Справа № 640/23198/19 Суддя першої інстанції: Головенко О.Д.
18 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Епель О.В., Карпушової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Окко Контракт» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У листопаді 2019 року Приватне підприємство «Окко Контракт» (далі - позивач, ПП «Окко Контракт») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2019 №0008604808.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 02.09.2019 № 0008604808 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 222792,33 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що надсилання позивачем податкової накладної від 30.06.2019 №13046 для реєстрації у межах операційного дня 15.07.2019 та не отримання останнім у той же день квитанції про реєстрації такої накладної свідчить про безпідставність доводів відповідача про те, що така податкова накладна зареєстрована у відповідному реєстрі 16.07.2019, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 30.06.2019 №13046. Водночас суд зауважив, що оскільки будь-яких доводів на підтвердження протиправності спірного податкового повідомлення-рішення в іншій частині позовна заява не містить, то згаданий індивідуальний акт підлягає скасуванню лише в означеній вище частині.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом було залишено поза увагою, що факт прийняття (неприйняття) податкової накладної та її реєстрації засвідчується квитанцією, адже інформація про дату і час подання такої накладних для реєстрації через комп'ютерну програму «М.Е.Doc» залежить від налаштувань комп'ютерної системи платника податків. Відтак, на переконання апелянта, висновки суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог є помилковими та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Окко Контракт» просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що всупереч доводів апелянта за усталеною практикою Верховного Суду інформація комп'ютерної програми «М.Е.Doc» є належним доказом дати і часу направлення податкової накладної на реєстрацію, а відтак надходження квитанції про реєстрацію податкової накладної від 30.06.2019 №13046 на наступний день після її направлення на реєстрацію не може мати негативних наслідків для позивача у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 18.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у серпні 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств торговельної галузі Львівського управління Офісу ВПП ДФС проведено перевірку ПП «Окко Контракт» з питань дотримання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2019 року. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України суб'єктом господарювання в Єдиному реєстрі податкових накладних несвоєчасно зареєстровано, зокрема, податкову накладну від 30.06.2019 №13046 (сума ПДВ - 2 227 923,28 грн) з простроченням на 1 день (16.07.2019), за що п. 120-1.1 ст. 120 ПК України передбачена відповідальність.
Результати перевірки зафіксовані в акті від 07.08.2019 №654/28-10-48-08/36248687.
На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 02.09.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0008604808, яким до позивача застосовано штраф за затримку граничних термінів реєстрації податкової накладної на 1 день у розмірі 10 % від суми 2 257 934,39 грн у розмірі 225 793,43 грн.
При цьому, матеріали справи свідчать, що податкову накладну від 30.06.2019 №13046 було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2019 о 19:52 (а.с. 18-23), однак квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної отримана підприємством 16.07.2019.
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ряду положень Податкового кодексу України, а також Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем квитанції про реєстрацію податкової накладної від 30.06.2019 №13046 поза межами операційного дня її подання, що свідчить про необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення в частині, що є предметом апеляційного перегляду.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246; тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.
Згідно з п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Приписи п. 8 Порядку №1246 визначають, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
За правилами п. п. 10-11 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки ряду передбачених показників (п. 12 Порядку №1246), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку №1246).
Згідно з п. 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Судова колегія, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18, яка знайшла своє відображення й у постанові від Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №200/11969/19-а, вважає за необхідне зауважити, що у Порядку №1246 не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі - Порядок №557; тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Операційний день, згідно п. 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього п. 3 Порядку №1246 у редакції, чинній у червні-липні 2019 року, встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.
Таким чином, хоча Порядок №1246 в регулюванні механізму надсилання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) і відсилає до норм Порядку №577, і ці норми не були порушені контролюючим органом внаслідок направлення підприємству квитанції про прийняття податкової накладної 16.07.2019, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для притягнення ПП «Окко Контракт» до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, з урахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246.
Як вже було зазначено вище, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріали справи свідчать, що податкова накладна від 30.06.2019 №13046 направлена позивачем на реєстрацію в ЄРПН 15.07.2019 о 19:52. Це підтверджується відомостями програмного комплексу «М.Е.DOC» (а.с. 18-23), в якому ім'я файлу 28100036248687J1201010100000152210620192810.XML відповідає імені файла, зазначеного у квитанцій від 16.07.2019 №1 (а.с. 24).
Водночас, квитанція №1 про реєстрацію указаної податкової накладної одержана платником податків 16.07.2019 о 14:26. При цьому, доказів, як б спростували вказані обставини, відповідачем не надано.
Отже, квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної не була направлена позивачу протягом операційного дня, хоча сама податкова накладна були направлена на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.
Наведене у свою чергу виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України в частині вимоги щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.05.2023 у справі № 580/1728/20, від 22.05.2025 у справі № 240/24836/23.
Щодо посилання апелянта з урахування позиції Верховного Суду у справі № 520/11447/19 (постанова від 19.08.2021) на те, що відомості програмного комплексу «M.E.DOC» не є належними доказами, що підтверджують час направлення ПП «Окко Контракт» податкової накладної на реєстрацію, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Верховний Суд, відхиляючи у постанові від 15.04.2025 у справі №500/159/24 доводи касаційної скарги щодо неналежності і недопустимості доказів дати і часу направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних, сформованих в КП «M.E.Doc», зазначив, що указана постанова Верховного Суду у справі №520/11447/19 пов'язана з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, наведене скаржником судове рішення ухвалене за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, - є безпідставними.
Отже, встановлені вище обставини своєчасного направлення підприємством для реєстрації податкової накладної від 30.06.2019 №13046 та неотримання протягом операційного від ДПС України квитанції про її прийняття або неприйняття, свідчить про відсутність підстав для накладення на ПП «Окко Контракт» штрафних санкцій на суму 222 792,33 грн, що складає 10% від суми ПДВ, вказаної у цій податковій накладній. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в указаній частині підлягає скасуванню як протиправне, на чому правильно наголосив суд першої інстанції.
Судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Епель
О.В. Карпушова
Повне рішення виготовлено 18 листопада 2025 року.