19 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4871/25 пров. № А/857/37208/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року (постановлену головуючим - суддею Грицюк Р.П. у м. Тернопіль) про повернення позовної заяви у справі № 500/4871/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 4875000 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року позовну заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу повернуто позивачу.
Приймаючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 8 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційні скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, порядок та строки звернення податкового органу до адміністративного суду з позовом про стягнення податкової заборгованості врегулювано Податковим кодексом України (далі - ПК України)
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Аналіз наведених вище положень чинного законодавства свідчить, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.04.2025 по справі № 320/31761/23.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкова вимога № 0002191-1301-1900 від 14.05.2024 направлена податковим органом на адресу боржника та повернута за закінченням терміну зберігання 30.05.2025, отже наступний день після закінчення відповідного строку з дня надіслання платникові податків податкової вимоги припадає на 01.07.2025.
Враховуючи, що Головне управління ДПС в Тернопільській області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу після спливу 30-денного строку з моменту отримання боржником відповідної податкової вимоги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала про повернення позову прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржену ухвалу суду про повернення позовної заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, зі стадії відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 500/4871/25 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула