Справа № 645/5468/25
Провадження № 2/645/2782/25
19 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Феленко Ю.В.,
за учасю:
секретаря судових засідань - Товстої Є.А.,
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вищезазначеним позовом, в якому просять:
- стягнути з Відповідача 1 ОСОБА_3 на користь Позивача 1 ОСОБА_1 компенсацію за завдану залиттям квартири майнову шкоду у розмірі частини від 72 842 (сімдесят дві тисячі вісімсот сорок дві) гривня 00 копійок, яка становить 36 421 (тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна) гривня, 00 копійок;
- стягнути з Відповідача 2 ОСОБА_4 на користь Позивача 1 ОСОБА_1 компенсацію за завдану залиттям квартири майнову шкоду у розмірі частини від 72 842 (сімдесят дві тисячі вісімсот сорок дві) гривня 00 копійок, яка становить 36 421 (тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна) гривня, 00 копійок;
- стягнути з Відповідача 1 ОСОБА_3 на користь Позивача 1 ОСОБА_1 компенсацію за оплату звіту про оцінку розміру реальних збитків № О2/07/25/02 від 21 липня 2025 року у розмірі частини від 18 300 (вісімнадцять тисяч триста) гривень, 00 копійок, яка становить 9 150 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень, 00 копійок;
- стягнути з Відповідача 2 ОСОБА_4 на користь Позивача 1 ОСОБА_1 компенсацію за оплату звіту про оцінку розміру реальних збитків № О-2/07/25/02 від 21 липня 2025 року у розмірі частини від 18 300 (вісімнадцять тисяч триста) гривень, 00 копійок, яка становить 9 150 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень, 00 копійок;
- стягнути з Відповідача 1 ОСОБА_3 на користь Позивача 1 ОСОБА_1 компенсацію за завдану залиттям квартири моральну шкоду у розмірі частини від 26 957 (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень, 00 копійок, яка становить 13 478 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень, 50 копійок;
- стягнути з Відповідача 2 ОСОБА_4 на користь Позивача 1 ОСОБА_1 компенсацію за завдану залиттям квартири моральну шкоду у розмірі частини від 26 957 (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень, 00 копійок, яка становить 13 478 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень, 50 копійок;
- стягнути з Відповідача 1 ОСОБА_3 на користь Позивача 2 ОСОБА_2 компенсацію за завдану залиттям квартири моральну шкоду у розмірі частини від 2 000 (двадцять вісім тисяч) гривень, 00 копійок, яка становить 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, 00 копійок;
- стягнути з Відповідача 2 ОСОБА_4 на користь Позивача 2 ОСОБА_2 компенсацію за завдану залиттям квартири моральну шкоду у розмірі частини від 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень, 00 копійок, яка становить 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, 00 копійок, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що позивач, ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 16.01.1997. Також з 2019 року за вказаною адресою проживає позивач 2 ОСОБА_2 - чоловік ОСОБА_1 та ОСОБА_5 2008 року народження - неповнолітній син ОСОБА_2 .
Останні шість років кухню, вбиральню і ванну кімнату квартири АДРЕСА_1 неодноразово заливали власники АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище. Позивач 1 ОСОБА_1 просила відповідачів викликати профільного спеціаліста з метою проведення ремонтних робіт, пропонувала допомогу й конструктивне вирішення проблеми, що призводила до залиття її квартири. Щоразу відповідачі відмовлялися від професійних ремонтних робіт слюсарями-сантехніками. У квітні 2022 року позивачу 1 ОСОБА_1 стало відомо від відповідача ОСОБА_4 , що внутрішньоквартирна врізка зливного бачка знаходиться в аварійному стані та може спричинити залиття квартири позивача. ОСОБА_4 пообіцяла провести ремонтні роботи аварійної ділянки внутрішньоквартирної врізки зливного бачка. Проте, як з'ясувалось пізніше та про що зазначено в акті обстеження квартири АДРЕСА_1 по зверненню власниці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 з метою встановлення факту та причин залиття квартири АДРЕСА_3 зазначено, що відповідачі жодного разу не звертались до КП «Харківводоканал» з питань ремонту внутрішньоквартирних труб.
В ніч з 11 липня 2025 року на 12 липня 2025 року відбулося протікання холодної води із квартири АДРЕСА_4 , яка належить відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , до розташованої поверхом нижче квартири АДРЕСА_3 , яка належить позивачу ОСОБА_1 ..
Відповідач ОСОБА_3 відмовився приходити до квартири АДРЕСА_3 з метою огляду завданих збитків внаслідок залиття. Відповідач ОСОБА_4 оглянула виключно коридор. Вирішувати питання завданих збитків відповідач 1 і відповідач 2 категорично відмовились.
15 липня 2025 року, на вимогу власниці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , комісією у складі начальника дільниці Комплексу «Харківводовідведення» Немишлянського району ТО ВВС Дикої І.П., майстра дільниці Комплексу «Харківводовідведення» Немишлянського району ТО ВБС ОСОБА_6 та слюсаря-сантехніка Комплексу «Харківводовідведення» дільниці Немишлянського району управління з ТО ВБС Гріненка А.В., складено акт обстеження квартири АДРЕСА_1 по зверненню власниці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 з метою встановлення факту та причин залиття квартири АДРЕСА_3 .
При обстеженні було встановлено пошкодження внутрішньоквартирної врізки на зливний бачок унітазу в квартирі АДРЕСА_4 , яка належить відповідачам, що призвело до протікання холодної води та залиття квартири АДРЕСА_3 . Внаслідок цього виникли пошкодження у квартирі АДРЕСА_3 : були повністю залиті стеля, стіни та підлога коридору, вбиральні, ванної кімнати, кухні та частково залиті стеля та стіни двох жилих кімнат.
Згідно із висновком звіту про оцінку розміру реальних збитків № О- 2/07/25/02 від 21 липня 2025 року, що наданий СОД Товарна біржа «УРТБ», розмір матеріального збитку, завданого власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття, станом на дату складання висновку 08 серпня 2025 року становить 72 842 гривні 00 копійок, у тому числі: оздоблення - 56 652 гривні, 00 коп. і рухоме майно - 16 190 гривень, 00 коп.
Крім того, позивачі просять стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду. Позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що вона зазнала моральних страждань від пошкодження квартири і майна, в якій вона мешкає 26 років. Всі ці роки позивач ОСОБА_1 тричі робила ремонт, двічі замінювала стояки холодної та гарячої води, підтримувала квартиру у належному санітарно- гігієнічному стані. Позивач ОСОБА_1 займає відповідальну позицію щодо належного утримання власної квартири, прибудинкової території та санітарно-гігієнічного стану під'їзду АДРЕСА_5 , де розташована її квартира. Наразі в залитій квартирі АДРЕСА_3 неможливо знаходитися довгий час через те, що важко дихати повітрям із пліснявою та цвіллю, які проявляються на всій площі залитої квартири, а саме: в коридорі, вбиральні, ванній кімнати, кухні та житловій кімнаті - спальні. Для локальної боротьби з пліснявою та цвіллю позивачі вимушені використовувати хлоровмісні препарати та фунгіцидні засоби, які ефективні в умовах закритого простору. Враховуючи сприятливі температурні умови для розмноження плісняви та цвілі, позивачі щодня використовують хлоровмісні препарати та фунгіцидні засоби, що негативно відбивається на їхньому фізичному та психічному здоров'ї. У ОСОБА_1 значно погіршився сон, з'явились ознаки алергічної реакції, головній біль, відчуття нестачі кисню, спостерігається знижений емоційний тон настрою, підвищений рівень тривожності. Крім того, позивач ОСОБА_1 пережила стан шоку, коли побачила залиту квартиру перший раз. З'явились ознаки панічних атак. У результаті позивач 1 ОСОБА_1 вимушена звернутися до сімейного лікаря щодо стабілізації психоемоційного стану. Також позивач ОСОБА_1 стверджує, що пошкодженням квартири їй спричинено моральну шкоду, оскільки вона не змогла реалізувати своє право на відпочинок, оскільки залиття квартири відбулось на початку щорічної відпустки ОСОБА_1 .. Тож, позивач ОСОБА_1 замість відпочинку вимушена займатись усуненням наслідків залиття власної квартири, відвідування лікарень і питаннями відшкодування завданих збитків. Позивачі вважають, що це безпосередньо пов'язано із залиттям квартири та псуванням майна. Позивач ОСОБА_1 вважає, що їй нанесено моральну шкоду, яка дорівнює сумі відпускних та має бути відшкодована у розмірі 26 957 гривень 00 коп.
Також позивач ОСОБА_2 стверджує, що пошкодженням квартири, в якій він проживає вже 6 років разом з неповнолітнім сином ОСОБА_5 2008 року народження, йому спричинено моральну шкоду. Через використання хлоровмісних препаратів і фунгіцидних засобів для боротьби з пліснявою та цвіллю, позивач ОСОБА_2 вимушений був відправити свого сина в село замість того, щоб керувати науково-дослідною роботою сина та надати дитині можливість займатись підготовкою до складання НМТ на 2026 навчальний рік. Проведення дослідження його сином науково-дослідницьких робіт для участі у Всеукраїнському конкурсі захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України в цьому році з метою представлення результатів на конкурсі у 2026 році неможливо, а отже ОСОБА_5 позбавлений права займатись науковими дослідженнями та втратив шанс на додаткові бали при вступі до профільного закладу вищої освіти через події, що відбулися 11 липня 2025 року, тобто - псування майна, неодноразова бездіяльність та відмова відповідачів у вчиненні будь-яких дій по усуненню аварії, перешкоди в звичному відпочинку, додаткові витрати на інше.
Позивач ОСОБА_2 стверджує, що пошкодженням квартири йому спричинено моральну шкоду через використання хлоровмісних препаратів і фунгіцидних засобів для боротьби з пліснявою та цвіллю; у нього спостерігається погіршення сну, головний біль та нестача кисню. Також ОСОБА_2 не зміг реалізувати своє право на відпочинок, оскільки залиття квартири, в якій він проживає, відбулось на початку щорічної відпустки, та замість відпочинку вимушений займатись усуненням наслідків залиття квартири, в якій він мешкає та питаннями відшкодування завданих збитків. ОСОБА_2 вважає, що йому нанесено моральну шкоду, яка дорівнює сумі відпускних та має бути відшкодована у розмірі 28 000 гривень, 00 коп.
Крім того, позивачі просять стягнути з відповідачів понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 1460,99 грн. та витрати на професійну правову допомогу, що становитиме орієнтовно 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 22.08.2025 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачам строк для надання відзиву на позов.
Так, 02.09.2025 відповідачами наданий відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції, відповідачами зазначено, що квартира АДРЕСА_4 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншим членам їх сім'ї. Як зазначено у позові, в ніч з 11 липня на 12 липня 2025 року сталося протікання холодної води із квартири АДРЕСА_4 , яка належить відповідачам, до розташованої поверхом нижче квартири АДРЕСА_3 , яка належить позивачу ОСОБА_1 .. Факт залиття квартири зафіксовано актом обстеження від 15 липня 2025 р., складеним представниками Комплексу «Харківводовідведення» Немишлянського району управління ТО ВБС, де причиною залиття вказано пошкодження внутрішньоквартирної врізки на зливному бачку унітазу в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідачі вважають, що даний акт містить дані, які не в достатній мірі обґрунтовують його зміст та не узгоджуються з доказами, щодо вини відповідачів, оскільки не вказана причина пошкодження, та що саме конкретно пошкоджено. Так, в акті обстеження від 15 липня 2025 року зазначено, що залиття відбулося в результаті пошкодження врізки на зливному бачку унітазу в квартирі АДРЕСА_2 . Однак, врізка стояка холодної води була повністю заглушена. Ні врізка, ні стояк холодної води не знаходилися в аварійному стані. Стояк холодної води не мав хомутів та пошкоджень, труби і врізка були сухими. Врізка мала призначення для підключення зливного шлангу до унітазу попередньої модифікації. До унітазу, за межі стояків води, каналізації, врізка не доходила. Лічильники води (з 2001 року) знаходились окремо від стояка та врізки. Огляд систем водопостачання та водовідведення здійснювався сантехником під час повірки лічильників. Зауважень щодо їхнього стану не було.
Також, зазначений акт не має доказів, що пошкодження відбулося завдяки недбалим або цілеспрямованим діям відповідачів. Твердження позивачів, що витік води та залиття їх квартири спричинені недбалим та неналежним утриманням комунікацій відповідачами є недоведеними та безпідставними. Витік води в ніч з 11 липня на 12 липня 2025 р. відбувся через відрив заглушки з врізання. Крім того, відповідачами одразу було повідомлено в аварійну службу КП «Харківводоканал», працівниками якої з другої спроби була встановлена нова заглушка з рекомендацією заміни труби стояка холодної води на рівні другого поверху, що і було зроблено за кілька днів. Також однією з причин, що могло призвести до ослаблення заглушки на врізці в квартирі АДРЕСА_2 , були потужні вибухи неподалік будинку у зв'язку з військовою агресією російської федерації, що також позначається на стані внутрішньобудинкових комунікаціях внаслідок вібрації від ударних хвиль.
Твердження позивачів про те, що їх квартира неодноразово заливалась з вини відповідачів, не відповідає дійсності, оскільки раніше звернень з цього приводу не було, актів про залиття квартири не складалось.
Причинно-наслідковий зв'язок появи грибка та плісняви в квартирі позивачів внаслідок залиття квартири позивачами не доведений, оскільки квартира АДРЕСА_3 розташована на першому поверсі над підвальним приміщенням.
У відповіді на відзив від 08.09.2025 позивачами зазначено, що інформація, викладена у відзиві на позовну заяву, не відповідає дійсності, а відповідачів не характеризує такими, що відповідально ставляться до дотримання в належному стані і своєчасного ремонту внутрішньоквартирних труб, в тому числі, які з'єднують унітаз зі стояком. Позивачі вважають, що викладена позиція у відзиві не обґрунтована та базується на суб'єктивних уявленнях відповідачів, а не на фактах.
У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги, посилаючись на підстави, викладені вище у позовній заяві та відповіді на відзив. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі у судовому засіданні заперечували проти позову, спираючись на обґрунтування, аналогічні викладеним вище у відзиві на позовну заяву. Просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1, 3статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 07.06.2019 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 319, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . (а.с. 29)
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Як вбачається з положень ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , з урахуванням свідоцтва про зміну імені позивача, серії НОМЕР_2 від 20.05.2011, виданого Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, що підтверджується копією договору купівлі- продажу зазначеної квартири від 16.01.1997 та зареєстрована Харківським міським бюро технічної інвентаризації за реєстровим № П-8-3883 17.01.1997.(т.1, а.с. 15,16)
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 06.11.1998, реєстраційний номер НОМЕР_3 , виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, кв. АДРЕСА_4 на праві спільної сумісної власності відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та членам їх сім'ї. (т.1, а.с. 238)
Як вбачається з акту обстеження від 15.07.2025, складеного та підписаного представниками Комплексу «Харківводовідведення» Немишлянського району управління з ТО ВБС, в ніч з 11.07.2025 на 12.07.2025 квартиру АДРЕСА_1 залило холодною водою, що витекла з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . Квартира АДРЕСА_3 знаходиться на першому поверсі п'ятиповерхового будинку та є приватною власністю ОСОБА_1 .. Квартира АДРЕСА_2 знаходиться на другому поверсі та є приватною власністю ОСОБА_3 .. При обстеженні комісією квартири АДРЕСА_3 встановлено, що в результаті залиття, пошкоджено навісна стеля в кухні у кількості 23 плитки, кухонні меблі, витяжка, підлога (лінолеум) в кухні в двох місцях. ОСОБА_7 в кухні має ознаки залиття, кріплення світла, біля кухонної плити та по центру кухні. Пошкоджені двері в туалетну кімнату, міжкімнатні двері розбухлі, не закриваються. Пошкоджені двері шафи у коридорі. ОСОБА_7 однієї кімнати спальні має ознаки залиття, намокання і зморщування. У результаті обстеження квартири АДРЕСА_2 було встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_3 відбулось в результаті пошкодження врізки на зливний бочок унітазу. Господарі квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 жодного разу не звертались до КП «Харківводоканал» для проведення ремонтних робіт на трубопроводі в квартирі та інших питань, що унеможливлюють затоплення квартири АДРЕСА_3 . Аварійна бригада усунула дефект врізки в квартирі, холодне водопостачання відновлено. (т. 1 а.с. 14)
21.07.2025 між ОСОБА_1 (замовник) та Товарною біржею «УРТБ» (виконавець) укладено Договір №О-21/07/25/02 на проведення робіт з оцінки майна, відповідно до умов п. 1.1. 1.2 Розділу 1. «Предмет договору» виконавець зобов'язується провести незалежну оцінку розміру реальних збитків, що завдані квартирі АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Мета оцінки - визначення збитків, завданих внаслідок залиття, для цілій подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, дата оцінки 21.07.2025. Як це погоджено сторонами договору в його п. 2.1. розділу 2. «Вартість робіт та порядок розрахунків», вартість робіт по даному договору становить 18300,00 грн.. Розділ 10. «Банківські реквізити та юридичні адреси сторін» містить відомості щодо виконавця Товарна біржа «УРТБ» в особі директора Смоленської Ю.О., замовника ОСОБА_1 та містяться їх підписи (т. 1, а.с. 17-18).
Згідно з копією квитанції №227114836 від 22.07.2025 ОСОБА_1 сплатила на користь отримувача Товарної біржи «УРБТ» грошові кошти в сумі 18300,00 гривень (т.1, а.с. 20).
Як вбачається зі Звіту про оцінку розміру реальних збитків від 21.07.2025 (дата оцінки 21.07.2025), суб'єктом оціночної діяльності Товарною біржею «УРБТ» згідно договору №О-21/07/25/02 від 21.07.2025 на проведення незалежної оцінки матеріального збитку об'єкту оцінки: квартири АДРЕСА_1 , зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, нанесеного приміщенням квартири від заливу водою становить 72842,00 грн., у тому числі: оздоблення - 56652,00, рухоме майно - 16190,00 грн..
Звіт підписаний оцінювачем ОСОБА_8 , містить розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. До звіту додано копію Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України Товарній Біржі «УРТБ», свідоцтва № НОМЕР_4 від 14.06.2007 про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, виданого ОСОБА_9 на підставі сертифіката від 08.04.2000 №1645, виданого Фондом державного майна України спільно з Харківським орендним підприємством науково-технічної та економічної інформації і Українським товариством оцінювачів та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 13.11.2004 МФ № 2336, виданого Фондом державного майна України спільно з Харківським центром науково-технічної та економічної інформації. (т.1, а.с. 143-149).
15.07.2025 комісією проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 , про що складено акт. Причиною залиття вказано: пошкодження врізки на зливний бочок унітазу у розташованій вище квартирі АДРЕСА_4 .
Відповідно до звіту про оцінку розміру реальних збитків розмір матеріальної шкоди завданої власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття мешканцями квартири АДРЕСА_4 становить 72842,00 грн.
За правилами ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Вимогами ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відтак, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Водночас, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Як це унормовано положеннями ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За правилами ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Даний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 13.11.2019, прийнятій у справі №757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідне застосувати при розгляді даної справи.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
За правилами ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін'юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ст. 89 ЦПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Так, факт залиття квартири АДРЕСА_1 підтверджується, зокрема вищезазначеним актом обстеження від 15.07.2025 (а.с. 14).
Надаючи оцінку вказаному акту суд керується таким.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). У додатку № 4 до цих Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207, зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організацій (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік ); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.
Наданий суду акт загалом відповідає вимогам, установленим зазначеними вище Правилами, в ньому наведені: дата та місце складання; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причина залиття. Акт складений та підписаний уповноваженими особами.
Отже, суд приходить до висновку про те, що матеріальна шкода була заподіяна позивачу ОСОБА_1 , власнику квартири АДРЕСА_1 саме в результаті залиття квартири та саме з вини відповідачів - власників квартири АДРЕСА_4 .
Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивачів, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Твердження відповідачів, що вказана врізка зливного бачка знаходиться за межами квартири АДРЕСА_4 , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
За цих обставин позов про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири у розмірі 72842,00 грн. підлягає до задоволення.
При цьому суд ураховує, що наданий суду Звіт про оцінку розміру реальних збитків від 21.07.2025 відповідає вимогам ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-ІІІ від 12.07.2001.
Позивачем ОСОБА_1 було сплачено оплату за проведення Звіту про оцінку розміру реальних збитків у розмірі 18300,00 грн., що підтверджується квитанцією від 22.07.2025. (т. 1, а.с. 20)
А отже з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати за проведення Звіту про оцінку розміру реальних збитків у розмірі 18300,00 грн.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідачів спричиненої позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 26957,00 гривень, та позивачу ОСОБА_2 в сумі 28000,00 грн. суд керується таким.
За правилами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов'язання належать до недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Положення ст. 1167 ЦК України містять загальні підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, складовими елементами яких є: шкода, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вина заподіювача шкоди.
Перераховані підстави для деліктних зобов'язань є обов'язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Суд погоджується з доводами позивачів, що внаслідок залиття квартири, вони зазнали душевних страждань, у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів, перенесли емоційне напруження, стрес, негативні емоції та переживання через пошкодження майна, та позбавлення можливості нормально користуватися цим майном, порушення звичайного способу життя позивачів, необхідності докладати додаткових зусиль для нормалізації ситуації та витрачання власного часу для вирішення проблем, пов'язаних з усуненням наслідків залиття квартири.
Суд вважає доведеними обставинами, що відповідачі завдали позивачам моральної шкоди, їх дії були протиправними та винними, а також наявність причинного зв'язку між ними.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд ураховує характер правопорушення (час, місце, епізодичність протиправної поведінки), глибину душевних страждань, обумовлених порушенням звичайного життєвого укладу, ступінь вини відповідачів, а відтак, ураховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що розмір грошового відшкодування завданої позивачу моральної шкоди слід визначити в сумі 6000,00 грн. - по 3000,00 грн. кожному позивачу, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Також позивачі просили стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу, що становитиме орієнтовно 10000,00 грн.
Вирішуючи питання судових витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлюється перелік послуг, які будуть надані клієнту та визначено розмір гонорару, який є формою винагороди адвоката. При встановленні розміру цього гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Визначається гонорар за погодженням лише між адвокатом та клієнтом. Суд не вправі втручатися у ці правовідносини, однак законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Сторона має подати належні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи.
На підтвердження понесення таких витрат, розмір яких визначений як орієнтовний, в розмірі 10000,00 грн., позивачами не надано жодного доказу.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Надання копій цих документів буде прийнято судом як належні докази для доведення понесених витрат, але не гарантує відшкодування заявленої суми в повній мірі, оскільки судом має бути встановлено, що розмір заявлених до відшкодування витрат є розумним та відповідає законним вимогам в даній сфері правовідносин, зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268)…»
Разом з тим, доказів, які можуть слугувати підтвердженням понесених витрат, (акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, тощо), стороною позивача не надано.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення стягнення витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір також покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги на 66,49% від заявлених в позові, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 971,42 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 133, 137, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 23, 319, 322, 625, 1166, 1192 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, що складає 72842,00 грн., у розмірі по 36421,00 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію за оплату звіту про оцінку розміру реальних збитків № О- 2/07/25/02 від 21 липня 2025 року, що складає 18300,00 грн, у розмірі по 9150,00 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, у розмірі по 1500,00 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, у розмірі по 1500,00 грн. з кожного.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 485,71 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники процесу:
Позивач 1 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ;
Позивач 2 - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ,
Відповідач 1 - ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 ;
Відповідач 2 - ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 .
Суддя Ю.В.Феленко