справа№380/14695/25
18 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДІДЖІ ГРУП" про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДІДЖІ ГРУП" з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.07.2025 №UA209000/2025/000254/3.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДІДЖІ ГРУП" та компанією-нерезидентом «Hengyang Ritar Power Co., Ltd.» (Китайська Народна Республіка) існують тривалі господарські відносини, врегульовані зовнішньоекономічним Контрактом №REC0509202I від 05.09.2021 року. На виконання умов даного Контракту та Специфікацій до нього, Позивачем здійснено імпорт товару - герметичних свинцевих акумуляторів торгових марок «RITAR», «Maxxter», «Energenie».
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та випуску його у вільний обіг, Позивачем до Львівської митниці подано електронну митну декларацію, в якій митну вартість імпортованого товару визначено декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (вартість операції), відповідно до вимог статті 58 Митного кодексу України. На підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення, до митної декларації долучено повний пакет документів, передбачений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, який містив усі необхідні відомості для ідентифікації товару, визначення його кількісних та якісних характеристик, а також для перевірки правильності обчислення ціни, що була фактично сплачена за товар.
Позивач наголошує, що надані митному органу документи (зокрема: контракт, інвойс, пакувальний лист, коносамент, договори на перевезення, платіжні доручення, прайс-лист виробника, експортна декларація країни відправлення) не містили розбіжностей, які б впливали на числові значення митної вартості, та у своїй сукупності підтверджували вартість операції.
Проте Відповідач, діючи, на думку Позивача, упереджено та необґрунтовано, відмовив у визнанні заявленої митної вартості. Позивач вказує, що рішення про коригування ґрунтується виключно на формальних зауваженнях та припущеннях митного органу, які не спростовують факту придбання товару за ціною, вказаною в Контракті. Зокрема, Позивач вважає безпідставними посилання митниці на розбіжності у транслітерації назви виробника, деталізації умов поставки (порт відвантаження) та відсутність окремих підписів на банківських документах, оскільки ці обставини не впливають на формування ціни товару та не свідчать про її заниження.
Позивач стверджує, що у Відповідача були відсутні законні підстави для витребування додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України, а застосування резервного методу визначення митної вартості є протиправним втручанням у господарську діяльність підприємства, що призвело до надмірного нарахування митних платежів.
Ухвалою від 23 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Враховуючи характер спірних правовідносин, які стосуються оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, незначну складність справи та відсутність клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи (відзиву, відповіді на відзив).
Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що оскаржуване рішення є правомірним та прийнятим у межах повноважень, визначених Митним кодексом України. Представник митниці вказав, що під час здійснення митного контролю та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості, посадовими особами митниці виявлено ряд суттєвих розбіжностей та невідповідностей, які унеможливили перевірку правильності обчислення заявленої вартості.
Зокрема, Відповідач звертає увагу суду на такі обставини:
заявлені відомості про виробника товарів («HENGYANG RITAR POWER CO. LTD») суперечать інформації щодо попередніх поставок аналогічних товарів торгових марок «Maxxter» і «Energenie», де виробником зазначалась інша компанія;
виявлено невідповідність умов поставки, зазначених у комерційних документах (прайс-лист, проформа-інвойс містять умови FOB SHENZHEN), умовам, заявленим у графі 20 митної декларації (FOB YANTIAN);
у поданих документах відсутня заявка на перевезення вантажу, яка є невід'ємною частиною договору транспортного експедирування, що унеможливлює повну перевірку транспортної складової митної вартості;
декларантом не надано повного комплекту товаросупровідних документів на всьому шляху слідування вантажу, зокрема відсутні документи на відрізку перевезення від порту Роттердам до міста Алмере;
коносамент, поданий до митного оформлення, не містить належного підпису капітана судна або уповноваженого агента перевізника;
надані платіжні інструкції (SWIFT-повідомлення) не містять підписів уповноважених осіб платника та мають загальне призначення платежу (посилання лише на номер контракту), що не дозволяє ідентифікувати оплату саме за цю партію товару.
На переконання Митниці, виявлені недоліки дали обґрунтовані підстави для сумніву у достовірності заявленої митної вартості. З метою усунення цих сумнівів, декларанту було направлено вимогу про надання додаткових документів.
Оскільки Позивач не скористався своїм правом та не надав витребувані документи, які б підтверджували складові митної вартості, митний орган, діючи відповідно до статті 54 МК України, правомірно відмовив у визнанні вартості за основним методом та здійснив коригування за резервним методом на підставі наявної у митного органу цінової інформації.
Суд, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та
05 вересня 2021 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП», в якості покупця, та нерезидентом України - компанією Hengyang Ritar Power Co., Ltd., в якості продавця, укладено Контракт номер REC0509202I.
Відповідно до пункту 1.1. Контракту, продавець зобов'язується поставити покупцеві обладнання і товари відповідно до найменування та кількості, наведених у інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Доповненням до Контракту від 11 вересня 2023 року сторони змінили загальну вартість обладнання і товарів за Контрактом, а також встановили право продавця надавати знижки на обладнання та товар.
Додатковою угодою від 23 липня 2024 року до Контракту сторони погодили зміну банківських реквізитів покупця.
Додатковою угодою від 09 вересня 2024 року сторони доповнили Контракт (пункт 5.6.) умовою, за якою, у випадку непоставки продавцем замовленої і оплаченої покупцем продукції, продавець зобов'язується повернути покупцю сплачені кошти.
На підставі комерційного інвойсу від 23 січня 2025 року покупець замовив у продавця наступні товари:
1. Герметичні свинцеві акумулятори торгової марки RITAR:
- RT645 (6V4.5AH) в кількості 300 штук, вартістю 2,48 доларів США за одиницю, загальною вартістю 744,00 доларів США;
- RT650 (6V5.0AH) в кількості 300 штук, вартістю 2,57 доларів США за одиницю, загальною вартістю 771,00 доларів США;
- RT1270 (12V7.0AH) в кількості 1 600 штук, вартістю 5,20 доларів США за одиницю, загальною вартістю 8 320,00 доларів США;
- RT1280 (12V8.0AH) в кількості 400 штук, вартістю 6,09 доларів США за одиницю, загальною вартістю 2 436,00 доларів США;
- RT1290 (12V9.0AH) в кількості 800 штук, вартістю 7,21 доларів США за одиницю, загальною вартістю 5 768,00 доларів США;
- RT12120A (12V12AH) в кількості 200 штук, вартістю 11,06 доларів США за одиницю, загальною вартістю 2 212,00 доларів США;
- DG12-40 (12V40AH) в кількості 60 штук, вартістю 46,26 доларів США за одиницю, загальною вартістю 2 775,60 доларів США;
- DG12-55 (12V55AH) в кількості 60 штук, вартістю 62,23 доларів США за одиницю, загальною вартістю 3 733,80 доларів США;
- DG12-100 (12V100AH) в кількості 60 штук, вартістю 99,28 доларів США за одиницю, загальною вартістю 5 956,80 доларів США.
Всього товарів торгової марки RITAR на суму 32 717,20 доларів США.
2. Герметичні свинцеві акумулятори торгової марки Maxxter:
- MBAT-6V4.5AH (6V4.5AH) в кількості 300 штук, вартістю 2,48 доларів США за одиницю, загальною вартістю 744,00 доларів США.
Всього товарів торгової марки Maxxter на суму 744,00 доларів США.
3. Герметичні свинцеві акумулятори торгової марки Energenie:
- BAT-6V4.5AH (6V4.5AH) в кількості 300 штук, вартістю 2,48 доларів США за одиницю, загальною вартістю 744,00 доларів США;
- BAT-12V4.5AH (12V4.5AH) в кількості 300 штук, вартістю 4,53 доларів США за одиницю, загальною вартістю 1 359,00 доларів США;
- BAT-12V5AH (12V5.0AH) в кількості 600 штук, вартістю 4,84 доларів США за одиницю, загальною вартістю 2 904,00 доларів США;
- BAT-12V7AH (12V7.0AH) в кількості 1 600 штук, вартістю 5,20 доларів США за одиницю, загальною вартістю 8 320,00 доларів США;
- BAT-12V7.2AH (12V7.2AH) в кількості 600 штук, вартістю 5,20 доларів США за одиницю, загальною вартістю 3 120,00 доларів США;
- BAT-12V7.5AH (12V7.5AH) в кількості 600 штук, вартістю 5,20 доларів США за одиницю, загальною вартістю 3 120,00 доларів США;
- BAT-12V9AH (12V9.0AH) в кількості 1 100 штук, вартістю 7,21 доларів США за одиницю, загальною вартістю 7 931,00 доларів США;
- BAT-12V12AH (12V12AH) в кількості 200 штук, вартістю 11,06 доларів США за одиницю, загальною вартістю 2 212,00 доларів США;
- BAT-12V33AH (12V33AH) в кількості 60 штук, вартістю 30,04 доларів США за одиницю, загальною вартістю 1 802,40 доларів США.
Всього товарів торгової марки Energenie на суму 31 512,40 доларів США. Загальна вартість придбання товарів склала 64 973,60 доларів США.
При ввезенні придбаних товарів на митну територію України позивач подав митну декларацію номер 25UA209260004330U4, в якій визначив наступну митну вартість придбаних товарів:
- товарів торгової марки RITAR, придбаних за 32 717,20 доларів США, у розмірі 36 487,83 доларів США, що за обмінним курсом 41,7091 гривень за 1 долар США становить 1 521 874,35 гривень;
- товарів торгової марки Maxxter, придбаних за 744,00 доларів США, у розмірі 814,07 доларів США, що за обмінним курсом 41,7091 гривень за 1 долар США становить 33 953,93 гривень;
- товарів торгової марки Energenie, придбаних за 31 512,40 доларів США, у розмірі 35 342,28 доларів США, що за обмінним курсом 41,7091 гривень за 1 долар США становить 1 474 094,87 гривень.
Всього позивачем вказана митна вартість товару у розмірі 3 029 923,15 гривень.
Однак, рішенням відповідача - Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 06 травня 2025 року номер UA209000/2025/000148/2 вказана позивачем митна вартість товарів скоригована, а саме:
- вартість товарів торгової марки RITAR у розмірі 1 521 874,35 гривень (36 487,83 доларів США) скоригована до 50 491,35 доларів США, що за обмінним курсом 41,7091 гривень за 1 долар США становить 2 105 948,77 гривень. Тобто збільшено митну вартість товарів на 584 074,42 гривень;
- вартість товарів торгової марки Maxxter у розмірі 33 953,93 гривень (814,07 доларів США) скориговано до 963,30 доларів США, що за обмінним курсом 41,7091 гривень за 1 долар США становить 40 178,38 гривень. Тобто збільшено митну вартість товарів на 6 224,45 гривень;
- вартість товарів торгової марки Energenie у розмірі 1 474 094,87 гривень (35 342,28 доларів США) скориговано до 51 450,10 доларів США, що за обмінним курсом 41,7091 гривень за 1 долар США становить 2 145 937,37 гривень. Тобто збільшено митну вартість товарів на 671 842,50 гривень.
Всього скориговано митну вартість товарів в сторону її збільшення на 1 262 141,37 гривень.
Як на підставу прийняття рішення Львівської митниці від 06 травня 2025 року номер UA209000/2025/000148/2 зазначено наступне:
- контракт REC05092021 від 05 вересня 2021 року не підписаний покупцем;
- згідно пункту 12.1 контракту, він діє з моменту підписання;
- в прайс-листі від 13 грудня 2024 року ціна вказана на умовах поставки FOB SHENZHEN, дані умови поставки зазначені також у проформі ED018 від 13 грудня 2024 року, однак до митного оформлення заявлені умови поставки FOB YANTIAN;
- договором транспортного експедирування номер 1 від 07 серпня 2017 року (пункт 2.2) передбачено подання заявки, проте даний документ до митного оформлення не подавався;
- згідно BILL OF LADING портом прибуття є ROTTERDAM, однак CMR від 29 квітня 2025 року складена в місті ALMERE, транспортні документи на відрізку ROTTERDAM - ALMERE до митного оформлення не подавались.
Для коригування використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна вартість за митною декларацією номер UA100120/2025/613351 від 08 квітня 2025 року - 4,94 доларів США за кілограм.
Відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг. Це здійснюється за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Забезпечення сплати надається шляхом фінансової гарантії відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Скориставшись вказаним правом та з метою випуску товарів, що декларуються, у вільний обіг, заявник скарги 07 травня 2025 року подав додаткову декларацію до попередньої митної декларації за номером 25UA209260004392U0. В графі 43 цієї декларації він вказав митну вартість відповідно до вимог рішення від 06 травня 2025 року номер UA209000/2025/000148/2, визначену за методом 2ґ (шостий, резервний метод відповідно до статті 64 Митного кодексу України).
Розрахунок здійснено за обмінним курсом 41,4544 гривень за 1 долар США (станом на 07 травня 2025 року). Митна вартість була визначена наступним чином:
- на товари марки RITAR - 2 093 104,79 гривень;
- на товари марки Maxxter - 39 933,02 гривень;
- на товари марки Energenie - 2 132 833,03 гривень.
Також декларант сплатив митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та надав забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.
На підставі статті 24 Митного кодексу України рішення відповідача від 06 травня 2025 року номер UA209000/2025/000148/2 було оскаржено до Державної митної служби України.
Рішенням Державної митної служби України від 16 травня 2025 року номер 15/15-02-02/13/3572 скарга позивача задоволена частково: рішення від 06 травня 2025 року номер UA209000/2025/000148/2 скасовано та зобов'язано відповідача прийняти нове рішення відповідно до законодавства. Після цього відповідачем прийнято нове рішення про коригування митної вартості товарів від 02 липня 2025 року номер UA209000/2025/000254/3.
Вказаним оскаржуваним рішенням відповідача від 02 липня 2025 року номер UA209000/2025/000254/3 скоригована митна вартість товарів та метод визначення митної вартості залишені без змін, однак наведена нова аргументація коригування митної вартості товарів:
Щодо виробника та контракту. Поставка товару здійснювалась на підставі Контракту номер REC05092021 від 05 вересня 2021 року, що укладений між HENGYANG RITAR POWER CO. LTD (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» (Покупець). Відповідно до графи 44 електронної митної декларації Контракт визначено декларантом під кодом 4104, який згідно з Класифікатором документів, є зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу з виробником товару. Однак, відомості про виробника HENGYANG RITAR POWER CO. LTD товарів з торговельними марками Maxxter і Energenie не підтверджуються товаросупровідними документами та фотографіями, здійсненими під час митного огляду таких товарів. При цьому, згідно з Автоматизованою системою митних оформлень «Інспектор» всі попередні митні оформлення акумуляторних батарей з торговельною маркою Energenie здійснювались скаржником на підставі Контракту із заявленням виробника GEMBIRD EUROPE B.V.
Щодо відправника. Заявлені в графі 2 електронної митної декларації відомості про відправника HENGYANG RITAR POWER CO. LTD не відповідають таким відомостям, зазначених у перекладі митної декларації країни відправлення від 25 січня 2025 року номер 531620250160326532 (де зазначено HENGYANG RUIDA).
Щодо країни призначення. В митній декларації країни відправлення наявна інформація про Нідерланди як торговельну країну та країну кінцевого призначення. Це може свідчити про недостовірність декларування відомостей, поставку товарів через посередників, а не безпосередньо від виробника, або наявність ознак підробки документів.
Щодо платіжних документів. Копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 18 грудня 2024 року номер 32 та від 27 лютого 2025 року номер 47 не взяті до уваги, оскільки: не містять підпису(ів) відповідальної особи платника; у графі «Призначення платежу» містять посилання лише на Контракт, що унеможливлює ідентифікацію оплати з конкретною партією (враховуючи 19 оформлень за цим Контрактом з 2022 року).
Щодо транспортних документів (експедирування). Доставка здійснювалась на підставі договору транспортного експедирування номер 11 від 07 серпня 2017 року. Згідно з пунктом 2.2 цього договору, умови перевезення визначаються у Заявці клієнта. Проте, відповідна заявка, яка б деталізувала умови здійсненого перевезення, до митного оформлення не надана.
Щодо маршруту перевезення. Встановлено неподання всіх транспортних документів на відрізку ROTTERDAM - ALMERE, оскільки відповідно до коносаменту портом прибуття визначено ROTTERDAM, а міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) складена в місті ALMERE.
Щодо оформлення коносаменту. Поданий коносамент від 01 лютого 2025 року не містить підпису капітана судна або іншого представника перевізника, що, на думку митниці, не підтверджує факт прийняття товарів до перевезення.
Враховуючи викладене, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості (контракт з додатками, банківські платіжні документи, транспортні документи, виписку з бухгалтерської документації, прайс-листи, копію декларації країни відправлення, висновки експертів тощо).
На вимогу декларантом надано лише переклад експортної декларації від 05 травня 2025 року. Будь-яких інших додаткових документів надано не було.
Зважаючи на це, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у зв'язку з неподанням документів, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість за основним методом.
Було проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України. Встановлено відсутність відомостей щодо ідентичних та подібних товарів. Методи 2а, 2б, 2в і 2г не були застосовані через відсутність необхідної інформації.
Застосовано метод 2ґ (резервний). Джерелом інформації для коригування митної вартості всіх трьох груп товарів слугувала митна вартість за митною декларацією номер UA100120/2025/613351 від 08 квітня 2025 року, де вартість товару зі схожими характеристиками становить 4,94 доларів США за кілограм. Коригування на умови поставки, обсяг партії та комерційні рівні не здійснювалося.
Відповідно до частини 1 статті 24 Митного кодексу України, будь-яка особа має право оскаржити рішення митних органів до суду.
Позивач вважає, що оскаржуваним рішенням відповідача порушено його право на декларування товарів за основним методом, створено перешкоди у реалізації такого права та незаконно покладено обов'язок вказати митну вартість відповідно до вимог оскаржуваного рішення, а також сплатити забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів. У зв'язку із цим вказане рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
При вирішенні спору суд керувався наступними нормами.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.
Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме:
1. декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2. зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3. рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4. якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7. ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8. якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Так, відповідно до доповнення до імпортної митної декларації, яка не була прийнята відповідачем, та картки відмови в прийнятті митної декларації, позивач надав відповідачу:
- контракт номер REC05092021 від 05 вересня 2021 року, додаткові угоди та доповнення до контракту;
- заявки на придбання іноземної валюти номер 32 від 18 грудня 2024 року та номер 47 від 27 лютого 2025 року на загальну суму 64 963,60 доларів США;
- платіжні інструкції про оплату товарів в іноземній валюті від 18 грудня 2024 року та від 27 лютого 2025 року на загальну суму 64 973,84 доларів США;
- договір транспортного експедирування від 07 серпня 2017 року (з Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРСАЛ МТК»);
- договір транспортного перевезення від 01 травня 2022 року (з GEMAC LOGISTICS BV);
- платіжну інструкцію в іноземній валюті номер 584 (на користь GEMAC LOGISTICS BV);
- платіжну інструкцію номер 1640 (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРСАЛ МТК»);
- довідку про транспортні витрати, прайс-лист постачальника та інші документи.
Відповідно до вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4. виписку з бухгалтерської документації;
5. ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7. копію митної декларації країни відправлення;
8. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на вказане, позивач надав всі необхідні та достатні документи для визначення митної вартості товарів за основним методом (пункт 1 частини першої статті 57, стаття 58 Митного кодексу України).
При цьому, відсутність у заявника скарги витребуваних додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки митного органу на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих декларантом документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку з цим неподання декларантом додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2019 року у справі номер 160/1329/19.
При цьому, позивач вважає, що доводи, на які відповідач вказав як на підставу прийняття оскаржуваного рішення, є помилковими, з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що відомості про виробника HENGYANG RITAR POWER CO. LTD щодо товарів з торговельними марками Maxxter і Energenie не підтверджуються товаросупровідними документами та фотографіями, здійсненими під час митного огляду таких товарів. При цьому, згідно з Автоматизованою системою митних оформлень «Інспектор», всі попередні митні оформлення акумуляторних батарей з торговельною маркою Energenie здійснювались скаржником на підставі Контракту із заявленням виробника GEMBIRD EUROPE B.V.
На момент прийняття оскаржуваного рішення відповідач не міг ні оглядати, ні фотографувати вказані товари, оскільки рішення прийняте 02 липня 2025 року, а позивач до цього, на підставі додаткової декларації номер 25UA209260004392U0 від 07 травня 2025 року, здійснив митне оформлення товарів та ввіз їх на територію України.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. У картці відмови відповідач сам зазначив, що позивачем надано «прейскурант (прайс-лист) виробника товару, без номера, від 13 грудня 2024 року», тобто визнав виробництво товару компанією HENGYANG RITAR POWER CO. LTD.
