Ухвала від 19.11.2025 по справі 903/806/21

УХВАЛА

19 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 903/806/21 (903/491/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Волинській області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025

та рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2025

у справі № 903/806/21 (903/491/25)

за позовом Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області

про зобов'язання вчинити дії

у межах справи №903/806/21

за заявами Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусінвестгруп"

до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство?

ВСТАНОВИВ:

09.10.2025 Головне управління Державної податкової служби у Волинській області через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 та рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2025 у справі № 903/806/21 (903/491/25) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2025 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 та рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2025 у справі № 903/806/21 (903/491/25) залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме - надати докази сплати судового збору у встановленому порядку у розмірі 4844,80 грн., виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підстави підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

03.11.2025 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області надійшла заява щодо усунення недоліків касаційної скарги, до якої додана квитанція про сплату судового збору та касаційна скарга в новій редакції.

Верховний Суд вивчивши матеріали заяви на усунення недоліків касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, перевірив аргументи скаржника та дійшов висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.

Як було зазначено в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права (пункт, частина, стаття), щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також норма права щодо застосування якої висновки Верховного Суду, викладені у постановах, не були враховані під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Тобто, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати норму права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо її застосування.

Разом з тим у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Тобто, для цілей зазначеної норми висновок про застосування норми права повинен бути викладений у постанові Верховного Суду, а також цей висновок повинен бути застосований апеляційним судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення; скаржник має обґрунтувати необхідність відступлення від такого правового висновку.

Однак, пояснення щодо підстав касаційного оскарження, викладені в заяві про усунення недоліків касаційної скарги, фактично повторює зміст попередньої касаційної скарги і не містить обґрунтування та уточнення підстав для касаційного оскарження судових рішень, з урахуванням вимог вказаної ухвали суду від 27.10.2025 про залишення касаційної скарги без руху. Зі змісту касаційної скарги та заяви не вбачається, у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідних норм права, та як, на думку скаржника, відповідні норми повинні застосовуватися у спірних правовідносинах.

За приписами ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що скаржник не усунув недоліків поданої ним касаційної скарги, оскільки не обґрунтував належним чином наведених підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 287 названого Кодексу.

Частиною другої статті 292 ГПК України унормовано, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 292 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини п'ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Наявність зазначеної ухвали не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду з касаційною скаргою на оскаржені судові рішення у справі, оформивши скаргу відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 та рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2025 у справі № 903/806/21 (903/491/25) повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк