20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 620/5997/24
адміністративне провадження № К/990/19059/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді- Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування акту, наказу, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді : Василенко Я.М., Сорочко Є.О.),
І. Рух справи
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, заявниця) звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі -відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати акт № 5140 спеціального службового розслідування (форма НВ-2), затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 12 липня 2023 року щодо старшого сержанта ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 14 липня 2023 року № 589 «Про завершення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з солдатом ОСОБА_3 та старшим сержантом ОСОБА_2 », щодо старшого сержанта ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 визнати травмування та загибель старшого сержанта ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, пов'язаним із проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби, і прийняти нещасний випадок (смерть) старшого сержанта ОСОБА_2 на облік нещасних випадків та скласти акт за формою НВ-3 стосовно нього.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 та загинув під час виконання бойових завдань. Проте, за висновками спеціального розслідування нещасного випадку ОСОБА_2 самовільно залишив місце служби, після чого з ним стався нещасний випадок (смерть), тому цю подію визнано такою, що не пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби. Позивачка наголошує, що спірний акт спеціального розслідування та наказ про завершення спеціального розслідування нещасного випадку щодо встановлення обставин, що не пов'язані з виконанням обов'язків військової служби (самовільне залишення ОСОБА_2 місця служби), прийнято без дотримання вимог чинного законодавства України, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення такого розслідування і не доведено факт самовільного залишення її чоловіком місця служби. Посилаючись на те, кримінальне провадження за цим фактом не відкрито, вирок суду відсутній, а у разі самовільного залишення місця служби службове розслідування повинно проводитись за іншою процедурою, установленою Порядком № 608, вона, як член сім'ї військовослужбовця, звернулась до суду за захистом порушеного права.
2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 визнати травмування та загибель старшого сержанта ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, пов'язаним із проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби, і прийняти нещасний випадок (смерть) старшого сержанта ОСОБА_2 на облік нещасних випадків та складання акт за формою НВ-3 щодо нього.
2.1. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог, позивачка оскаржила її до суду апеляційної інстанції.
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано акт спеціального службового розслідування (форма НВ-2) військової частини НОМЕР_1 від 12 липня 2023 року № 5140, та наказ військової частини НОМЕР_1 від 14 липня 2023 року № 589 в частині, що стосується старшого сержанта ОСОБА_2 .
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
5. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині не розглянутих позовних вимог.
7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року до вирішення судом першої інстанції позовних вимог щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 визнати травмування та загибель старшого сержанта ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, пов'язаним із проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби, і прийняти нещасний випадок (смерть) старшого сержанта ОСОБА_2 на облік нещасних випадків та складання щодо нього акт за формою НВ-3.
8. Предметом оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі до вирішення судом першої інстанції іншої частини позовних вимог у цій справі.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. 29 квітня 2025 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
10. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо наявності підстав для зупинення апеляційного провадження у цій справі до ухвалення судом першої інстанції рішення за однією із вимог, яка є похідною від двох інших вимог, за наслідками розгляду яких Чернігівський окружний адміністративний суд 30 серпня 2024 року вже ухвалив рішення.
10.1. Заявниця наголошує, що у позовній заяві нею описано та обґрунтовано вимоги саме у такій послідовності, оскільки без скасування відповідних акту та наказу військової частини НОМЕР_1 визнання травмування та загибелі старшого сержанта ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пов'язаними із проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби, з подальшим прийняттям нещасного випадку (смерті) старшого сержанта ОСОБА_2 на облік нещасних випадків та складання на нього акту за формою НВ-3, неможливо та є нелогічним за установлених судом обставин у цій справі.
10.2. У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про неможливість розгляду апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року до вирішення судом першої інстанції іншої частини, заявлених нею позовних вимог.
10.3. Заявниця звертає увагу Суду на те, що судове рішення прийнято за неповного з'ясування обставин справи, оскільки залишення без змін або скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року впливає на вирішення вимоги зобов'язального характері, яка ще не розглянута судом першої інстанції, так як буде рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлені певні обставини та вирішені питання дотримання з боку військової частини НОМЕР_1 вимог законодавства у спірних правовідносинах. У свою чергу, суд апеляційної інстанції, на думку позивачки, постановляючи оскаржувану ухвалу, не лише не сприяв вирішенню спору, а, навпаки, створив передумови тривалого його розгляду та порушення розумних строків розгляду справи.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
12. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом норм процесуального права, зокрема, положень пункту 3 частини першої статті 236 КАС України щодо зупинення провадження у цій справі.
13. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 27 травня 2025 року направлено учасникам справи через підсистему «Електронний суд» та доставлено до їхніх електронних кабінетів, проте відзив на касаційну скаргу від військової частини НОМЕР_1 не надійшов.
13.1. У липні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а судового рішення - без змін.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
14. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
15. Процесуальною перешкодою, яка може виникнути на стадії розгляду справи по суті, є зупинення провадження у справі, шляхом постановлення відповідної ухвали. Наслідками постановлення такої ухвали є тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху справи до їхнього усунення.
16. Причини, з настанням яких суд зупиняє провадження у справі, визначено у статті 236 КАС України, якою установлено випадки обов'язкового зупинення провадження у справі та обставини, за яких суд має право зупинити провадження у справі (факультативні підстави).
17. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі віднесена процесуальним законом до обов'язкової підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі (пункт 3 частини першої статті 236 КАС України).
18. Верховний Суд неодноразово наголошував, що під неможливістю розгляду справи до моменту вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.
19. Отже, поняття «інша справа» - це не будь-яке інше судове провадження, а лише те, результати якого мають визначальне значення для встановлення фактів чи застосування права у справі, що розглядається.
20. Аналізуючи зміст пункт 3 частини першої статті 236 КАС України, Верховний Суд висновує, що поняття «іншої справи» за нормами 236 КАС України передбачає самостійне судове провадження, що розглядається в іншому процесі - тобто в іншому суді або хоча б у межах іншого провадження з окремим номером справи. Це означає, що «інша справа» - це інше провадження, а не частина чи етап справи, що розглядається. Тому, частину нерозглянутих позовних вимог у межах однієї справи не можна кваліфікувати як «іншу справу», оскільки вони є частиною (складовою) одного судового провадження, а не окремий самостійний процес. Такі вимоги не мають ознак «преюдиційності» щодо справи, що розглядається, адже суд повинен розглядати їх виключно у межах того процесу, в якому вони були заявлені.
21. Верховний Суд зауважує, що нерозглянуті вимоги в межах однієї справи залишаються частиною того самого судового процесу та не мають окремого провадження, тому вони не відповідають ознакам «іншої справи», а отже положення пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до таких випадків не застосовуються.
22. Ключовим аргументом ОСОБА_1 є те, що суд апеляційної інстанції безпідставно зупинив апеляційне провадження у цій справі, оскільки на розгляді суду першої інстанції перебуває її позов в частині вимоги, яка є похідною від двох інших вимог, за наслідками розгляду яких Чернігівський окружний адміністративний суд 30 серпня 2024 року вже ухвалив рішення, яке оскаржується відповідачем.
23. Верховний Суд погоджується з такими доводами заявника та зауважує, що скасування ухвали суду про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 та направлення справи в цій частині вимог для продовження розгляду до суду першої інстанції не є тотожним поняттю «інша справа» у розумінні пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, а отже апеляційне провадження у цій справі було зупинено за відсутності правових підстав.
24. За таких обставин, Суд констатує про помилковість застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до спірних правовідносин, що свідчить про неправильне застосування судом норм процесуального права.
25. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
26. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року скасувати, а справу № 620/5997/24 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.А. Уханенко
Судді: О. В. Кашпур
В.М. Соколов