі 2015 (дві тисячі п'ятнадцять) грн. 08 коп., пеню в розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 73 коп., інфляційні втрати в розмірі 25 (двадцять п'ять) грн. 40 коп., 3% річних в розмірі 5 (п'ять) грн 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460, адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1) сплачений судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460, адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1) сплачений судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя Зубачик Н.Б.