Справа № 128/1181/23
Провадження №11-кп/801/1144/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
захисника
у режимі відеоконференції ОСОБА_8 ,
обвинуваченого
у режимі відеоконференції ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12022020050000431, внесеного до ЄРДР 06.11.2022, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2025, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. городища Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, зареєстрованого як фізична особа-підприємець, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, громадянина України, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Вирішено питання із цивільним позовом та речовими доказами.
У провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває на розгляді кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2025 в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Із вироку встановлено, що ОСОБА_9 06.11.2022 приблизно о 14:00 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «OPEL VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автошляху М-30 сполученням «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Луганськ - Ізварине», зі сторони м. Хмельницький у напрямку м. Немирів, навпроти АЗС № 01/020 ПАТ «УКРНАФТА», розташованої за адресою: вул. Житомирське шосе, 1, м. Вінниця, з необережності, що виразилося кримінальною протиправною самовпевненістю, в порушення вимог п.п. 10.1, 12.3 та вимог дорожньої горизонтальної розмітки 1.3 Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, при зміні напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод для руху або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, перетнув суцільну подвійну лінію горизонтальної розмітки 1.3 Правил дорожнього руху, перетинати яку заборонено, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із технічно справним автомобілем «BMW 320» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по належній смузі руху, у зустрічному напрямку.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «BMW 320» реєстраційний номер НОМЕР_2 :
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: «закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки зліва; закритий перелом лівої ліктьової кістки в нижній третині із зміщенням уламків; вивих основної фаланги 2-го пальця правої кисті», які не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я;
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: «закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці без зміщення уламків, садна обличчя (на лобі справа, у виличній ділянці праворуч), які не являлися небезпечними для життя в момент заподіяння і не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/102-23/3229-ІТ від 16.02.2023 дії водія автомобіля «OPEL VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 , з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1, 12.3 та вимогами дорожньої горизонтальної розмітки 1.3 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля «OPEL VIVARO» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 , які не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля «BMW 320» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_9 вбачаються невідповідність вимогам п.п. 10.1, 12.3 та вимог дорожньої горизонтальної розмітки 1.3 Правил дорожнього руху, де зазначено, що:
п. 10.1. - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
п. 12.3. - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
- горизонтальна дорожня розмітка: п. 1.3 - «Поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, перетинати яку заборонено».
Невідповідність дій водія ОСОБА_9 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв'язку з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди.
Так, під час розгляду даного кримінального провадження до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Клопотання мотивує тим, що на момент розгляду апеляційної скарги встановлено сплив передбачених ст. 49 КК України строків давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за діяння, вчинене 06.11.2022, при цьому він не ухилявся від слідства чи суду та не вчиняв нового кримінального правопорушення, у зв'язку з чим виникли безумовні підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 , які підтримали вказане клопотання, просили його задовільнити, думку представника потерпілих ОСОБА_7 , яка не заперечувала щодо закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, позицію прокурора ОСОБА_6 , яка не заперечувала щодо задоволення вказаного клопотання, оскільки це право обвинуваченого клопотати ро застосування даної норми, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , слід задовільнити з наступних причин.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Тобто, обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 49 КК України визначено підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Зокрема, ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 06.12.2021 (справа №521/8873/18, провадження №51-413 кмо 21) звернуто увагу на те, що імперативний обов'язок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на підозрюваного, обвинуваченого чи захист, які мають право заявити відповідне клопотання.
Відповідно до правового висновку зазначеного у постанові ВС від 11.11.2020 р. у справі №455/229/17, дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке карається штрафом від 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у разі вчинення кримінального нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки. Відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_9 , є нетяжким злочином.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, початком перебігу строку давності є день вчинення кримінального правопорушення, при цьому перебіг строку розпочинається з нуль годин доби, що настає після дня його вчинення, і триває до закінчення передбаченого законом періоду у повних роках, який спливає о 24 годині останньої доби відповідного строку.
Дослідивши матеріали провадження, колегія суддів встановила, що інкриміноване ОСОБА_9 кримінальне правопорушення було вчинене 06.11.2022. З урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, якими визначено трирічний строк давності для кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, та беручи до уваги, що повний строк спливає - 06.11.2025, колегія суддів дійшла висновку, що на момент набрання вироком суду першої інстанції законної сили строк давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності вже закінчився, що свідчить про відсутність правових підстав для подальшого провадження у справі в частині притягнення його до кримінальної відповідальності.
Тобто, на момент розгляду судом апеляційної скарги сторони захисту у кримінальному провадженні та заявлення цього клопотання про застосування положень ст. 49 КК України до обвинуваченого ОСОБА_9 , передбачені законом строки давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення сплинули.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов'язаний з'ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження (п. 2 ч.7 ст.284 КПК України).
Колегія суддів, з'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_9 , який не заперечував щодо закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, зазначає наступне.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно вимог ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, апеляційний суд констатує, що, з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення минуло більше трьох років, матеріали провадження об'єктивно підтверджується, що ОСОБА_9 від слідства та суду не ухилявся та до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому апеляційний суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю.
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, апеляційний суд
Клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України - задовільнити.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2025, яким ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження № 12022020050000431, внесеного до ЄРДР 06.11.2022, стосовно ОСОБА_9 закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4