з питань залишення позову без розгляду
18 листопада 2025 рокусправа № 380/14772/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 01.01.2020, та зобов'язання здійснити відповідний перерахунок і виплату.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30 липня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання (заява) про залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В обґрунтування заяви представник Відповідача зазначає, що Позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду. Відповідач вказує, що Позивач був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу 18.12.2020 року. Саме в цей день він дізнався про розміри нарахованих йому виплат, включаючи одноразову грошову допомогу. Відповідач посилається на частину п'яту статті 122 КАС України, яка встановлює місячний строк звернення до суду у справах щодо звільнення з публічної служби, а також на нову редакцію статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка з 19.07.2022 року обмежила строк звернення до суду у справах про виплату сум при звільненні трьома місяцями. На думку Відповідача, оскільки Позивач звернувся до суду лише 10.07.2025 року (тобто через значний проміжок часу після звільнення), він пропустив встановлений законом строк без поважних причин, а його пасивна поведінка не може бути підставою для поновлення строку.
Позивач надав пояснення в позовній заяві щодо можливого пропущеного строку, в яких зазначив, що про порушення свого права на перерахунок одноразової грошової допомоги він дізнався не в день звільнення, а лише після набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №380/7279/24, яким було встановлено факт протиправного обчислення його грошового забезпечення у 2020 році із застосуванням заниженого прожиткового мінімуму. Після отримання відмови Відповідача у перерахунку (лист від 17.06.2025) він звернувся до суду, тобто в межах строку.
Суд, дослідивши матеріали справи, доводи заяви про залишення позову без розгляду та заперечення проти неї, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини, а саме статтею 233 КЗпП України, визначено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності 19.07.2022, викладено в новій редакції частину першу та другу статті 233 КЗпП України.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України (в чинній редакції) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду, необхідно чітко визначити момент, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд встановив, що Позивач звільнений з військової служби 18.12.2020 року. При звільненні йому виплачено одноразову грошову допомогу, розраховану виходячи з того розміру грошового забезпечення, який він фактично отримував на той момент. Предметом даного спору є не стягнення невиплаченої при звільненні суми (у тому розмірі, який був нарахований тоді), а зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок цієї допомоги у зв'язку зі зміною складової формули розрахунку - розміру місячного грошового забезпечення.
Правова підстава для такого перерахунку виникла у Позивача не в день звільнення, а внаслідок ухвалення судового рішення у іншій справі. Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №380/7279/24, яке набрало законної сили 09.01.2025 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення грошового забезпечення Позивача у 2020 році із застосуванням прожиткового мінімуму 2018 року та зобов'язано провести перерахунок виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020.
Тобто, юридичний факт того, що розмір місячного грошового забезпечення Позивача (який є базою для нарахування спірної одноразової допомоги) був занижений, був встановлений судом лише у 2024-2025 роках. До цього моменту Позивач міг добросовісно вважати, що розрахунок з ним проведено вірно, відповідно до діючих на той час наказів командира. Обов'язок Відповідача перерахувати похідні виплати (до яких належить одноразова грошова допомога) виникає після того, як змінюється (відновлюється) розмір основної виплати (грошового забезпечення).
Верховний Суд у своїй практиці (зокрема, у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, від 11.02.2021 у справі № 240/1196/20) дотримується позиції, що у спорах про перерахунок виплат у зв'язку зі зміною їх складових, строк звернення до суду слід обчислювати з моменту, коли особа дізналася про виникнення підстав для такого перерахунку або отримала відмову у його проведенні.
Позивач, отримавши судове рішення про перерахунок грошового забезпечення (яке набрало сили 09.01.2025), 19.05.2025 звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок одноразової грошової допомоги. Листом від 17.06.2025 № 71/1/596 Відповідач відмовив у задоволенні цієї заяви. Саме з моменту отримання цієї відмови (червень 2025 року) Позивач дізнався про порушення свого права на перерахунок ОГД в нових обставинах. Звернувшись до суду 10.07.2025 року, Позивач дотримався не лише тримісячного, а й місячного строку звернення до суду, рахуючи з дати отримання відмови.
Доводи Відповідача про те, що строк слід рахувати з 2020 року, суд вважає необґрунтованими, оскільки у 2020 році не існувало юридичного факту (судового рішення), який би підтверджував право Позивача на збільшений розмір грошового забезпечення, а отже, і на збільшений розмір одноразової допомоги. Застосування наслідків пропуску строку в даному випадку було б надмірним формалізмом та перешкоджанням у доступі до правосуддя, оскільки право на перерахунок є похідним від права на належне грошове забезпечення, яке було захищене судом у попередній справі.
Окрім того, суд враховує, що відповідно до статті 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. Оскільки спір стосується перерахунку, а не первісного нарахування при звільненні, і обставини, що зумовили перерахунок (судове рішення 2024 року), виникли пізніше, застосування преклюзивного річного строку з дати звільнення у 2020 році було б порушенням суті права на соціальний захист.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки він звернувся до суду в межах строків, обчислюваних з моменту отримання відмови Відповідача у перерахунку, яка була надана після набрання законної сили судовим рішенням, що змінило складові грошового забезпечення. Відтак, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/14772/25 - відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКоморний Олександр Ігорович