19 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7292/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача-1: Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, АДРЕСА_2
до відповідача - 2: Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, АДРЕСА_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1)визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування йому основних видів щомісячного грошового забезпечення за період з вересня 2022 по січень 2023, додаткових видів щомісячного грошового забезпечення - за період з серпня 2022 по січень 2023 року та грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати йому основні види щомісячного грошового забезпечення за період з вересня 2022 по січень 2023, додаткові види щомісячного грошового забезпечення - за період з серпня 2022 по січень 2023 року та грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно;
3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення виплати йому основних видів грошового забезпечення за період з вересня 2022 по січень 2023, додаткових видів грошового забезпечення - за період з серпня 2022 по січень 2023 та грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому основні види щомісячного грошового забезпечення за період з вересня 2022 по січень 2023, додаткові види щомісячного грошового забезпечення - за період з серпня 2022 по січень 2023 та грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно;
5) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому середнє грошове забезпечення, починаючи з 10.02.2023 по день фактичного розрахунку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 р. у справі №340/7292/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
05.11.2025р. до суду надійшла заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення (вх.№33277/25)
Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 19.11.2025 року.
В судове засідання сторони не прибули. Від представника позивача надійшли письмові заперечення проти поданої заяви.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду клопотання про відстрочення виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 по справі № 340/7292/23 позовні вимоги задоволено частково. Вказане рішення набрало законної сили 18.10.2024.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приписами ч.1 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із ч. 3 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Водночас, єдиною правовою підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, відповідно до положень статей 72-77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
З наданої відповідачем заяви вбачається, що підставами для її заявлення слугував факт відсутності на рахунках військової частини коштів за КЕКВ 2800, в тому числі призначених для виконання судового рішення в справі №340/7292/23.
У постанові від 06.12.2019р. по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.
Як зазначив відповідач, на даний момент кошти на виплату рішення суду відсутні, що унеможливлює виконання рішення.
Відповідач не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов'язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.
Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Кечко проти України").
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має з урахуванням поточних умов вишукувати заходів для найшвидшого поновлення прав позивача, а відстрочення виконання рішення суду призведе до необґрунтованого та невизначеного у часі продовження порушення законних прав та інтересів позивача.
Крім того, заява не містить підстав для висновку, що після завершення терміну відстрочення рішення суду буде виконано, що нівелює значення інституту судового захисту прав громадян.
Суд звертає увагу, що відповідач заявляє клопотання про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік, який значно перевищує строк розгляду справи в адміністративному суді в порядку спрощеного позовного провадження, що на думку суду, є непропорційним.
Враховуючи вищезазначене, заявником не було доведено існування виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяву представника військової частини про відстрочення виконання судового рішення у справі №340/7292/23.
Керуючись ст.ст.248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_2 про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.
Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений статтями 294, 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО