24 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ч. 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Проте, із долучених до скарги матеріалів неможливо ідентифікувати, чи могла мати місце оскаржувана бездіяльність службових осіб ДБР взагалі, оскільки заявником не долучено доказів звернення до ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення №D89-ERDR-DBR-VYH-20250603-06-01-01 від 03 червня 2025 року, не наведено та не надано жодних належних доказів на підтвердження своїх доводів, інші документи суду не надано. Таким чином, оскільки із матеріалів скарги неможливо встановити загальних ознак, що службовими особами ДБР допущено бездіяльність, передбачену у ч. 1 ст. 303 КПК України, тому на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5
Справа №11-сс/824/5248/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, винесеною з істотним порушенням вимог КПК України, просить її скасувати та зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості з його заяви №D89-ERDR-DBR-VYH-20250603-06-01-01 від 03.06.2025.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала прийнята незаконним складом суду, сформованого в порушення правил п. 1 ч. 1 ст. 35 КПК України щодо черговості і хронологічності надходження його заяви до суду та інших вимог ст. 35 КПК України.
Також зазначає, що судове провадження здійснено за його відсутності та уповноваженої особи, бездіяльність якої він оскаржив, і яка не надала суду свої заперечення проти його скарги на бездіяльність, що є погодженням із його позицією.
Посилається й на те, що судове провадження було здійснено з порушенням правил ст. 304-307 КПК України, оскільки КПК України не передбачає права слідчого судді повертати скаргу із посиланням на те, що слідчий суддя через невміння користуватись АСДС не знайшов в матеріалах справи докази направлення заяви до ДБР.
Також КПК України не передбачає і обов'язку скаржника направляти до суду докази направлення заяви до ДБР, які містяться в АСДС та на комп'ютері судді.
Крім того, є хибним посилання слідчого судді на положення ч. 4 ст. 304 КПК України, як на підставу повернення його скарги, оскільки бездіяльність слідчого - невчинення дій, передбачених правилами ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, підлягає оскарженню за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таким чином, вважає, що судове рішення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами про упередженість уповноваженої особи і систематичне порушення правил КПК України та невиконання судових рішень.
Також апелянт просить поновити йому процесуальний строк на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що судове провадження здійснено за відсутності потерпілого та його представника, і судового рішення він не отримував, а оскаржувану ухвалу ним було виявлено в ЄДРСР лише 06.07.2025.
Будучи повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, учасники провадження до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про поважність причин своєї неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду не надсилали. За таких обставин, апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З наведеного слідує, що пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підлягає поновленню за умови, що особа, яка подає таку скаргу ставить питання про його поновлення та доведе поважність причин його пропуску.
Враховуючи ті обставини, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року була постановлена без участі сторін, а надані суду матеріали не містять відомостей про отримання ОСОБА_5 її копії, про існування вказаного рішення слідчого судді, за доводами ОСОБА_5 , йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 06.07.2025 року, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження цієї ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Що стосується апеляційних вимог ОСОБА_5 , то колегія суддів враховує наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою D89-ERDR-DBR-VYH-20250603-06-01-01 від 03.06.2025 року.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_5 звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою D89-ERDR-DBR-VYH-20250603-06-01-01 від 03.06.2025 року про вчинення службовими особами апарату Вищого антикорупційного суду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 2 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, відомості по якій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 було відмовлено.
При цьому, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді від 11 червня 2025 року, підставою для відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 стало те, що він не надав суду жодних доказів на підтвердження факту звернення до Державного бюро розслідувань із заявою про кримінальне правопорушення.
Разом з тим, ч. 4 ст. 304 КПК України визначено лише одну підставу для відмови у відкритті провадження.
Так, у відповідності до вимог вказаної норми закону, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, наведені в оскаржуваному рішенні слідчого судді підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 не ґрунтуються на вимогах закону.
Крім того, слід зазначити, що положеннями чинного КПК України не передбачено вимог щодо змісту скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК України, та додатків до них, в тому числі і на підтвердження факту звернення до відповідного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту положень ст.ст. 303, 307 КПК України слідує, що, при розгляді скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора по суті, слідчий суддя не обмежений доводами скарги та доданими до неї матеріалами, а має перевірити її обґрунтованість шляхом дослідження інших матеріалів, в тому числі отриманих на запит, відібрання пояснень в учасників судового провадження, тощо.
Таким чином, за наявності сумнівів щодо звернення ОСОБА_5 . Державного бюро розслідувань із заявою про кримінальне правопорушення, слідчий суддя міг це з'ясувати шляхом виклику у судове засідання особи, яка подала скаргу, слідчого або прокурора, а також шляхом витребування та отримання відповідної інформації від органу досудового розслідування чи прокурора.
Отже, висновки слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, є безпідставними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року постановлена з порушенням положень ст.ст. 303, 307 КПК України, а тому підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне скарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11червня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3