20 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 826/3451/17
провадження № 2-іс/340/61/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Казанчук Г.П., при секретарі судового засідання Бакшеєвій М.В.
за участю представника Кабінету Міністрів України - Касімової М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, Президента України, Верховної Ради України і Кабінет Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язати вчинити дії, -
У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань (далі - відповідач, Конкурсна комісія), треті особи: ОСОБА_2 (далі - третя особа - 1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - третя особа - 2, ОСОБА_3 ), Верховна Рада України (далі - третя особа - 3, ВРУ), Кабінет Міністрів України (далі - третя особа - 4, КМУ), Президент України (далі - третя особа - 5), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:
1. визнати незаконними та скасувати всі рішення Конкурсної комісії, прийняті після затвердження Регламенту Конкурсної комісії 25 квітня 2016 року;
2. зобов'язати Конкурсну комісію, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 утриматися від вчинення будь-яких дій, пов'язаних з організацією та проведенням конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань та заступника Директора Державного бюро розслідувань до моменту формування повного складу Конкурсної комісії, який становить дев'ять членів відповідно то вимог пункту 2.1 Регламенту Конкурсної комісії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12.01.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 в справі № 826/3451/17 скасовано; адміністративну справу №826/3451/17 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою від 20.01.2021 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/3451/17 та ухвалено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Законом України ''Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду'' від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України ''Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ'' та визначає порядок передачі не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджений Порядок передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (ОАСК).
Згідно з пунктами 4-7 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам належать передачі судові справи, що не розглянуті ОАСК та передані до Київського окружного адміністративного суду, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ належать передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, що належать передачі судам, мають бути зареєстровані у базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 головуючою суддею у вказаній справі визначено суддю Казанчук Г.П.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/3451/17 (провадження № 2-іс/340/61/25).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 року від 04.04.2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 (надалі - позивач), у редакції позовних вимог згідно заяви від 17.04.2025 року (а.с.113-114 т.3) про
- визнання незаконним та скасування Рішення Конкурсної комісії про недопущення ОСОБА_1 до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід, ухвалене Конкурсною комісією на засіданні 05 грудня 2016 року (згідно з протоколом засідання Конкурсної комісії від 05 грудня 2016 року № 30);
- покладення на Конкурсну комісію (відповідача) обов'язок відшкодувати понесені позивачем судові витрати.
Призначене підготовче засідання на 27 травня 2025 року об 10 год 00 хв.
В обґрунтування позовних вимог позивач указує, що Конкурсна комісія є суб'єктом владних повноважень, її рішення можуть бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві, оскільки вони порушують законні права та інтереси позивача з приводу прийняття на публічну службу. Позивач оскаржує прийняте Конкурсною комісією рішення про недопущення його до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід від 05 грудня 2016 року, оскільки воно прийняте неповноважним складом Конкурсної комісії.
За доводами позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не могли бути обраними до складу Конкурсної комісії, оскільки не мають вищої юридичної освіти і як наслідок, склад комісії, який складає 9 чоловік, не міг бути сформованим, отже, всі рішення відповідача є протиправними. Крім того, позивач зазначає, що й інші члени Конкурсної комісії також можливо не відповідають вимогам, установленим частиною одинадцятою статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
У підготовчому судовому засіданні 27.05.2025 року винесено ухвалу, якою залучено до участі у даній справі в якості відповідачів - Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України та Президента України; Встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.
16.06.2025 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшли відзив, клопотання про залишення позову без розгляду та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції представника Верховної Ради України - Лаптієва А.М. Усі вказані заяви підписані Аркадіїм Лаптієвим (а.с.1-25 т.4).
Суддею, з метою надання доступу до правосуддя усім учасникам справи, ухвалою від 16.06.2025 року вирішено забезпечити участь представника Верховної Ради України в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року відзив на позов та клопотання про залишення позову без розгляду, підписані Лаптієвим А.М. повернені без розгляду та витребувані додаткові пояснення та докази. Оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 19.06.2025 року.
10.06.2025 року до суду надійшов відзив представника Офісу Президента України (а.с.215-220 т.3), у якому містяться заперечення на позов, у зв'язку з відсутністю у позовній заяві, які конкретні порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси потребують судового захисту. Вказує, що Президент України не є учасником жодних правовідносин із позивачем.
Ухвалою судді 10.06.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника Кабінету Міністрів України про продовження строків для подачі відзиву на позовну заяву.
11.06.2025 року до суду надійшов відзив представника Кабінету Міністрів України, у якому заперечував проти позовних вимог, оскільки Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо аналізування перевірки документів, наданих МВС України, а відтак не було повноважень щодо невключення ОСОБА_3 до складу Комісії від МВС України (а.с.225-268 т.3).
Ухвалою суду від 19.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Верховної Ради України про залишення позову без розгляду та закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 19.08.2025 року.
Судове засідання, призначене на 19.08.2025 року у зв'язку із перебуванням головуючої судді Казанчук Ганни Петрівни у відпустці у період з 11.08.2025 року по 29.08.2025 року - перенесено на 15.09.2025 року.
В судовому засідання Титич В.М. приймав участь у режимі відеоконференції, проте через нестійкий зв'язок, що приводило до постійного переривання, просив суд подальший розгляд справи провести за його відсутності. До його відключення просив суд задовольнити позовні вимоги, з підстав проведення конкурсу не уповноваженими особами.
Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, зазначаючи, що у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження щодо вотування чи відхилення кандидатів, особливо тих, які були залучені за посадою від Міністерства внутрішніх справ.
Представник Верховної Ради України в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутністю.
Представник Президента України в судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 26.09.2025 року повернуто до судового розгляду, у зв'язку з необхідність дослідження персонального складу комісії при прийнятті оскаржуваного рішення. Витребувано у Секретаріату Кабінету Міністрів України, Кабінету Міністрів України та Державного бюро розслідувань копію протоколів, рішень, стенограм засідання Конкурсної комісії від 05 грудня 2016 року. Оголошено перерву до 09.10.2025.
В судовому засіданні 09.10.2025 року представник Кабінету Міністрів України зазначив не необхідність додаткового часу для надання витребуваних документів, у зв'язку з чим оголошено перерву до 17.10.2025.
В судове засідання 17.10.2025 року сторони не з'явились, від представника Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ухвалою суду від17.10.2025 року вдруге витребувані необхідні докази, розгляд справи відкладений до 31.10.2025.
На виконання вимог суду, представник Кабінету Міністрів України надана заява від 29.10.2025 року про відсутність витребуваних судом документів.
29.10.2025 року від ДБР також зазначило про неможливість виконати вимоги ухвали суду, з огляду на відсутність витребуваних документів.
Заслухавши учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
25.04.2016 року протоколом № 5 на засіданні Конкурсної комісії було затверджено рішення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника директора Державного бюро розслідувань, про що на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України розміщено відповідне оголошення.
Листом від 07.06.2016 року ОСОБА_1 направив до Конкурсної комісії усі необхідні документи відповідно до умов, установлених частиною одинадцятою статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та статтею 57 Закону України «Про запобігання корупції».
15.06.2016 року на засіданні Конкурсної комісіїбуло прийняте рішення про затвердження списку кандидатів, які подали документи для участі у конкурсі на зайняття посад директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника директора Державного бюро розслідувань (протокол № 8, а.с.66-79 т.1).
Протоколом № 10 від 21.07.2016 року на засіданні Конкурсної комісії було затверджено рішення про допуск позивача до участі у конкурсі на зайняття посад директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступника директора Державного бюро розслідувань (а.с.80-81 т.1).
Позивач за результатами тестування на знання законодавства був включений до списку кандидатів, які набрали необхідний прохідний бал, що підтверджується протоколом засідання конкурсної комісії від 01.11.2016 року № 16 та згідно з рішенням Конкурсної комісії від 11.11. 2016 року був допущений до співбесіди (а.с.82-86 т.1).
На засіданні Конкурсної комісії позивач представив свою концепцію діяльності Державного бюро розслідувань та пройшов співбесіду з присутніми на засіданні членами Конкурсної комісії.
Протоколом № 30 від 05.12.2016 року на засіданні Конкурсної комісії було затверджено перелік кандидатів, які допущені до участі у наступних етапах конкурсу за результатами проведених співбесід із зазначенням посади (посад), на яку (які) претендує кандидат, до списку яких ОСОБА_1 не включено.
Протокол № 30 від 05 грудня 2016 року, а також рішення про недопущення до участі у конкурсі позивача оприлюднені не були (надалі - спірне рішення, а.с. 87 т.1).
Отже, законність та справедливість спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Перш за все, суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 12.01.2021 року по даній справі вказано, що ''позивач не є належних суб'єктом оскарження Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 червня 2016 року № 496-р та Постанови Верховної Ради України від 29 березня 2016 року № 1041-VIII.
У справі, що розглядається, підставою звернення до суду із зазначеним позовом позивачем визначено протиправність рішення Конкурсної комісії про недопущення ОСОБА_1 до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід внаслідок прийняття його неповажним складом Конкурсної комісії через відсутність повноважень на його прийняття у окремих її членів, які не відповідають вимогам закону, що висуваються до членів Конкурсної комісії
Тобто, порушення своїх прав позивач обґрунтовує саме тим, що оскаржуване ним рішення, хоча і прийняте з формальним дотриманням процедури його прийняття, проте в його ухваленні брали участь суб'єкти, у яких відсутні повноваження на участь у прийнятті такого рішення, що суперечить статті 2 КАС України.
Таким чином, у цій справі судами попередніх інстанцій не було установлено всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено доказів, якими суб'єкти призначення членів Конкурсної комісії обґрунтували свої рішення щодо бездоганної ділової репутації, суспільного авторитету, тощо у Бухарєва Владислава Вікторовича та ОСОБА_3 , а також судами не перевірено доводи позивача про відсутність у цих осіб вищої юридичної освіти, так само як і щодо інших членів Конкурсної комісії, на чому наголошував позивач у позовній заяві.
Установлення цих обставин справи має значення для правильного її вирішення, оскільки позивач оскаржує рішення Конкурсної комісії про недопущення його до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід, ухвалене Конкурсною комісією на засіданні 05 грудня 2016 року, саме з підстав прийняття цього рішення неповажним складом Конкурсної комісії через невідповідність деяких її членів вимогам статті 11 Закону України «Про державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794-VIII''.
Згідно частини 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Отже, при розгляді справи, обов'язковим для суду першої інстанції є висновки постанови ВС у цій справі від 12.01.2021 року.
За змістом положень статті 11 Закону України «Про державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794-VIII (у редакції чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) Директор Державного бюро розслідувань призначається на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до подання комісії з проведення конкурсу (далі - Конкурсна комісія) на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань.
Організацію та проведення конкурсу здійснює Конкурсна комісія відповідно до цього Закону.
До складу Конкурсної комісії входять:
1) три особи, визначені Президентом України;
2) три особи, визначені Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать організація та діяльність органів досудового розслідування;
3) три особи, визначені Кабінетом Міністрів України.
Членами Конкурсної комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, вищу юридичну освіту, високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет. Не може бути членом Конкурсної комісії особа, якщо вона:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності;
2) має судимість за вчинення злочину, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, або яка притягалася судом до відповідальності за вчинення умисного злочину;
3) відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади.
Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.
Указом Президента України від 27.02.2016 року №69/2016 ''Про визначення осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідування'' для включення до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора ДБР визначені Майданик Р.А., Самохвалов В.П. та Сліпачук Т.В. (а.с.18 т.1).
Постановою Верховної Ради України від 29.03.2016 року №1041-VIII ''Про визначення представників Верховної Ради України до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань'' визначений склад комісії ОСОБА_2., Дейдей Є.С. та Паламарчук М.П. (а.с.16-17 т.1).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.02.2016 №125-р ''Про затвердження складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань'' затверджений склад комісії з проведення конкурсу (а.с.20-22).
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №150-р визначений склад комісії з проведення конкурсу: Севостьянова Н.І. , Згуладзе-Глуксманн Е., Геращенко А.Ю., Майданик Р.А., Самохвалов В.П., Сліпачук Т.В. (а.с.21-22 т.1).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №150-р введений до складу комісії з проведення конкурсу Монастирський Д.А. , вивівши зі складу Геращенка А.Ю. (а.с.23-24 т.1).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №245-р введені до складу комісії з проведення конкурсу Бухарєва В.І. - народний депутат, Дейдея Є.С. - народного депутата України та Паламарчука М.П. - народного депутата України (а.с.25-26 т.1).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 №496-р введений до складу комісії з проведення конкурсу ОСОБА_3 , вивівши зі складу Згуладзе- Глуксманн Е. (а.с.23-24 т.1).
Отже, членами комісії можуть бути особи:
- які мають бездоганну ділову репутацію;
- мають вищу юридичну освіту;
- мають високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет.
При цьому, суд зауважує, що визначення бездоганності ділової репутації, висоти професійних і моральних якостей та наявність суспільного авторитету є оціночними поняттями, натомість наявність вищою юридичної освіти має бути підтверджена відповідним дипломом.
Згідно відповіді Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора ДБР, першого заступника та заступника Директора ДБР, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату ДБР, працівників підрозділів внутрішнього контролю ДБР 7 членів комісії мають вищу юридичну освіту. Вказане підтверджується інформацією про отримані диплома цими особами, натомість члени Конкурсної комісії ОСОБА_2. і ОСОБА_3. підтверджуючої інформації про наявність у них вищої юридичної освіти не надали (а.с.32 т.1).
Листом Міністерства освіти і науки України від 01.12.2016 №1/13-1081 повідомлено про наявність дипломів на ім'я Дейдей Є.С. , Монастирського Д.А. , Паламарчука М.П. , Севастьянової Н.І. , Майданик Р.П. , Сліпачук Т.В. та Самофалова В.П. (а.с.35-36 т.1).
Отже, Міністерством освіти і науки України не підтверджено факту наявності вищої юридичної освіти у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Кандидатура ОСОБА_2 (за квотою Верховної Ради України), як претендента на входження до складу Конкурсній комісії (разом з іншими двома кандидатами) була рекомендована Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, враховуючи його величезний практичний досвід боротьби з корупцією і організованою злочинністю, необхідну правову (юридичну) підготовку, бездоганну ділову репутацію, високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет (протокол засідання Комітету № 40 від 16.02.2016 року, а.с.196-197 т.1).
Зазначене рішення Комітету було оформлене відповідною Постановою, яка з дотриманням вимог Закону України «Про регламент Верховної Ради України» зареєстрована у Парламенті 16.02.2016 року за реєстр. № 4069.
29.03.2016 року на пленарному засіданні Верховної Ради України 235-ма голосами «За» було прийнято Постанову «Про визначення представників Верховної Ради України у складі комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань» (198-211 т.1).
Комітетом Верховної Ради України з питань забезпечення правоохоронної діяльності на вимогу суду надано інформацію про те, ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва Інституту підготовки кадрів Служби безпеки України від 25.06.1994 року №524 навчався в Інституті підготовки кадрів СБУ, завершив теоретичний та практичний курс навчання (а.с.203-204 т.1).
Щодо кандидатури ОСОБА_3 , який входить до складу Конкурсної комісії за квотою Кабінету Міністрів України, то матеріали справи не містять доказів наявності у останнього вищої юридичної освіти.
Отже, суд зазначає про відсутність доказів отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3
вищої юридичної освіти, що відповідно свідчить про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідає вимогам, які законодавством поставлено до членів Комісії. Тобто, до складі Комісії входили дві особи, які не відповідають вимогам статті 11 Закону України «Про державне бюро розслідувань».
Безумовним є те, що формування складу Конкурсної комісії є виключною компетенцією Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України і має здійснюватись з дотриманням вимог статті 11 Закону України «Про державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794-VIII. Водночас, членами конкурсної комісії не можуть бути особи, які, зокрема, не мають вищу юридичну освіту.
Згідно частини 4 статті 11 Закону України «Про державне бюро розслідувань» рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні Конкурсної комісії проголосували не менше п'яти членів Конкурсної комісії.
Для того, щоб пересвідчитись у прийнятті спірного рішення Комісією у повноважному складі судом неодноразово були витребувані стенограми, протоколи засідання Комісії, проте такі вимоги так і не були виконані.
У матеріалах справи наявні чотири адвокатських запиту спрямовані до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Конкурсній Комісії про надання, зокрема, рішень КК ДБР, що були затверджені протоколами засідань від 5 грудня 2016 року (а.с.182-190 т.1), проте, у матеріалах справи відсутні відповіді на вказані запити. У судовому засіданні позивач зазначав, що на жодний запит не було отримано відповіді.
Численними ухвалами суду витребовувались від Конкурсної комісії оригінали (за відсутності копії) всіх протоколів, рішень, стенограм засідань, аудіо- та відеозаписів засідань Конкурсної комісії, проте ці вимоги також не були виконані.
Тобто, наразі суд не має об'єктивної можливості здійснити перевірку кількісного та персонального складу Комісії при прийнятті оспорюваного рішення: чи приймали участь при ухваленні рішення 05.12.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; чи взагалі був необхідний кворум у 5 членів для прийняття рішення щодо не допуску позивача до наступного етапу конкурсу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд констатує про невиконання відповідачами у справі обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення.
Розгляд справи триває майже дев'ять років, проте, позивач своєчасно звернувся до суду та намагався вчинити дії щодо отримання усіх доказів по даній справі. Натомість, повне ігнорування як адвокатських запитів сторони позивача (а.с.182-190 т.1) так і ухвал суду призвело не неможливості здійснити повну перевірку на предмет законності спірного рішення.
Судом першої інстанції у попередньому складі так і цим складом суду тричі були витребувані докази (ухвала від 05.05.2025, від 26.09.2025 та від 17.10.2025), витребувані документи не надані.
При цьому, позивач зазначає, що його протиправно не допустили до наступного етапу конкурсної процедури відбору на посаду Голови ДБР.
Позивач у заяві про уточнення позовних вимог від 17.04.2025 року (а.с.113-14 т.3) просив визнати незаконним та скасувати Рішення Конкурсної комісії про недопущення ОСОБА_1 до участі у наступних етапах конкурсу на посаду Голови Державного бюро розслідувань за результатами проведених співбесід, ухвалене Конкурсною комісією на засіданні 05 грудня 2016 року (згідно з протоколом засідання Конкурсної комісії від 05 грудня 2016 року № 30); покласти на Конкурсну комісію (відповідача) обов'язок відшкодувати понесені позивачем судові витрати.
Щодо формулювання позовних вимог, суд зазначає таке.
Розділом 10 ''Співбесіда з відібраними кандидатами'' Регламенту Конкурсної комісії визначений механізм дії на стадії проведення співбесід кандидатів.
У пунктах 10.4-10.6 Розділу 10 ''Співбесіда з відібраними кандидатами'' Регламенту Конкурсної комісії визначено, що за результатами співбесіди на підставі рейтингового голосування членів Конкурсної комісії (кожен член Комісії може голосувати за будь-яких кандидатів) здійснюється відбір кандидатів для участі в наступних етапах конкурсу на відповідну посаду.
Кандидат вважається таким, що відібраний комісією для участі в наступних етапах конкурсу, якщо за його кандидатуру на засіданні проголосували не менш ніж п'ять членів Конкурсної комісії.
Конкурсна комісії формує та оприлюднює списки кандидатів, відібраних комісією для участі в наступних етапах конкурсу на кожну з посад.
Вказане свідчить про те, що комісією не приймається у формі окремого рішення щодо відмови у допуску до наступного етапу конкурсу визначеного коло кандидатів. Водночас, згідно копії протоколу засідання Конкурсу комісії Державного бюро розслідування від 05 грудня 2016 р. №30 наведений перелік кандидатів із 19 осіб, які допущені до участі у наступних етапах. Прізвище ОСОБА_1 у даному переліку відсутнє. Вказане свідчить про те, що його не було відібрано комісією для участі в наступних етапах, проте, жодних доводів позиції Комісії, матеріали даних справи не містять.
Суд повторно зазначає про неможливість пересвідчитись яка кількість членів та їх персональний склад Конкурсної комісії проголосували чи не голосували за допуск чи не допуск ОСОБА_1 до наступного етапу конкурсу. Чи приймали участь у голосуванні члени комісії, які, в силу вимог законодавства, не мали права були членами цієї комісії. Взагалі відповідачами не надано об'єктивної можливості здійснити перевірку на предмет законності оскаржуваного позивачем рішення, що у свою чергу унеможливлює пересвідчитись чи був необхідний кворум для прийняття такого рішення, а відтак, на переконання суду не включення ОСОБА_1 до подальшої участі в конкурсних процедурах є протиправною бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Отже, з огляду на відсутність у протоколі засідання Конкурсної комісії ДБР від 05.12.2016 прізвища ОСОБА_1 , Комісія допустила протиправну бездіяльність щодо не допуску його до наступних етапів конкурсних процедур.
Твердження "усі сумніви слід трактувати на користь позивача" є юридичним принципом, який суд вважає за необхідне застосувати при ухваленні рішення у даній справі, оскільки саме суд повинен встановити наявність доказів для розгляду справи по суті, а сторони - надати такі докази.
Позивачем та судом вчинені усі належні та необхідні дії щодо витребування доказів, проте такі дії не призвели до результату. Натомість, відповідач як суб'єкт владних повноважень, у порушення норм частини 2 статті 77 КАС України, не довів суду правомірність та законність дій щодо не допуску позивача до наступних етапів конкурсу, а відтак позов слід задовольнити частково.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Водночас, позивач в судовому засіданні наголошував на тому, що він не ставить вимог зобов'язального характеру, розуміючи неможливість визначити механізм відновлення порушеного права. Водночас, на переконання суду, відсутність об'єктивної можливості відновлення порушеного права, не може бути підставою для відмови позивачу в позові, з огляду на його своєчасне звернення до суду.
Конкурс є швидкоплинною подією, із закінченням якого майже 9 років тому, не можливо його повторне проведення чи відтворення стадії співбесіди позивача.
З 2019 року змінено законодавство щодо визначення правового статусу ДБР, змінено з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган.
Вже відбулось кілька конкурсних процедур щодо обрання керівника ДБР. Так, з 2021 року згідно Указу Президента від 31.12.2021 року №691/2021 ДБР очолює ОСОБА_15.
Враховуючи вищезазначене, а також позицію позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 480 грн (а.с.4 т.1).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також склад відповідачів, суд вважає за можливим стягнути на користь позивача 240 (480/2) гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Президента України, Верховної Ради України і Кабінет Міністрів України - солідарно по 80,00 гривні.
Керуючись ст.ст.17, 77, 90, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Президента України (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11), Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 5 ЄДРПОУ 20064120) і Кабінет Міністрів України (м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 ЄДРПОУ 00031101) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань щодо не допущення 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 до участі в наступних етапах конкурсу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Президента України, Верховної Ради України і Кабінет Міністрів України по 80,00 гривень солідарно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК