про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7740/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1)визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
2)зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким перерахувати та виплатити йому, який отримав поранення 11.12.2022 року, в результаті чого перебував на стаціонарному лікуванні з 05.01.2023 по 06.01.2023, з 06.01.2023 по 03.02.2023, з 03.02.2023 по 21.02.2023, з 06.03.2023 по 06.04.2023, з 07.04.2023 по 11.04.2023, потім було проведено ВЛК 11.04.2023 і в результаті чого визначили, що він потребує відпустки на 30 календарних днів до 11.05.2023 і потім 25.05.2023 проведено ВЛК і знову відпустка на 30 календарних днів до 25.06.2023, а вже з 07.07.2023 по 31.07.2023, та з 26.08.2023 по 15.12.2023 перебував на стаціонарному лікуванні. 15.12.2023 ВЛК, яка визначила, що травма тяжка, пов'язана із захистом батьківщини та потребує відпустки на 30 календарних днів, до 15.01.2024 року. Проведене ВЛК було від 05.04.2024, потім з 11.04.2024 по 08.05.2024, з 09.05.2024 по 23.05.2024, з 24.05.2024 по 28.05.2024, з 19.06.2024 по 10.09.2024, з 16.09.2024 по 17.10.2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні, потім знову ВЛК від 17.10.2024 і визначили, про те, що він потребує відпустки по лікуванню до 02.11.2024. З 18.10.2024 по 07.11.2024, з 09.11.2024 по 18.06.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні і проведене ВЛК від 11.03.2025, визначило, що він потребує відпустки в 90 календарних днів, тобто до 11.06.2025 року, додаткову винагороду, згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазнаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В даному випадку позивачем не зазначено адресу військової частини НОМЕР_1 (область, район, місто, вулиця, номер будинку).
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням усіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України, для відповідача, у відповідності до ст.ст.160, 161 КАС України, у відповідній кількості до сторін.
Відповідно до пунктів 4,5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. У рамках адміністративного судочинства:
- дії це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
- бездіяльність це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
- рішення це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Захист порушеного права визначений шляхом зобов'язання відповідача видати наказ, яким перерахувати та виплатити йому, який отримав поранення 11.12.2022 року, в результаті чого перебував на стаціонарному лікуванні з 05.01.2023 по 06.01.2023, з 06.01.2023 по 03.02.2023, з 03.02.2023 по 21.02.2023, з 06.03.2023 по 06.04.2023, з 07.04.2023 по 11.04.2023, потім було проведено ВЛК 11.04.2023 і в результаті чого визначили, що він потребує відпустки на 30 календарних днів до 11.05.2023 і потім 25.05.2023 проведено ВЛК і знову відпустка на 30 календарних днів до 25.06.2023, а вже з 07.07.2023 по 31.07.2023, та з 26.08.2023 по 15.12.2023 перебував на стаціонарному лікуванні. 15.12.2023 ВЛК, яка визначила, що травма тяжка, пов'язана із захистом батьківщини та потребує відпустки на 30 календарних днів, до 15.01.2024 року. Проведене ВЛК було від 05.04.2024, потім з 11.04.2024 по 08.05.2024, з 09.05.2024 по 23.05.2024, з 24.05.2024 по 28.05.2024, з 19.06.2024 по 10.09.2024, з 16.09.2024 по 17.10.2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні, потім знову ВЛК від 17.10.2024 і визначили, про те, що він потребує відпустки по лікуванню до 02.11.2024. З 18.10.2024 по 07.11.2024, з 09.11.2024 по 18.06.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні і проведене ВЛК від 11.03.2025, визначило, що він потребує відпустки в 90 календарних днів, тобто до 11.06.2025 року, додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України та ст.245 КАС України.
При цьому, вважаю за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Необхідно зазначити, що приписами ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23.
До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Крім того, дія ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, розглядаючи питання щодо застосування строків звернення до суду у спірних правовідносинах стосовно виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2020 по 30.03.2023, вказав: "...,спірний період [з 01.02.2020 по 30.03.2023] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19.07.2022] та після цього. Період з 01.02.2020 до 19.07.2022 регулюється положеннями ст. 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком. Проте період з 19.07.2022 по 30.03.2023 регулюється вже нині чинною редакцією ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум..".
Враховуючи зазначене, на момент виникнення спірних правовідносин на них вже поширювалась дія приписів ст. 233 КЗпП України у редакції чинній з 19.07.2022, відтак для звернення до суду з даними позовними вимогами застосуванню підлягає тримісячний строк.
У цій справі позивач стверджує, що має право на отримання додаткової винагороди за період з 05.01.2023 по 06.01.2023, з 06.01.2023 по 03.02.2023, з 03.02.2023 по 21.02.2023, з 06.03.2023 по 06.04.2023, з 07.04.2023 по 11.04.2023; з 07.07.2023 по 31.07.2023, з 26.08.2023 по 15.12.2023, з 11.04.2024 по 08.05.2024, з 09. 05.2024 по 23.05.2024, з 24.05.2024 по 28.05.2024, з 19.06.2024 по 10.09.2024, з 16.09.2024 по 17.10.2024, з 18.10.2024 по 07.11.2024, з 09.11.2024 по 18.06.2025 року, однак так винагорода йому не була виплачена у відповідні розрахункові періоди.
Суд зауважує, що, згідно з наказом від 25.06.2025 за №176, позивач виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення 25.06.2025, тобто саме на цю дату в нього виникла об'єктивна можливість оцінити повноту проведеного з ним грошового розрахунку, включно з додатковими виплатами відповідно до постанови КМУ № 168. У разі відсутності певних нарахувань, позивач мав реальну можливість ініціювати запити щодо цих виплат або звернутися до суду у тримісячний строк, визначений ст. 233 КЗпП України.
З урахуванням цього, подання позову лише 13 листопада 2025 року, при тому, що момент, коли позивач мав об'єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав настав значно раніше, свідчить про пропущення, передбаченого ст. 233 КЗпП України, тримісячного строку звернення до суду.
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви таку заяву позивачем не долучено.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО