головуючий суддя у першій інстанції: Калинич Я.М.
19 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 2а-0770/560/11 пров. № А/857/43036/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 2а-0770/560/11 з розгляду заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі №2а-0770/560/11 за позовом Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій,-
Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій в сумі 1770069 грн.
18.05.2011р. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №2а-0770/560/11 позовні вимоги Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області задоволено. Суд стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету фінансові (штрафні) санкції в сумі - 1770069 (один мільйон сімсот сімдесят тисяч шістдесят дев'ять) грн.
На підставі заяви державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області Закарпатський окружний адміністративний суд видав 22.08.2011р. оригінал виконавчого листа.
23.09.2025р. на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Закарпатській області про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі №2а-0770/560/11.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що Закарпатський окружний адміністративний суд 22.08.2011р. у справі №2а-0770/560/11 видав виконавчий лист, який направлений Державною податковою інспекцію у Виноградівському районі Закарпатської області до підрозділу ДВС для примусового виконання. Органом ДВС відкрито виконавче провадження ВП №29000298.
Через відсутність у Головному управління ДПС у Закарпатській області інформації про стан виконання виконавчого ВП №29000298 з примусового виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. у справі №2а-0770/560/11 до підрозділу органу ДВС направлено запит №4565/5/07-16-13-02-07 від 09.05.2025р.
На даний лист підрозділ ДВС надав відповідь №24367/24.2-37 від 21.05.2025р. з якої встановлено, що на примусовому виконанні у Виноградівському відділі ДВС у Берегівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував на виконанні виконавчий лист №2а-0770/560/11 від 22.08.2011р. виданий Закарпатським окружним адміністративним судом, номер виконавчого провадження 29000298.
Даний виконавчий лист 30.11.2011р. повернуто стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Головне управління ДПС у Закарпатській області (як правонаступник ДПІ у Виноградівському районі) не отримували від органу ДВС оригіналу виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. у справі №2а-0770/560/11.
Отже, сам факт надання органом ДВС інформації про повернення виконавчого листа 22.08.2011р. у справі №2а-0770/560/11 - 30.11.2011р. (на запит контролюючого органу) не підтверджує факту отримання податковим органом оригіналу вищевказаного виконавчого листа. В силу вимог ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого документу - виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. у справі №2а-0770/560/11 є перерваним до цього часу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі №2а-0770/560/11.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.10.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задоволити та видати дублікат виконавчого листа.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи в електронній формі викладаються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та підписуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено п.п.18.4 п.18 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
В п.п.18.4 п.18 розділу VII «Перехідні положення» видно, що КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».
Відповідно до пп.18.4 п.18 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд апеляційної інстанції вважає, що у кожному конкретному випадку суд, вирішуючи питання видачі дубліката виконавчого листа, повинен пересвідчитися у правдивості обставин, які зазначає заявник щодо причин його втрати. Якщо суд дійде висновку, що відповідна обставина може і повинна бути підтверджена відповідним доказом, суд вправі такий доказ витребувати у заявника. Водночас, якщо заявник посилається на обставини, які не можуть бути підтверджені відповідними засобами доказування (наприклад, загублення оригіналу виконавчого листа), відсутність доказів не може бути підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого документа, якщо строк для пред'явлення його до виконання ще не закінчився.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що у постанові від 09.11.2023р. в справі №0440/5997/18 Верховний Суд, аналізуючи положення процесуального закону, якими урегульовано питання щодо видачі дубліката виконавчого документа, вказав, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У цій же постанові Верховний Суд зауважив, що Кодекс адміністративного судочинства України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити дату його видачі. Натомість, відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов'язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
У постанові від 09.11.2023р. у справі № 0440/5997/18 Верховний Суд також вказав, що у кожному конкретному випадку суд, вирішуючи питання видачі дубліката виконавчого листа, повинен пересвідчитися у правдивості обставин, які зазначає заявник щодо причин його втрати. Якщо суд дійде висновку, що відповідна обставина може і повинна бути підтверджена відповідним доказом, суд вправі такий доказ витребувати у заявника. Водночас, якщо заявник посилається на обставини, які не можуть бути підтверджені відповідними засобами доказування (наприклад, загублення оригіналу виконавчого листа), відсутність доказів не може бути підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого документа, якщо строк для пред'явлення його до виконання ще не закінчився.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 28.06.2024 р. в справі №808/1838/16.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Однак, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019р. в справі №2-836/11).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Разом з тим, як видно із виконавчого листа №2а-0770/560/11, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 22.08.2011р., строк його пред'явлення до виконання встановлено до 04.06.2012р.
Тобто, заявник звернувся до суду про видачу дублікату виконавчого листа після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено тощо. Відповідно, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено або знищено.
Надавши оцінку заяві Головного управління ДПС у Закарпатській області про видачу дубліката виконавчого листа та додані до неї матеріали суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявник не підтвердив, що виконавчий лист №2а-0770/560/11, дійсно є втраченим.
При цьому, доводи апелянта про те, що виконавчий лист не був отриманий разом із постановою про повернення виконавчого документу стягувачу базуються лише на інформації, наведеної Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, яка документально не підтверджена.
З урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що апелянт належним чином не підтвердив факт втрати оригіналу виконавчого листа. При цьому, заява не містить жодних даних та відповідних доказів про те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не сплив.
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Зважаючи на те, що умовою видачі дубліката виконавчого листа згідно пп.18.4 п.18 Перехідних положень КАС України є звернення з відповідною заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а також враховуючи, що цей строк закінчився та підстави для його поновлення відсутні, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
В п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області - залишити без задоволення, а Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 2а-0770/560/11 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель