18 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 918/1067/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Случ О. В.,
розглянув матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі
за позовом заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради
до: 1) Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради,
2) Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація"
про усунення перешкод у користуванні майном та його повернення.
У листопаді 2024 року заступник керівника Рівненської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі - позивач та/або Міськрада) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - відповідач-1 та/або Управління), Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (далі - відповідач-2 та/або ТДВ "Рівнефармація"), в якому просив:
- усунути перешкоди власнику - Міськраді у здійсненні права користування та розпорядження комунальним майном шляхом скасування реєстрації права приватної власності Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" (ЄДРПОУ 22572748) на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 14972573) - нежитлові приміщення підвального та першого поверхів, розташовані за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Тувинських Добровольців, буд. 8;
- зобов'язати ТОВ "Рівнефармація" (код ЄДРПОУ 22572748) повернути Міськраді протирадіаційне укриття № 67771 площею 40 кв. м, що знаходиться в приміщенні підвального поверху п'ятиповерхового житлового будинку № 8 по вул. Тувинських Добровольців (сучасна Волонтерська) в місті Рівне.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами незаконної, всупереч законодавчих заборон, приватизації спірної захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 67771, оскільки такі споруди були віднесені до об'єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, а тому не могли відчужуватися із державної чи комунальної власності у приватну.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.04.2025 у справі № 918/1067/24 позов Прокурора задоволено частково, усунуто перешкоди власнику - Міськраді у здійсненні права користування та розпорядження комунальним майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення підвального поверху площею 36 кв. м, розташоване за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Тувинських Добровольців, буд. 8 та зобов'язано ТДВ "Рівнефармація" повернути Міськраді протирадіаційне укриття № 67771 площею 36 кв. м, що знаходиться в приміщенні підвального поверху п'ятиповерхового житлового будинку № 8 по вул. Тувинських Добровольців (сучасна Волонтерська) в місті Рівне. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права приватної власності ТДВ "Рівнефармація" на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення підвального поверху площею 4 кв.м. Також суд відмовив у задоволенні позову до Управління.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 918/1067/24 рішення Господарського суду Рівненської області від 09.04.2025 скасоване, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 918/1067/24, Прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення Господарського суду Рівненської області від 09.04.2025 - залишити в силі.
За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Прокурор у поданій касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", статті 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 32 Кодексу цивільного захисту України, Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, та порушив норми процесуального права, а саме статті 79, 86, 236, 237 ГПК України, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, у результаті чого зроблено помилкові висновки про відмову у позові.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Прокурор вказує, на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пунктів 15, 16, 18 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, пункту 1 Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 щодо того, що облікова документація на захисну споруду цивільного захисту не є підтвердженням статусу об'єкта як протирадіаційного укриття та що висновок експерта може бути тим документом, що визначає приналежність чи навпаки неприналежність об'єкта до захисних споруд цивільного захисту, положень СНіП 3.01.09.-84 "Прийом до експлуатації закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання в мирний час", затверджених поставною Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва від 20.07.1981 № 11, СНіП 3.01.04.-87 "Прийом до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів захисних споруд цивільної оборони та їх утримання у мирний час", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 21.04.1987 № 84, а також ДБН А.3.1-9-2000 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання", затверджених наказом Держбуду України від 13.10.2000 № 229, відповідно до яких, паспорт сховища (протирадіаційного укриття), на момент виникнення спірних правовідносин, був лише документом, який мав знаходитись безпосередньо в приміщенні захисної споруди.
ТОВ "Рівнефармація" у відзиві вказує, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Прокурор надав на адресу суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У свою чергу, ТОВ "Рівнефармація" надало заперечення на клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Крім цього, Прокурор надав на адресу Суду письмові пояснення.
Разом з цим, під час розгляду матеріалів касаційної скарги у справі № 918/1067/24 колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 29.10.2025 справу № 922/2484/24 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У зазначеній справі Чугуївська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою.
При цьому зі змісту касаційної скарги та судових рішень у справі вбачається, що предмет позову, підстави виникнення спору у вказаній справі № 922/2484/24 та у справі № 918/1067/24, що розглядається, є подібними.
Колегія суддів Касаційного господарського суду також враховує, що в судах усіх інстанцій господарської юрисдикції перебуває значна кількість аналогічних справ про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою (спорудою цивільного захисту) за позовами прокурорів, які звернулися до суду в інтересах держави.
Наведене свідчить про наявність кількісного критерію необхідності оцінки наявної виключної правової проблеми.
У свою чергу про наявність якісного критерію свідчить, за висновками Суду у вказаній справі № 922/2484/24, відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ураховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що результат касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у справі № 918/1067/24 пов'язаний із результатом касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 922/2484/24, Суд дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі № 918/1067/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2484/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 918/1067/24 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2484/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Г. М. Мачульський
О. В. Случ