Справа № 636/5598/25 Провадження№ 2-а/636/97/25
13 листопада 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю.М., за участю секретаря Селевко Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління патрульної поліції в Харківській області та Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
03 липня 2025 року до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління патрульної поліції в Харківській області та Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.06.2025 року в селищі Рогань (дорога М-03 Київ-Харків-Довжанський) під час відпрацювання виклику єо 5334 від 23.06.2025 року за фактом ДТП було встановлено, що на транспортному засобі Audi 80 державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі вищезазначеного інспектором відділення поліції №1 (Липці) ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітаном поліції Куликовим Олександром Володимировичем було винесено постанову серії ЕНА №5048432 від 23.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивач вважає, що дана постанова винесена незаконно та необґрунтовано і підлягає скасуванню, виходячи з того, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 11 березня 2024 року, та не зобов'язаний мати внутрішній договір страхування у період до 30 червня 2025 року згідно п. 4-1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо компенсації витрат певних категорій осіб" від 17.04.2025 № 4369-IX.
Посилаючись на такі та інші обставини, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та просить її скасувати.
Ухвалою Чугуївського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду, визначено розгляд провадити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями) (далі ПДР України).
Відповідно до пункту 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом ст. ст. 8 ч. 1, 19 ч. 2 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 52Закону України" Про дорожній рух" закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", перевірка наявності чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Позивачу закидається вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом, який не пред'явив страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або не пред'явив чинний внутрішній електронний договір обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, що є порушенням 2.1 ґ) ПДР.
Згідно абзаців 1, 2 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ,на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України. Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З 1 січня 2025 року набули чинності зміни до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Статтею 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено особливості визначення розміру страхової премії для окремих категорій фізичних осіб. Так, розмір страхової премії за внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків для страхувальника, який є громадянином України - учасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо компенсації витрат певних категорій осіб" від 17.04.2025 № 4369-IX пункт 1 частини першої статті 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після слів "учасником бойових дій" було доповнено словами "особою з інвалідністю внаслідок війни".
Також, цим самим законом № 4369-IX від 17.04.2025 Розділі VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було доповнено пунктом 4-1 такого змісту:
"З 1 січня 2025 року до 31 грудня року, наступного після року припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, страхувальники - учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на отримання повної компенсації сплаченої ними страхової премії за внутрішнім договором страхування, укладеним відповідно до статті 13 цього Закону. Порядок та умови виплати такої компенсації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності внутрішнього договору страхування у особи, яка належить до категорій, зазначених в абзаці першому цього пункту, за шкоду, заподіяну такою особою у період з 1 січня 2025 року до 30 червня 2025 року, здійснюється регламентна виплата за рахунок коштів фонду захисту потерпілих на умовах, встановлених цим Законом, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 43 цього Закону. При цьому МТСБУ не має права зворотної вимоги, визначеного пунктом 1 частини другої статті 37 цього Закону, до особи, яка належить до категорій, зазначених в абзаці першому цього пункту, крім випадків, якщо така особа:
1) керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції;
2) керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії;
3) після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);
4) використовувала транспортний засіб для вчинення кримінального правопорушення."
Тобто у період з 1 січня 2025 року по 30 червня 2025 року у Позивача, як особи з інвалідністю внаслідок війни не виникає зобов'язання мати внутрішній договір страхування.
Саме це зазначено в пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо компенсації витрат певних категорій осіб" №12295-2 від 19.12.2024: Крім того, законопроект вводить перехідний період до 30 червня 2025 року, протягом якого наявність внутрішнього договору страхування для зазначених категорій осіб не є обов'язковою.
Перевіривши матеріали справи, Суд встановив, що 23.06.2025 року в селищі Рогань (дорога М-03 Київ-Харків-Довжанський) під час відпрацювання виклику єо 5334 від 23.06.2025 року за фактом ДТП було встановлено, що на транспортному засобі Audi 80 державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі вищезазначеного інспектором відділення поліції №1 (Липці) ХРУП №2 ГУНП в Харківській області капітаном поліції Куликовим Олександром Володимировичем було винесено постанову серії ЕНА №5048432 від 23.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 11 березня 2024 року, та не зобов'язаний мати внутрішній договір страхування у період до 30 червня 2025 року згідно п. 4-1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо компенсації витрат певних категорій осіб" від 17.04.2025 № 4369-IX.
Таким чином, на підставі наведених аргументів, Постанова серії ЕНА №5048432 від 23.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 126 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню з тих підстав, що: постанова винесена з грубими процесуальними порушеннями; в справі про адміністративне правопорушення відсутні докази, що підтверджують вчинення правопорушення; відсутній склад адміністративного правопорушення га відсутні підстави притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління патрульної поліції в Харківській області та Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора відділення поліції №1 (Липці) ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, капітана поліції Куликова Олександра Володимировича серія ЕНА № 5048432 від 23.06.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Ю.М. Гніздилов