19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 917/924/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 (колегія суддів у складі: Рассолов В.В. - головуючий, Хачатрян В.С., Гетьман Р.А.)
та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.08.2025 (суддя Паламарчук В.В.)
у справі № 917/924/24
за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області
до Акціонерного товариства "Ракурс 49"
про банкрутство,
Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області) 05.11.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.08.2025 у справі № 917/924/24, якою зокрема, стягнуто з скаржника на користь арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора Акціонерного товариства "Ракурс 49" у розмірі 169550,00 грн та 364,00 грн - понесених витрат.
Здійснивши перевірку касаційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.08.2025 у справі №917/924/24 задоволено клопотання ліквідатора Акціонерного товариства "Ракурс 49" арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, стягнення грошової винагороди у цій справі, затверджено звіт арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича про нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора у справі №917/924/24 про банкрутство Акціонерного товариства "Ракурс 49" за період з 30.07.2024 по 31.03.2025 у розмірі 169550,00 грн. нарахованої основної грошової винагороди, та звіту про понесення витрат у розмірі 364,00 грн; стягнуто з ГУ ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора Акціонерного товариства "Ракурс 49" у розмірі 169550,00 грн та 364,00 грн - понесених витрат.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.08.2025 у справі № 917/924/24 залишено без змін.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першою статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд звертає увагу скаржника, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Згідно з пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.
Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025, прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Полтавської області від 14.08.2025 щодо розгляду питання про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.08.2025 у справі № 917/924/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 917/924/24 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.08.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков