19 листопада 2025 рокусправа № 380/4219/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство “Українська залізниця» про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство “Українська залізниця». Позивач з урахуванням збільшених позовних вимог просить суд:
визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити необхідні дії для виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_2 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 вчинити необхідні дії для виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 15.08.2017 офіційно працевлаштований у структурному підрозділі “Львівський центр діагностики» акціонерного товариства “Українська залізниця». Відповідно до наказу Міністерства економіки України №23219 від 04.09.2024 та Порядку бронювання військовозобов'язаних №76, затвердженого постановою КМУ, ОСОБА_1 перебуває на особливому обліку в АТ “Українська залізниця» та його прізвище значиться під №4523 у відповідному списку заброньованих працівників. На підставі витягу з наказу Міністерства економіки про бронювання військовозобов'язаного, позивачу надано відстрочку від мобілізації до 27.04.2025.
16.12.2024 у м. Бродах позивач став жертвою неправомірних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , незважаючи на чинне та не анульоване бронювання, здійснили призов на військову службу під час мобілізації, в особливий період, видавши неправомірний наказ. При цьому ОСОБА_1 має дійсну відстрочку від мобілізації, а тому не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, про що працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 було відомо і в їхньому розпорядженні були усі необхідні підтверджуючі документи. Після термінового проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_1 було мобілізовано до військової частини НОМЕР_1 .
На переконання позивача незаконне затримання та примусова мобілізація призвели до необгрунтованого порушення його прав, порушення трудових гарантій та фактичного позбавлення можливості виконувати професійні обов'язки на підприємстві, яке здійснює критично важливі функції.
Оскільки він фактично не підлягав мобілізації, позивач просить скасувати накази, та з метою ефективного захисту його права зобов'язати в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_2 виключити його зі списків особового складу і звільнити з військової служби.
Ухвалою суду від 10.03.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що 29.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) надійшло звернення з Рівненського регіонального військово-облікового відділу про знищення повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік ОСОБА_1 .. Також 12.11.2024 отримано повідомлення про бронювання ОСОБА_1 відповідно до наказу Мінекономіки від 04.09.2024 №23219.
20.11.2024 отримано повідомлення від 15.11.2024 №575/3 вх. А13936 від 20.11.2024 про прийняття на роботу відповідно наказу №1954/ос від 17.10.2024, виходячи з вказаного повідомлення про зміну облікових даних, а саме прийняття на роботу та інформації з єдиної бази військово зобов'язаних громадянина ОСОБА_1 отримав бронювання відповідно наказу Мінекономіки від 04.09.2024 №23219 за займаною посадою та місцем роботи. Також відповідно інформації у єдиній базі військовозобов'язаних “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 на той момент рахувався звільнений у зв'язку з переведенням до філії “Центр діагностики залізничної інфраструктури». Повідомлення про прийняття на роботу поступило 07.02.2025, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів-інформаційно-комунікаційної системи “Оберіг». Посилається на позицію Верховного Суду у справі №160/2592/23 згідно якої процедура мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення. Вважає, що оскаржуваний наказ про мобілізацію позивача прийнятий з урахуванням чинних норм законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідач 2, 3 відзив на позовну заяву не подали.
Третя особа пояснень на позовну заяву не подала.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює в АТ “Українська залізниця».
Згідно посвідчення №ЗД37/24 від 24.07.2024 виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 військовозобов'язаному ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на дванадцять місяців з дня оформлення відстрочки від призову.
Згідно з витягом з наказу Міністерства економіки України про бронювання військовозобов'язаного за АТ “Українська залізниця» від 04.09.2024 №23219 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025.
Листом від 22.10.2024 №808/ВОБ АТ “Українська залізниця» повідомило начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про знищення повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік №ЗД37/24 від 24.07.2024 на військовозобов'язаного ОСОБА_1
АТ “Українська залізниця» надіслано повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15.11.2024 №575/3 про зміну облікових даних (прийом) щодо ОСОБА_1 , а саме: прийом на роботу (наказ №1954 о/с від 17.10.2024).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів-інформаційно-комунікаційної системи вбачається, що ОСОБА_1 станом на 17.10.2024 звільнений з підприємства Регіональна філія “Львівська залізниця» у зв'язку з переведенням до філії “Центр діагностики залізничної інфраструктури».
ОСОБА_1 був зупинений 16.12.2024 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), в подальшому доставлений до приміщення ТЦК та СП, де пройшов медичний огляд та був мобілізований до лав Збройних Сил України.
На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 25.12.2024 №360 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.02.2025 №57 солдата ОСОБА_1 , призваного під час загальної мобілізації на період воєнного стану, з 19.02.2025 зараховано до списків особового складу.
Не погодившись з діями відповідачів, з вимогою про виключення позивача з військової частини, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
-проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
За приписами частин 1, 2, 3 ст. 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами статті 1 Закону України “Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації.
На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зокрема, відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону №3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Водночас, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
При цьому, частиною 2 статті 23 Закону №3543-XII передбачено, що особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
В силу статті 24 Закону №3543-XII бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
За приписами частин 7, 8 статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, особи, зазначені у пункті 1 частини 1статті 23 Закону №3543-XII, зокрема, військовозобов'язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зважаючи на те, що метою такого бронювання є забезпеченням функціонування відповідних підприємств, установ і організацій в особливий період.
Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 статті 25 Закону №3543-XII бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу: на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів; процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
За приписами частини 3 статті 25 Закону №3543-XII органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.
Пунктом 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Абзацом 4 пункту 1 Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (далі по тексту - Порядок бронювання, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу: на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
За приписами пункту 2 Порядку бронювання заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Військовозобов'язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Відповідно до пункту 9 Порядку бронювання підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, банки та інші установи, державне регулювання діяльності яких здійснюється Національним банком, подають список центральному органу виконавчої влади або Національному банку, або відповідній обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення), який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Пунктами 11, 12 Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76, встановлено, що за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 10 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони) Мінекономіки приймає у строк не більш як п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного неправильної інформації про його прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
З метою оформлення військовозобов'язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони).
Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки, відповідний підрозділ розвідувального органу Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як встановлено судом, позивач працює у філії “Центр діагностики залізничної інфраструктури» АТ “Українська залізниця» на посаді оператор дефектоскопного візка 5 розряду, що підтверджується наказом №1954/ос від 17.10.2024.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та перебував на спеціальному військовому обліку, про що свідчить посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час №ЗД37/24 від 24.07.2024, видане 4 відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно з витягом з наказу Міністерства економіки України про бронювання військовозобов'язаного за АТ “Українська залізниця» від 04.09.2024 №23219 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025.
Листом від 22.10.2024 №808/ВОБ АТ “Українська залізниця» повідомило начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про знищення повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік №ЗД37/24 від 24.07.2024 на військовозобов'язаного ОСОБА_1
АТ “Українська залізниця» надіслано повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15.11.2024 №575/3 про зміну облікових даних (прийом) щодо ОСОБА_1 , а саме: прийом на роботу (наказ №1954 о/с від 17.10.2024).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів-інформаційно-комунікаційної системи вбачається, що ОСОБА_1 станом на 17.10.2024 звільнений з підприємства Регіональна філія “Львівська залізниця» у зв'язку з переведенням до філії “Центр діагностики залізничної інфраструктури».
Таким чином, станом на 16.12.2024 позивач не перебував на спеціальному обліку військовозобов'язаних та не користувався правом бути не призваним на військову службу під час мобілізації.
У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі № 9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі № П/9901/97/21).
При цьому, суд зазначає що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 р. у справі № 160/2592/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
З огляду на вказане, відсутні правові підстави для визнання протиправними дії відповідача-1 щодо призову позивача на військову службу в період мобілізації.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів-2,3 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №360 від 25.12.2024 позивача направлено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.12.2024 №366 позивача зараховано до списків особового складу частини.
Видаючи оспорюваний наказ про зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , командир військової частин виходив з того, що направляючи особу до ВЧ НОМЕР_1 територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, зокрема, для реалізації права позивача на звільнення від призову на військову службу.
Командир ВЧ НОМЕР_1 не мав права не зарахувати позивача до особового складу ВЧ НОМЕР_1 , адже отримав усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання наказу.
Подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.02.2025 №51 позивача виключено зі списків особового складу частини та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.02.2025 №57 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення.
Відповідно до довідки від 06.03.2025 позивач проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до приписів п. 14 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280 (далі - Інструкція № 280) зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Згідно з п.17 Інструкції № 280 забороняється зараховувати до списків особового складу військової частини наказом по стройовій частині осіб, які прибули без документів.
Докази на підтвердження заборони відповідачам видавати накази про зарахування позивача до списків особового складу військових частин відсутні.
Крім того, відповідно до пунктів 4-7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі- Положення №1153/2008), громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом №2232-XII. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 12 Положення №1153/2008, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Суд враховує, що після видання наказу про зарахування до списків особового складу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, які не передбачають звільнення з військової служби шляхом визнання протиправними дій щодо зарахування до списків особового складу військових частин.
Проаналізувавши наведене вище в сукупності та в контексті встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що дії та рішення відповідачів узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що дії відповідачів правомірні та узгоджуються з вимогами, встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна