20 листопада 2025 року
м. Київ
справа №320/45554/23
адміністративне провадження № К/990/7496/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Бевзенко В.М., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГУМА-2010» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 (суддя Жукова Є.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 (судді: Ключкович В.Ю., Беспалов О.О., Грибан І.О.)
у адміністративній справі № 320/45554/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГУМА-2010» до Міністерства економіки України, третя особа Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ТОВ «Інтергума-2010» звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України у формі листа від 30.10.2023 № 3903-07/58356-07 «Щодо включення індустріального парку до Реєстру» про припинення розгляду документів щодо включення індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» до Реєстру індустріальних (промислових) парків, направлених разом із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергума-2010» від 12.09.2023 № 12/09-2023 (вхідний Міністерства економіки України від 14.09.2023 № 07/84275-23).
- зобов'язати Міністерство економіки України подати до Кабінету Міністрів України проект рішення про включення індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
В обґрунтування позовних вимог покликалось на те, що повністю відповідає вимогам частини 1 статті 7-1 Закону України «Про індустріальні парки», а інформація в поданих ним документах повністю відповідає вимогам статей 1, 9, 11-1 і 13 Закону України «Про індустріальні парки», а оскаржуване рішення відповідача про припинення розгляду документів щодо включення Парку до Реєстру є протиправним, адже не містить чітких правових та кореспондуючих їм фактичних підстав для припинення розгляду документів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.09.2023 позивачем подано відповідачу заяву від 12.09.2023 (вих.№12/09-2023) про включення індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» до Реєстру індустріальних парків.
У вказаній заяві позивачем, як орендарем земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3220489500:02:026:0605, площа 24,9641 га), повідомлено про прийняття рішення про створення індустріального парку, а саме:
назва: Індустріальний парк «Пачворк: Біла Церква»;
ініціатор, створення: Товариство;
строк, на який створено: 35 років;
місцезнаходження: проспект Незалежності, будинок 85, місто Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09100, Україна.
Окремо зазначено, що: земельна ділянка, використана для створення та функціонування парку, відповідає вимогам, визначеним статтею 8 Закону України «Про індустріальні парки»; Товариство має право на створення індустріального парку в силу положень статей 5, 13, 14 Закону України «Про індустріальні парки», не підпадає під дію обмежень, визначених статтею 7- 1 Закону України «Про індустріальні парки»; концепція створеного індустріального парку розроблена та затверджена згідно з вимогами Закону України «Про індустріальні парки»; для включення до Реєстру індустріальних парків дотримана умова, визначена абзацом 3 частиною 5 статті 14 Закону України «Про індустріальні парки».
До заяви від 12.09.2023 додані наступні документи:
1. Протоколи загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергума-2010» № 22-3/23 від 22.03.2023 та № 12-9/23 від 12.09.2023 щодо створення Індустріального парку «Пачворк: Біла Церква».
2. Концепція Індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» зі змінами та доповненнями.
3. Копія рішень Білоцерківської міської ради Київської області «Про погодження Концепції індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» № 3125-33-VIII від 25.10.2022, «Про погодження нової редакції Концепції індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» № 3660-38-VIII від 30.03.2023, «Про погодження нової редакції Концепції індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» № 43J55-43-VIII від 30.08.2023.
4. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, з кадастровим планом земельної ділянки та описом меж.
5. Копія Договору оренди землі №10-06/15 від 08.07.2022 та Додаткової угоди № 10-09/30 від 09.03.2023 до Договору оренди землі №10-06/15 від 08.07.2022.)
6. Довідка про відповідність містобудівній документації території, яка визначена для створення індустріального парку.
7. Довідка про придатність земельної ділянки (кадастровий номер 3220489500:02:026:0605) у межах індустріального парку для промислового використання з урахуванням умов та обмежень, встановлених відповідною містобудівною документацією.
8. Довідка про об'єкти, розміщені на території індустріального парку.
9. Довідка щодо підтвердження наявності фінансових та матеріально-технічних ресурсів.
10. Лист-відповідь від Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області № 17-06/103 від 13.10.2022.
11. Лист-відповідь Державної інспекції архітектури та містобудування України № 4786/05/13-22 від 06.07.2022.