При цьому позивач зауважує, що він є власником торговельних марок Maxxter і Energenie та товарних знаків під вказаними назвами, що підтверджується відповідними свідоцтвами. Відповідно до абзацу 12 частини 1 статті 420 Цивільного кодексу України, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.
Згідно із частиною 1 статті 424 Цивільного кодексу України, майновими правами
інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта прав інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Таким чином, позивач, як власник майнових прав інтелектуальної власності на марки та знаки Maxxter і Energenie, має право доручати виробництво товарів під вказаними марками та вказаними знаками будь-якому виробнику. З огляду на вказане вище, відповідач сам визнав компанію HENGYANG RITAR POWER CO. LTD виробником товарів, а позивач доручив виробництво вказаних товарів новому виробнику в межах власних майнових прав інтелектуальної власності, визначених у статті 424 Цивільного кодексу України.
Відповідач стверджує, що заявлені в графі 2 електронної митної декларації відомості про відправника HENGYANG RITAR POWER CO. LTD не відповідають таким відомостям, зазначеним у перекладі митної декларації країни відправлення від 25 січня 2025 року номер 531620250160326532 (HENGYANG RUIDA).
Відповідно до відомостей, що містяться на офіційній веб-сторінці виробника товарів (https://www.ritarpower.com/contac_us/), вказаний виробник має назву англійською мовою HENGYANG RITAR POWER CO. LTD. Одночасно із вказаним, згідно із офіційною веб-сторінкою виробника (https://www.ritarpower.cn/contac_us/), виробник має назву китайською мовою. При цьому транскрипція ієрогліфів має звучання «Rui da», що і зазначено в перекладі. Таким чином, в перекладі митної декларації країни відправлення від 25 січня 2025 року номер 531620250160326532 вказаний дослівний переклад назви виробника з китайської мови, що не означає факту відправки товару іншим продавцем, ніж вказаний у документах, наданих на декларування.
Відповідач зазначає, що в митній декларації країни відправлення від 25 січня 2025 року номер 531620250160326532 наявна інформація про Нідерланди як торговельну країну та країну кінцевого призначення. Перелічене вище може свідчити про недостовірність декларування відомостей щодо оцінюваних товарів або поставку оцінюваних товарів через посередників, а не безпосередньо від виробника.
Відповідно до пункту 2.3. Контракту, укладеного між позивачем та продавцем товарів, продавець має право відвантаження обладнання та товарів безпосередньо зі складу заводу-виробника на умовах EXW Завод-виробник, або FOB Китай, або CFR, CIP, CIF Порт призначення, за погодженням Сторін. Відправником обладнання і товарів у транспортних документах в такому випадку буде виступати завод-виробник (компанія-відправник товарів). Умови поставки вказуються у інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Таким чином, зазначення порту Роттердама в Нідерландах як місця доставки товарів відповідає вказаним вище умовам контракту.
Відповідач стверджує, що копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 18 грудня 2024 року номер 32 та від 27 лютого 2025 року номер 47 не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, оскільки не містять підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком, як передбачено Положенням номер 216. Також зазначено про те, що у графі «Призначення платежу» містять посилання лише на Контракт, що унеможливлює ідентифікацію здійсненої оплати із партією оцінюваних товарів, оскільки відповідно до інформації, наявної в Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», скаржником на підставі Контракту з початку 2022 року здійснено 19 митних оформлень товарів.
З цього приводу позивач зауважує, що відповідно до пункту 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року номер 216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити (включно з підписами відповідальних осіб платника). Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити.
Таким чином, перелічені вище вимоги застосовуються до платіжної інструкції, яку платник подає надавачу платіжних послуг для здійснення платежу в іноземній валюті. Натомість, позивач надав відповідачу платіжні інструкції, які вже виконані банком, містять підпис уповноваженої особи банку та підтверджують, що платіж в іноземній валюті вже фактично виконаний.
В частині доводів відповідача про неможливість ідентифікувати цільове призначення платежу, позивач зазначає, що відповідно до платіжної інструкції номер 32 позивач сплатив 6 497,36 доларів США. Відповідно до платіжної інструкції номер 47 позивач сплатив 58 476,24 доларів США. В сумі це становить 64 973,60 доларів США. Відповідно до наданого для митного оформлення інвойсу, позивач здійснив замовлення товарів на суму 64 973,60 доларів США. Тобто, призначення платежів легко ідентифікується за числовими показниками. При цьому, оскільки відповідачу відомо, що на підставі Контракту з початку 2022 року здійснено 19 митних оформлень товарів, то відповідач не був позбавлений можливості перевірити платежі за попередніми митними оформленнями та співставити їх з останнім митним оформленням для ідентифікації цільового призначення платежів.
З огляду на вказане вище, позивач надав відповідачу належні платіжні документи, які повною мірою підтверджують факт здійснення платежу та його цільове призначення, що спростовує доводи оскаржуваного рішення відповідача.
Відповідач зазначає, що згідно з пунктом 2.2. Договору номер 11, вид, об'єм, строки, вартість послуг експедитора визначаються окремо для кожного перевезення - у відповідності до погодження заявок клієнта (далі - заявка), які підлягають узгодженню у порядку, визначеному даним договором. Узгоджені сторонами заявки являють собою домовленість сторін стосовно істотних умов перевезення вантажу клієнта у рамках цього договору і є його невід'ємною частиною. Умови, обумовлені в заявці, мають перевагу над умовами цього договору. Проте, відповідна заявка, яка б деталізувала умови здійсненого перевезення, до митного оформлення не надана.
Разом із тим, у позивача наявна заявка номер 12 від 24 квітня 2025 року, і наявність чи відсутність такої заявки жодним чином не може вплинути на митну вартість товару.
Відповідач стверджує, що під час митного оформлення Митницею встановлено неподання декларантом всіх транспортних (перевізних) документів на відрізку ROTTERDAM - ALMERE, оскільки відповідно до коносаменту номер NSZEC250195027 портом прибуття визначено ROTTERDAM, а CMR від 29 квітня 2025 року складена в ALMERE.
В той же час, транзитними транспортними деклараціями підтверджується, що місцем завантаження товару (Plaats van lading) є NL - Nederland 3199 LD, що відповідає місцезнаходженню порту Роттердама. При цьому, декларантом було сплачено за комплекс послуг на доставку вантажу по маршруту SHENZHEN /YANTIAN Китай - місто ALMERE (Нідерланди), що вказано в рахунку. А наявна у декларанта транзитна транспортна декларація на відрізку ROTTERDAM - ALMERE жодним чином не може вплинути на митну вартість товару.
Відповідач зазначає, що відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент - це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент від 01 лютого 2025 року номер NSZEC250195027 без підпису капітана судна або іншого представника перевізника не може підтверджувати факт прийняття оцінюваних товарів до перевезення, а також відомостей, що в ньому зазначені.
У разі, якщо відповідач має на увазі Міжнародну конвенцію про уніфікацію деяких правил про коносамент, то зазначена конвенція не містить вимог щодо наявності підписів у вказаному документі. При цьому, наявність або відсутність підпису в коносаменті, виданому в порту приймання товару, жодним чином не може вплинути на митну вартість товарів.
Згідно з частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1. обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2. наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3. вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4. обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5. інформацію про право оскарження рішення.
Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України номер 598 від 24 травня 2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного кодексу України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2019 року у справі номер 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.
Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2020 року у справі номер 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд наголошує, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою для витребування додаткових документів та відмови у визнанні заявленої вартості. Такий сумнів має ґрунтуватися на об'єктивних, перевірених даних, а розбіжності в документах повинні бути суттєвими і такими, що впливають на числові значення митної вартості.
Проаналізувавши доводи Відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні та відзиві, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з огляду на наступне.
Митниця посилається на те, що раніше виробником товарів під ТМ "Maxxter" і "Energenie" зазначалась інша компанія (GEMBIRD EUROPE B.V.), а в даній поставці - "HENGYANG RITAR POWER CO. LTD". Суд зазначає, що відповідно до статей 420, 424 Цивільного кодексу України власник прав інтелектуальної власності (торговельної марки) має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності. Позивач надав докази того, що він є власником ТМ "Maxxter" і "Energenie". Як власник бренду, Позивач має повне право розміщувати замовлення на виготовлення продукції (OEM-контракти) на будь-яких виробничих потужностях у світі. Зміна заводу-виробника є стандартною господарською практикою і жодним чином не свідчить про недостовірність ціни чи фіктивність поставки.
Митниця вказує на невідповідність назви "HENGYANG RITAR POWER CO. LTD" (у документах) та "HENGYANG RUIDA" (у перекладі експортної декларації). Суд приймає доводи Позивача про те, що це питання транслітерації та перекладу. Назва "Ruida" є фонетичною транскрипцією китайських ієрогліфів, які відповідають бренду "Ritar". Така лінгвістична розбіжність є формальною і не впливає на суть господарської операції, ідентифікацію продавця чи ціну товару. Крім того, адреси та інші реквізити сторін збігаються.
Посилання Відповідача на розбіжність між умовами FOB SHENZHEN (у прайсі) та FOB YANTIAN (у декларації) є безпідставним. Янтіан (Yantian) - це один із найбільших терміналів порту Шеньчжень (Shenzhen). Зазначення конкретного терміналу замість загальної назви міста-порту є уточненням, яке не змінює суті базису поставки FOB (Free On Board) згідно з Інкотермс 2010/2020 і не впливає на розподіл витрат, які були включені до митної вартості.
Твердження митниці про неможливість ідентифікації платежу через відсутність підписів на SWIFT-повідомленнях та загальне призначення платежу суд оцінює критично. По-перше, SWIFT-повідомлення є електронним банківським документом, який формується автоматично системою міжбанківських переказів і не передбачає наявності "мокрого" підпису платника в класичному розумінні. Надані Позивачем платіжні інструкції містять відмітки банку про виконання, що є достатнім доказом перерахування коштів. По-друге, сума платежів за двома платіжними інструкціями (6 497,36 USD + 58 476,24 USD) становить рівно 64 973,60 USD, що копійка в копійки відповідає сумі інвойсу за дану поставку. Цей факт дозволяє однозначно ідентифікувати платіж як такий, що стосується саме оцінюваного товару. Вимога митниці про деталізацію кожного артикулу в призначенні платежу є надмірною і не ґрунтується на законі.
Стосовно відсутності "Заявки" на перевезення та документів на внутрішній транзит (Роттердам-Алмере) суд зазначає, що для цілей визначення митної вартості значення має вартість перевезення, яка підлягає включенню до митної вартості товару. Позивач надав договір перевезення, рахунок-фактуру від перевізника, довідку про транспортні витрати та докази їх оплати. Ці документи містять всі необхідні числові дані. Відсутність проміжної "заявки" (яка є внутрішнім документом між замовником і експедитором) не спростовує факту надання послуг перевезення та їх вартості. Щодо відсутності підпису капітана на коносаменті, суд зауважує, що товар фактично прибув в Україну, що підтверджує виконання договору перевезення. Формальні недоліки товаросупровідних документів, які не впливають на вартісні показники, не можуть бути підставою для коригування митної вартості.
У цій справі Позивач надав повний пакет документів, який підтверджує ціну договору. Всі сумніви митниці базуються на формальних розбіжностях, які були пояснені Позивачем або спростовуються змістом самих документів.
Митний орган, приймаючи оскаржуване рішення, не довів, що заявлена вартість є заниженою, або що документи є підробленими. Використання цінової інформації з бази даних митниці щодо інших поставок (без аналізу обсягів партій, умов оплати, репутації постачальника тощо) не є належним обґрунтуванням коригування вартості, оскільки база даних є допоміжним джерелом інформації, а не прейскурантом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у Відповідача були відсутні законні підстави для витребування додаткових документів та застосування резервного методу визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин справи, а отже - протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання в електронній формі), що підтверджується платіжною інструкцією. Зазначена сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до заяви представника Позивача, докази таких витрат будуть подані у порядку та строки, визначені ч. 7 ст. 139 КАС України, тому на даному етапі питання про їх розподіл не вирішується.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.07.2025 №UA209000/2025/000254/3.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДІДЖІ ГРУП" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 27, ЄДРПОУ 39776389) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 листопада 2025 року.
Суддя Коморний О.І.