19 листопада 2025 рокусправа № 380/17842/25
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алов-Буд" про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, та зобов'язання Державної податкової служби України вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алов-Буд" з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Львівській області № 12981029/41398603, № 12981030/41398603, рішення № 12981031/41398603 від 17.06.2025 про відмову в реєстрації податкових накладних №1, №3 та №4 від 31.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати складені ТОВ «АЛОВ-БУД» податкові накладні №1, №3 та №4 від 31.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ позивачем складено податкові накладні та направлено для реєстрації в ЄДРПН. Однак реєстрацію податкових накладних зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач зазначає, що відповідно до п. п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ направив до органу ДПС України повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Проте, рішенням комісії ГУ ДПС у Львівській області - відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали, про розгляд справи повідомлені належним чином через електронний кабінет.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» юридична особа, що здійснює свою діяльність згідно з КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний), 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н.в.і.у., 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання, 81.30 Надання ландшафтних послуг, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту тощо.
Між ТОВ «АЛОВ-БУД» та ПрАТ «Миколаїв-Львівський КБК» укладено договір про надання послуг від 04.01.2021 (а.с.9), пов'язаних із добуванням піску в родовищі Розвадівське-1 та розроблення кар'єру.
За результатами вищезазначеної господарської операції ТОВ «АЛОВ-БУД» сформовано та подано 31.07.2024 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1, №3, №4 від 31.07.2024
Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, однак, реєстрація в ЄРПН зупинена.
Згідно квитанцій від 16.08.2024 (а.с.79-81), обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
ТОВ «АЛОВ-БУД» 05.06.2025 подало до контролюючого органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №1, №3 та №4 від 31.07.2024 для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН (а.с.82-84).
ТОВ «АЛОВ-БУД» 10.06.2025 отримало Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12963209/41398603 від 10.06.2025 року щодо ПН №1 від 31.07.2024, №12963210/41398603 від 10.06.2025 щодо ПН №4 від 31.07.2024, №12963211/41398603 від 10.06.2025 щодо ПН №3 від 31.07.2024 (а.с.85-99).
Згідно Повідомлень від 10.06.2025, у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування.
Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації):
копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування:
- первинних документів щодо постачання, придбання товарів, послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Позивачем 11.06.2025 подано додаткові пояснення на підтвердження господарських операцій, щодо яких складено спірні ПН (а.с.90).
Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийняла:
- рішення №12981029/41398603 від 17.06.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31.07.2024 року в ЄРПН;
- рішення №12981030/41398603 від 17.06.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.07.2024 року в ЄРПН;
- рішення №12981031/41398603 від 17.06.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.07.2024 року в ЄРПН.
ТОВ «АЛОВ-БУД» подавав скарги на рішення №12981029/41398603, №12981030/41398603, рішення №12981031/41398603 від 17.06.2025 про відмову в реєстрації податкових накладних №1, №3 та №4 від 31.07.2024 року в ЄРПН.
За результатом розгляду, рішеннями ДПС України від 02.07.2025 скарги ТОВ «АЛОВ-БУД» залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, вважає таким, що не відповідає законодавству України та не ґрунтується на результатах аналізу наданих документів платника податків.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Так, суд встановив, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відповідність їх п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що зазначено в квитанціях.
Зокрема, обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Відповідно до квитанцій платнику запропоновано: «надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі».
Суд зазначає, що на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 додатку 3 до Порядку №1165 (в редакції Постанов КМ № 1428 від 23.12.2022, № 574 від 02.06.2023), до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Оцінюючи підстави для зупинення реєстрації податкових накладних у спірному випадку суд зазначає, що для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію відповідачу слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику конкретні вимоги щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Суд встановив, що позивач до контролюючого органу подав пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції (а.с.82зворот- 84), а саме :
1. договір про надання послуг від 04.01.2021;
2. змінний рапорт спецтехніки №1/07-24 за липень 2024 року (на екскаватор);
3. акт надання послуг №28 від 31.07.2024;
4. змінний рапорт спецтехніки №2/07-24 за липень 2024 року (на автонавантажувач);
5. акт надання послуг №27 від 31.07.2024;
6. договір про надання послуг щодо технологічних перевезень вантажів від 11.01.2023;
7. накладні на внутрішнє переміщення матеріалів та ТТН за період з 01.07 по 04.07.2024;
8. накладні на внутрішнє переміщення матеріалів та ТТН за період з 05.07 по 10.07.2024;
9. накладні на внутрішнє переміщення матеріалів та ТТН за період з 11.07 по 16.07.2024;
10. накладні на внутрішнє переміщення матеріалів та ТТН за період з 17.07 по 22.07.2024;
11. накладні на внутрішнє переміщення матеріалів та ТТН за період з 23.07 по 26.07.2024;
12. накладні на внутрішнє переміщення матеріалів та ТТН за період з 29.07 по 31.07.2024;
13. акти надання послуг №25 та №26 від 31.07.2024;
14. платіжні інструкції №339 від 15.10.2024, №352 від 31.10.2024, №354 від 01.11.2024 та 377 від 08.11.2024.
15. дозвіл №0399.20.46 від 02.10.2020 (на виконання відкритих гірничих робіт) та дозвіл №0400.20.46 від 02.10.2020 (на експлуатацію устаткування);
16. договір оренди транспортних засобів від 04.01.2023, акт приймання-передачі транспортних засобів від 04.01.2023,
17. свідоцтва про реєстрацію машини (на екскаватор TEREX TC260LC, екскаватор LIEBHERR R934C HDS, навантажувачі XGMG ZL50GN, спеціалізовані вантажні самоскиди DAF FAD CF 85.410, IVECО ASTRA);
18. документи щодо оренди ТЗ в липні 2024 року (акти про надання послуг №65, №66, №67 та №68 від 31.07.2024; податковими накладними №3, №4, №5 та №6 від 31.07.2024, які зареєстровано в ЄРПН, платіжною інструкцією №3398 від 18.12.2024);
19. Повідомлення про прийняття працівників на роботу, штатні розписи ТОВ «АЛОВ-БУД» з 01.01.2024 року та з 01.04.2024 року;
20. рішення комісії регіонального рівня про реєстрацію ПН за травень 2023 року;
21. рішення комісії центрального рівня про реєстрацію ПН за червень 2023 року;
22. рішення комісії центрального рівня про реєстрацію ПН за серпень 2023 року.
Судом встановлено з матеріалів справи та долучених доказів, що податкові накладні №1 та №2 від 31.07.2024 (перевезення вантажу), №4 від 31.07.2024 (послуги екскаватора), №3 від 31.07.2024 (послуги автонавантажувача) складені ТОВ «АЛОВ-БУД» за результатами операцій з надання послуг, пов'язаних із добуванням піску в родовищі Розвадівське-1 та розроблення кар'єру та у зв'язку з оформленням відповідних актів надання послуг, які засвідчують факт постачання послуг перевезення, послуг автонавантажувача ТОВ «АЛОВ-БУД» для замовника ПрАТ «Миколаїв-Львівський КБК».
Суд встановив, що у липні 2024 року ТОВ «АЛОВ-БУД» надало ПрАТ «Миколаїв-Львівський КБК» наступні послуги:
- послуги екскаватора (екскаватором Liebherr добувався пісок з родовища Розвадівське-1), що підтверджується Договором про надання послуг від 04.01.2021, змінним рапортом спецтехніки №1/07-24 за липень 2024 року (а.с.10), актом надання послуг №28 від 31.07.2024 (а.с.11);
- послуги автонавантажувача, (автонавантажувачем фронтальним XCMG ZL50GN пісок навантажувався на самоскиди) що підтверджується Договором про надання послуг від 04.01.2021, змінним рапортом спецтехніки №2/07-24 за липень 2024 року (а.с.12), актом надання послуг №27 від 31.07.2024 (а.с14);
- послуги перевезення (технологічні перевезення вантажів (піску) самоскидками в межах родовища Розвадівське-1 без виїзду на автомобільні дороги загального користування), що підтверджується Договором про надання послуг щодо технологічних перевезень вантажів від 11.01.2023 (а.с.15), накладними на внутрішнє переміщення матеріалів №№127-149, товарно-транспортними накладними року № №253-298 (складеними впродовж липня 2024 року за кожну зміну) (а.с.16-51), актами надання послуг №25 та №26 від 31.07.2024 (а.с.52).
Як встановлено судом з матеріалів справи, оплата за отримані послуги проведена ПрАТ «Миколаїв-Львівський КБК» згідно платіжних інструкцій №339 від 15.10.2024, №352 від 31.10.2024, №354 від 01.11.2024р. та №377 від 08.11.2024 (а.с.53-54).
Контролюючому органу позивачем також подано документи щодо придбання послуги оренди (екскаватора, атонавантажувача та спеціалізованих вантажних самоскидів) (коди послуги згідно ДКПП 77.12 та 77.32) у ТОВ «АЛОВ».
Оренда транспортних засобів в липні 2024 року підтверджується актами про надання послуг №65, №66, №67 та №68 від 31.07.2024 (а.с.68-69); податковими накладними №3, №4, №5 та №6 від 31.07.2024 (а.с.70-73), які зареєстровано в ЄРПН, платіжною інструкцією №3398 від 18.12.2024 (а.с.74).
Згідно пояснень наданих відповідачу, для надання послуг, пов'язаних із добуванням піску в родовищі Розвадівське-1 та розроблення кар'єру, ТОВ «АЛОВ-БУД» використовує власних найманих працівників, що підтверджується штатними розписами товариства (з 01.01.2024 року та з 01.04.2024 року), повідомленнями про прийняття працівників на роботу (а.с.56-59), об'єднаними звітами з ЄСВ, ПДФО та військового збору, поданими товариством до контролюючого органу.
Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Суд зазначає, що не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах. Зокрема в ухвалах від 05.08.2015 у справах №К/800/40727/14 та №К/800/68410/14 Вищим адміністративним судом України вказано на те, що умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту, а власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.
Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак, до своїх письмових пояснень, позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.
Суд звертає увагу, що відповідачами не спростовано те, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи як того вимагає Порядок №520
З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач 1 не дотримався принципу "належного урядування", оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.
Суд вважає, що надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні документи та пояснення підтверджують підстави для складання ПН та подання їх на реєстрацію до контролюючого органу.
Крім того слід звернути увагу, що в постанові від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22 Верховний Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Відтак, суд вказує, що відмова оформлена рішеннями комісії контролюючого органу, яка за визначенням положень п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, є індивідуальним актом, тобто актом (рішенням) суб'єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до п. 13 Порядку №520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Львівській області №12981029/41398603, №12981030/41398603, рішення №12981031/41398603 від 17.06.2025 про відмову в реєстрації податкових накладних №1, №3 та №4 від 31.07.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Суд не встановив обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №1, №3 та №4 від 31.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №1, №3 та №4 від 31.07.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судові витрати понесені позивачем у розмірі 7267,20 грн підлягають відшкодуванню пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 3633,60 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат.
Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги від 11.08.2025.
Відповідно до п. 4.2 договору, розмір вартості послуг є фіксованим та становить 9000,00 грн без ПДВ.
Згідно платіжної інструкції від 01.09.2025 №3555 позивач сплатив адвокату Мельник Р.Я. 9000,00 грн.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи той факт, що дана справа розглядається відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) загальний розмір понесених позивачем витрат професійну правничу допомогу становить 9000,00 грн.
Разом з тим, на переконання суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн по даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки дана справа незначної складності та не потребує значної затрати часу на вказані роботи.
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
З огляду на вказані обставини справи, суд вважає, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову та вартістю таких послуг у розмірі 9000 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів, повинен становити 4000,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до заявлених вимог по 2000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних від 17.06.2025 №12981029/41398603, від 17.06.2025 №12981030/41398603, від 17.06.2025 №12981031/41398603.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «АЛОВ-БУД» податкові накладні від 31.07.2024 №1, від 31.07.2024 №3 та від 31.07.2024 №4 датою їх фактичного подання на реєстрацію.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» (81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, село Розвадів, вул. Вапняно-Кар'єрна, будинок 6; ЄДРПОУ 41398603) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні, 60 копійок).
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» (81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, село Розвадів, вул. Вапняно-Кар'єрна, будинок 6; ЄДРПОУ 41398603) з ДПС України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні, 60 копійок).
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» (81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, село Розвадів, вул. Вапняно-Кар'єрна, будинок 6; ЄДРПОУ 41398603) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень, 00 копійок).
7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» (81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, село Розвадів, вул. Вапняно-Кар'єрна, будинок 6; ЄДРПОУ 41398603) з ДПС України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень, 00 копійок).
8. В решті вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн - відмовити.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 19.11.2025.
СуддяКоморний Олександр Ігорович