Справа № 636/3587/25 Провадження№ 1-кс/636/1164/25
29 вересня 2025 року слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області в м. Чугуїв скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області щодо неналежного внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
29 вересня 2025 року до провадження слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області щодо неналежного внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування вимог, викладених у скарзі, ОСОБА_3 зазначає, що на виконання ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 09 липня 2025 року уповноваженими особами Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 10 квітня 2025 року. Скаржник наголошує на тому, що зазначені особи умисно, з політичних причин, не звертають уваги на його вимоги щодо кваліфікації злочину, як замах на вбивство, хоча для цього є всі підстави. Вони не бажають розглядати його клопотання від 22 серпня 2025 року та від 25 серпня 2025 року відносно зазначеного судового рішення - ухвали суду, що є порушенням ст. 220 КПК України.
В прохальній частині своєї скарги скаржник просив далі мовою оригіналу: «Прошу скасувати разом з апеляційним судом», «Відмінити сфабриковану постанову про відмову в задоволені клопотання від 03 вересня 2025 року з метою нерозгляду мої звернень клопотань від 22.08.2025 року»
«Прошу розглянути відповідь Чугуївської місцевої прокуратури від 19 липня 2017 року № 0229 р. щодо розслідування вбивств власників земельних ділянок, так як в с. Шелудьківка умирають люди, що були власниками земельних ділянок при невідомих обставинах, наприклад вбивство двох фермерів в с. Шелудьківка ОСОБА_4 якого отруїли, доказом того є той факт що фермерські землі рідним загиблого не дістались і ОСОБА_5 люди в формі били поки не вбили і ставок також не дістався рідним загиблого і ніхто так і не розслідував зазначені вбивства і так само і мене хотят убити. Допомогти внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не тільки за замах на мене на вбивство ст. 115 КК України, і за блокування моїх звернень до Європейського суду з прав людини ст. 364 КК України зловживання владою, так як одна людина не взмозі боротися з усією державою на це є міжнародні інстанції бо навіть за словами очевидців Гітлерівська Німеччина давала Українцям землю. На Україні, а радянська влада, бо тов Агрофірма ім. Гагаріна це змінена назва колишнього Радгоспу ім. Гагаріна і за землю убивають грабують і відбирають у українців землю.»
Дослідивши скаргу та додані до неї документами, слідчий судді доходить до наступного висновку.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - вказаний перелік є вичерпним.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати слідчих, процесуальних прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12025221260000393 від 31 липня 2025 року, вчинити певні дії, а саме - змінити фабулу та правову кваліфікацію з ч. 3 ст. 15 та ч. 2 ст. 190 ККУ на ч. 1 ст. 115 КК України.
На думку скаржника, особою уповноваженою на внесення відомостей до ЄРДР не в повному обсязі внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, відомості до ЄРДР внесено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 2 ст. 190 ККУ, в той час, як скаржник вважає, що було вчинено злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.
Щодо посилань скаржника на невірну кваліфікацію кримінального правопорушення у витязі з ЄРДР, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований статтею 214 КПК та Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020).
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5статті 214 КПК до ЄРДР вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Необхідність зміни стороною обвинувачення правової кваліфікації тієї самої події кримінального правопорушення, відомості про які вже внесені до ЄРДР, не є підставою для повторного внесення до ЄРДР відомостей щодо тієї ж події, але з іншою кваліфікацією.
Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (пункт 3 розділу 1 Положення про ЄРДР).
Зміст пункту 7 розділу 4 Положення про ЄРДР передбачає здійснення перевірки наявності вже розпочатих досудових розслідувань за певним фактом саме по фактичним даним (дата вчинення кримінального правопорушення; територію вчинення правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; найменування юридичної особи; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру), а не по правовій кваліфікації. Метою цього є недопущення ситуацій неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР під різними номерами.
Пункт 5 частини 5 статті 214 КПК містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.
Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри. Стаття 277 КПК не передбачає вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова ККС ВС у справі № 578/789/19 від 21.04.2021). Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.
Здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК не передбачено. Виправлення допущених слідчим, дізнавачем помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Самостійне визначення особою у заявах про злочин наявності певної статті КК та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме ці злочини. Крім того, слідчий, прокурор не зобов'язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Той факт, що кримінальне провадження № 12025221260000393 зареєстроване, свідчить про можливість (й обов'язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у тому числі й до правової кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України, яку заявник вважає правильною. На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК), подання доказів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (частина 1 статті 56 КПК).
Таким чином на підставі наведеного та виходячи з того, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено порядку зміни формулювання вже здійсненої дії щодо внесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою.
Щодо вимоги скарги, які стосуються розслідувань про блокування його звернень до Європейського суду з прав людини провадження за підслідністю, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ч.1 ст. 303 КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, оскарження вказаної в скарзі бездіяльності дізнавача/прокурора не входить до передбаченого переліку, а відтак, вимоги заявника викладені в прохальній частині скарги, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_3 не позбавлений можливості, в рамках вищезазначеного кримінального провадження, в порядку статті 220 КПК України, звертатися до слідчого або прокурора із відповідними клопотаннями, зокрема з приводу додаткових або нових відомостей, які на його думку стосуються цього провадження.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслі ст. 218 КПК України, спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Виходячи з ч.1 ст. 36 КПК України, слідчий суддя позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) прокурору, або слідчому у провадженні на здійснення відповідних дій, адже останні є самостійними у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що відомості за вказаними у скарзі обставинами внесені до ЄРДР, враховуючи, що до повноважень слідчого судді не входить зобов'язання слідчого вносити зміни до ЄРДР
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304, ст.ст. 307, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
постановив:
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області щодо неналежного внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Повернути ОСОБА_3 вказану скаргу разом з доданими до неї додатками.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя ОСОБА_1