12. Лист-відповідь від Комунального підприємства Київської обласної ради «ПІВДЕННЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» № 399 від 16.02.2022.
13. Довідка з контактними даними ТОВ «Інтергума - 2010», в тому числі ідентифікаційним кодом юридичної особи та реєстраційним номером облікової картки платника податків.
14. Лист Київської обласної військової адміністрації №5970/02/24.02.02-2022 від 28.09.2022.
15. Висновок науково-правової експертизи від 13.12.2022 №126/110-е, затверджений Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, д.ю.н., професором Пархоменко Н.М. 13.12.2022.
16.10.2023 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив письмово повідомити, чи подано відповідачем до Кабінету Міністрів України проект рішення про включення Парку до Реєстру або про відмову у включенні Парку до Реєстру.
У відповідь на адвокатський запит від 16.10.2023 відповідач листом від 27.10.2023 №3903-07/58064-07 повідомив, що станом на 26.10.2023 відповідач не подавав до Кабінету Міністрів України проект розпорядження про включення Парку до Реєстру.
У зв'язку з відсутністю повної відповіді на адвокатський запит представник позивача повторно звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 30.10.2023, в якому просив письмово повідомити термін подання проекту рішення про включення Парку до Реєстру або про відмову у включенні Парку до Реєстру з урахуванням того, що включення Парку до Реєстру відбувається протягом 45 робочих днів, тобто до 16.11.2023.
Листом від 30.10.2023 №3903-07/58356-07 «Щодо включення індустріального парку до Реєстру» Міністерство економіки України, відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку розгляду документів про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 25, повідомило про припинення розгляду документів щодо включення індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» до Реєстру індустріальних (промислових) парків, направлених разом із заявою ТОВ «ІНТЕРГУМА-2010» від 12.09.2023 № 12/09-2023 (вх. Мінекономіки від 14.09.2023№ 07/84275-23).
Не погоджуючись із вказаним рішенням щодо припинення розгляду документів, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що розгляд документів позивача поза межами визначеного законом строку для такого розгляду, не може автоматично слугувати підставою для визнання протиправним рішення, як фінального результату такого розгляду, без взаємозв'язку з іншими обставинами, що склалися в межах спірних правовідносин.
Також суди виходили з того, що оскаржуваний лист Міністерства економіки України від 30.10.2023 №3903-07/58356-07 не має безпосереднього впливу на права та обов'язки позивача, не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків, що виключає передумови для здійснення захисту права або законного інтересу позивача шляхом його скасування.
Також, суди виходили з того, що повідомлення про припинення розгляду документів мало на меті роз'яснити ініціатору подання документів наявність певних невідповідностей в наданих документах, що переслідує легітимну мету надання можливості ініціатору усунення таких недоліків, та жодним чином не обмежує прав такого ініціатора, оскільки Порядком прямо передбачена можливість повторно подати доопрацьовані документи відповідно до пункту 3 цього Порядку.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки взаємозв'язку порушення строків розгляду документів Позивача з іншими обставинами справи, а, як зазначалось, обмежилися лише теоретичними висновками; натомість, якщо б суди попередніх інстанцій дійсно врахували обставини справи, то мали б дійти висновку, що невиправдане порушення строку розгляду документів позивача, які відповідають частині 1 статті 7-1 та статтям 1, 9, 11-1 і 13 Закону України «Про індустріальні парки», є самостійною підставою для задоволення позову.
Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що:
- оскаржуване рішення Відповідача завершує (припиняє) процедуру розгляду заяви позивача від 12.09.2023 № 12/09-2023;
- оскаржуване рішення відповідача перешкоджає поданню проекту рішення до Кабінету Міністрів України про включення Парку до Реєстру;
- можливість повторного звернення з аналогічною заявою не виключає можливість оскарження протиправного рішення Відповідача;
- у позивача не має іншого способу захисту, аніж оскаржити відповідне рішення з метою досягнення кінцевого мети захисту - включення Парку до Реєстру.
Також покликається на те, що суди неправильно застосували положення частини 5 статті 14 Закону України «Про індустріальні парки».
Також покликається на те, що оскаржуване рішення відповідача, видане (прийняте) на виконання його владних управлінських функцій, фактично легітимізує бездіяльність відповідача щодо неподання до Кабінету Міністрів України проекту рішення про включення парку до Реєстру та безпосередньо порушує права та інтереси Позивача, адже перешкоджає включенню Парку до Реєстру.
Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що, як підстави для припинення розгляду документів, так і підстави для відмови у включенні Парку до Реєстру, є вичерпними, що виключає можливість трактування повноважень Відповідача як дискреційних.
Також покликається на те, що судами попередніх інстанцій взагалі не досліджено висновок науково-правової експертизи від 13.12.2022 №126/110-е, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, д.ю.н., професором Пархоменко Н.М. (надалі - Висновок).
Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні такої скарги, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України «Про індустріальні парки» від 21.06.2012 №5018-VI, в редакції, чинній станом на час розгляду справи (далі - Закон №5018-VI) індустріальний (промисловий) парк (далі - індустріальний парк) - визначена ініціатором створення індустріального парку відповідно до містобудівної документації облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої, учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів), альтернативної енергетики, зберігання енергії, а також науково-технічну діяльність, діяльність у сфері інформації і електронних комунікацій на умовах, визначених цим Законом та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону №5018-VI з метою державного стимулювання, передбаченого законодавством, уповноважений державний орган створює, веде та розміщує на своєму офіційному веб-сайті Реєстр індустріальних парків, до якого індустріальні парки включаються за заявою ініціаторів створення.
Перелік відомостей, що вносяться до Реєстру індустріальних парків, та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Індустріальний парк може бути включений до Реєстру індустріальних парків за умови, що на час включення на його території (в межах) відсутні прийняті в експлуатацію протягом 10 останніх років до моменту прийняття рішення про створення індустріального парку закінчені будівництвом об'єкти виробничого призначення та/або відсутні об'єкти виробничого призначення, що експлуатувалися протягом п'яти останніх років до моменту прийняття рішення про створення індустріального парку (крім об'єктів виробничого призначення вугледобувного підприємства та/або його окремого (суміжного) відокремленого підрозділу, який не має статусу юридичної особи, що було ліквідовано, перебуває в стадії ліквідації (припинення) або планується до ліквідації, на які не поширюються обмеження цієї статті).
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 5018-VI включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків відбувається протягом 45 робочих днів з моменту надходження до уповноваженого державного органу заяви від ініціатора створення.
Уповноважений державний орган у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, розглядає документи протягом 21 робочого дня з дня надходження документів від ініціатора створення.
Уповноважений державний орган подає до Кабінету Міністрів України проект рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків або про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №5018-VI рішення про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків приймається у разі:
1) якщо земельна ділянка, використання якої планується для створення та функціонування індустріального парку, не відповідає вимогам, встановленим статтею 8 цього Закону;
2) відсутності підтримки індустріального парку з боку органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;
3) наявності на території індустріального парку об'єктів виробничого призначення, визначених частиною 5 статті 14 цього Закону.
На виконання вимог частини 1 статті 16 Закону №5018-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 №25 затверджено Порядок розгляду документів про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі - Порядок №25).
Щодо строку розгляду заяви про включення індустріального парку до Реєстру
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 5018-VI включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків відбувається протягом 45 робочих днів з моменту надходження до уповноваженого державного органу заяви від ініціатора створення.
Уповноважений державний орган у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, розглядає документи протягом 21 робочого дня з дня надходження документів від ініціатора створення.
Уповноважений державний орган подає до Кабінету Міністрів України проект рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків або про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків.
Відповідно до пункту 6 Порядку №25 отримані від ініціатора документи Мінекономіки, протягом трьох робочих днів з моменту їх надходження, подає на розгляд заінтересованим центральним і місцевим органам виконавчої влади, зокрема для перевірки ініціатора вимогам частини 1 статті 7-1 Закону, відповідності інформації у документах вимогам статей 1, 8, 9, 11-1, 13 і 14 Закону.
У разі невідповідності ініціатора вимогам частини 1 статті 7-1 Закону №5018-VI, невідповідності інформації в документах вимогам статей 1, 9, 11-1 і 13 Закону №5018-VI, Мінекономіки припиняє розгляд документів і письмово з обґрунтуваннями повідомляє про це ініціатору не пізніше 21 робочого дня з моменту надходження документів від ініціатора.
Під час розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуване рішення про припинення розгляду заяви позивача прийняте відповідачем після спливу визначеного пунктом 6 Порядку №25 строку.
Водночас, порушення встановленого Порядком №25 строку розгляду документів свідчить про бездіяльність відповідача, яка може бути предметом самостійного судового оскарження, однак на висновок щодо правомірності прийнятого з порушенням встановленого строку рішення не впливає.
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо безпідставності доводів позивача в цій частині.
Щодо правомірності припинення відповідачем розгляду документів
1.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону №5018-VI уповноважений державний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо створення і функціонування індустріальних парків на території України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459 затверджено Положення про Міністерство економіки України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №459).
Відповідно до пункту 1 Положення №459 Міністерство економіки України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Положення №459 основними завданнями Мінекономіки, серед іншого, є забезпечення формування та реалізація державної політики щодо створення і функціонування індустріальних (промислових) парків.
Таким чином у спірних правовідносинах відповідач є уповноваженим державним органом в розумінні пункту 7 статті 1 Закону № 5018-VI.
Порядок створення індустріального парку та включення його до Реєстру індустріальних парків врегульовано статтею 14 Закону № 5018-VI.
Так, відповідно до частин 1 - 5 статті 14 Закону № 5018-VI рішення про створення індустріального парку приймається ініціатором створення на основі затвердженої згідно з вимогами цього Закону концепції індустріального парку. Індустріальний парк створюється на строк не менше 30 років.
Ініціатор створення протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про створення індустріального парку зобов'язаний подати до уповноваженого державного органу копію рішення про створення індустріального парку та концепцію індустріального парку.
Інформація про створені індустріальні парки є публічною, доступ до неї забезпечує уповноважений державний орган шляхом її розміщення на своєму офіційному веб-сайті.
Рішення про створення індустріального парку є підставою для укладення договору про створення та функціонування індустріального парку між ініціатором створення та керуючою компанією індустріального парку.
З метою державного стимулювання, передбаченого законодавством, уповноважений державний орган створює, веде та розміщує на своєму офіційному вебсайті Реєстр індустріальних парків, до якого індустріальні парки включаються за заявою ініціаторів створення.
За змістом статті 14 Закону № 5018-VI створення індустріального парку і внесення його Реєстру індустріальних парків є різними за своєю природою процедурами, які одна з одною не пов?язані, відтак індустріальний парк може функціонувати і без його включення до Реєстру індустріальних парків.
Таким чином, включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків є правом, а не обов?язком ініціатора і передбачене таке включення виключно з метою державного стимулювання.
2.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону № 5018-VI включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків відбувається протягом 45 робочих днів з моменту надходження до уповноваженого державного органу заяви від ініціатора створення.
Уповноважений державний орган у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, розглядає документи протягом 21 робочого дня з дня надходження документів від ініціатора створення.
Уповноважений державний орган подає до Кабінету Міністрів України проект рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків або про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення вимог частини 1 статті 16 Закону №5018-VI відповідачем жоден з можливих проектів рішення за наслідками розгляду поданих позивачем документів, на розгляд Кабінету Міністрів України не внесено.
Натомість розгляд документів відповідачем припинено з покликанням на пункт 6 Порядку №25, про що письмово повідомлено позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення відповідача носить проміжний, інформаційний характер, не містить обов'язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для позивача, не обов'язкове для виконання.
Водночас, визначена статтею 14 Закону № 5018-VI процедура включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків передбачає лише два етапи: розгляд поданих документів та подання до Кабінету Міністрів України проекту рішення (про включення або про відмову у включенні).
Жодних інших етапів, в т.ч. припинення з тих чи інших підстав розгляду поданих документів, визначена статтею 14 Закону № 5018-VI процедура включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків не передбачає.
Натомість, внаслідок прийняття відповідачем рішення про припинення розгляду поданих позивачем документів процедура включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків залишилась незавершеною, створений позивачем індустріальний парк до Реєстру не включено, що за своїми наслідками рівноцінне відмові у включенні індустріального парку до Реєстру.
Передбачена Порядком №25 можливість повторної подачі документів, на що покликались суди у своїх висновках, лише забезпечить їх новий розгляд, однак не вплине на результати попереднього розгляду, тому не характеризує рішення про припинення розгляду документів як проміжне.
До того ж, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру, також передбачена можливість повторної подачі документів (частина 3 статті 16 Закону № 5018-VI), що також вказує на те, що за своїми наслідками, рішення про припинення розгляду документів про включення індустріального парку до Реєстру, по суті, є відмовою у такому включенні.
За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення відповідача не породжує правових наслідків для позивача, не можна визнати обґрунтованими.
3.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону №5018-VI з метою державного стимулювання, передбаченого законодавством, уповноважений державний орган створює, веде та розміщує на своєму офіційному вебсайті Реєстр індустріальних парків, до якого індустріальні парки включаються за заявою ініціаторів створення.
Перелік відомостей, що вносяться до Реєстру індустріальних парків, та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону №5018-VI постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 27 затверджено Порядок ведення Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі - Порядок №27).
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку №27 підставою для внесення відомостей про індустріальні парки є рішення Кабінету Міністрів України.
Таким чином Закон № 5018-VI та Порядок №27 визначають належного суб?єкта прийняття рішення про включення/відмову у включенні індустріальних парів до Реєстру, яким є Кабінет Міністрів України, а також визначає підстави для відмови у включенні індустріального парку до Реєстру, перелік яких є вичерпним (частина 3 статті 16 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №5018-VI за наслідками розгляду документів відповідач може вчинити одну з двох можливих дій: подати до Кабінету Міністрів України проект рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків або подати проект рішення про відмову у такому включенні.
Жодних інших варіантів дій для відповідача, як уповноваженого державного органу, Законом №5018-VI не передбачено.
Натомість, передбачена пунктом 6 Порядку №25 конструкція «припинення розгляду» змінює законодавчо визначений перебіг адміністративного провадження, оскільки: не є рішенням по суті звернення, не містить матеріально-правової оцінки відповідності документів критеріям статті 16 Закону № 5018-VI, перериває обов'язковий рух процедури до одного з двох визначених законом результатів, створює новий юридичний наслідок - завершення стадії провадження без ухвалення акта, передбаченого законом.
Таким чином, припинивши розгляд документів, відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені законами України, що не відповідає приписам статті 19 Конституції України.
За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Міністерства економіки України у формі листа від 30.10.2023 № 3903-07/58356-07 підлягають задоволенню.
Водночас, оскільки за наслідками розгляду документів позивача, відповідачем не було внесено на розгляд Кабінету Міністрів України жодного з передбачених частиною 1 статті 16 Закону №5018-VI проекту рішення, то в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов?язання відповідача внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення.
Покликання позивача в цій частині на те, що він повністю відповідає вимогам частини 1 статті 7-1 та статей 1, 9, 11-1 і 13 Закону № 5018-VI, і тому відповідач зобов?язаний внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення саме про включення індустріального парку до Реєстру, є безпідставним, оскільки в силу дискреційних повноважень, такі висновки повинен зробити лише відповідач шляхом внесення відповідного проекту рішення до Кабінету Міністрів України, який і прийме остаточне рішення за наслідками розгляду заяви позивача.
В разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру позивач буде вправі оскаржити його до суду і саме в межах такого провадження може бути надана оцінка підставам такої відмови.
За правилами частин 1 та 3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини 3 статті 353, абзацом 2 частини 1 статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення судів першої і апеляційної інстанції скасувати та ухвалити рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГУМА-2010» задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у адміністративній справі № 320/45554/23 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГУМА-2010» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України у формі листа від 30.10.2023 № 3903-07/58356-07 «Щодо включення індустріального парку до Реєстру» про припинення розгляду документів щодо включення індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» до Реєстру індустріальних (промислових) парків, направлених разом із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергума-2010» від 12.09.2023 № 12/09-2023 (вхідний Міністерства економіки України від 14.09.2023 № 07/84275-23).
Зобов'язати Міністерство економіки України розглянути документи щодо включення індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» до Реєстру індустріальних (промислових) парків, направлених разом із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергума-2010» від 12.09.2023 № 12/09-2023 (вхідний Міністерства економіки України від 14.09.2023 № 07/84275-23) та подати до Кабінету Міністрів України проект рішення про включення або про відмову включення індустріального парку «Пачворк: Біла Церква» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГУМА-2010» відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Бевзенко
В.М. Кравчук